Педагогические науки/5. Современные методы преподавания.

Пасечник С.В.

Хмельницький Національний Університет, Украина

Інтенсифікація навчального процесу на основі індивідуалізації навчання з використанням відеофонограми

Індивідуалізація навчання іноземній мові полягає в створенні оптимальних режимів роботи і наданні свого роду допомоги кожному студенту.

Остання стає дуже необхідною при роботі з відеофонограмою, що обумовлено складністю таких форм роботи, а також тим, що саме тут найбільш чітко починають проявлятися індивідуально-психологічні особливості студентів, такі як мовна аудитивна пам'ять, мовна аудитивна увага і мовна аудитивна витривалість, які безпосередньо впливають на якість сприйняття і розуміння мови.

У основу системи занять з практики англійської мови багато викладачів-лінгвістів кладуть модифіковану циклічну селективно-лабораторну модель навчання, яка передбачає індивідуалізацію процесу навчання у всіх ланках.

Відповідно до циклічної селективно-лабораторної моделі в циклі занять виділяються три основних підцикли: І - долабораторний, під час якого студенти повинні активно осмислити і первинно засвоїти мовний матеріал; ІІ - лабораторний, мета якого – виробити мовні навички; ІІІ - післялабораторний, в якому засвоєний мовний матеріал вживається в умовах, наближених до реальної ситуації спілкування.

Використання відеофонограми передбачається на аудиторних заняттях всіх підциклів, але мета їх істотно змінюється. Підхід до навчання іноземній мові спирається на поетапне формування його компонентів. Можна виділити три основні етапи формування мовних дій на основі відеофонограм: 1) презентація мовних одиниць; 2) автоматизація використання мовного матеріалу; 3) використання мовного матеріалу в продуктивному спілкуванні. Етапи формування мовних навичків на основі відеофонограми співвідносяться з підциклами навчання по циклічній селективно-лабораторній моделі таким чином: долабораторний підцикл – формування первинних знань; лабораторний підцикл – формування мовних навичків; післялабораторний підцикл – формування мовних знань.

Розглянемо детальніше шляхи такої диференціації в рамках кожного підциклу.

Долабораторний підцикл має на меті формування первинних знань. Студенти повинні активно зрозуміти і первинно засвоїти матеріал, який вивчається. Під час першого заняття викладач проводить лише фронтальні форми роботи на базі відеофонограми.

Головним призначенням її на цьому етапі є не розкриття значень окремих слів, які означають предмети, а демонстрація динамічності. Для цього заняття характерні такі завдання: проглядання кадрів або фрагментів; повторення мовних одиниць в паузах під час другого перегляду; ствердження або заперечення окремих частин речення, які містять новий лексичний або граматичний матеріал, відповіді на альтернативні питання диктора або учасника діалогу, і т.д.

Таким чином, на цьому етапі доцільні вправи на імітацію (зі зміною та частковою зміною структур), а також на зміну інформації (зміна структур на основі логічних операцій, конструюванні структур, їх комбінуванні та групуванні). В кінці заняття проводиться тест, за допомогою якого визначають рівень оволодіння новим матеріалом.

Головна мета другого заняття залишається у принципі тією ж самою (первинне засвоєння матеріалу). Перша половина заняття присвячується фронтальному опитуванню студентів, додатковим поясненням викладача, перевірці домашнього завдання. Для другої половини заняття слід підготувати завдання для окремих підгруп студентів, враховуючи результати тестування.

Підгрупа студентів з низьким рівнем розвитку мовних навичків продовжує працювати над вправами тієї ж складності, тоді як студенти з середнім і високим рівнем підготовки приступають до складніших вправ.

Комунікаційні вправи на базі відеофонограми, які виконуються на даному етапі, мають стабільну структуру: введення в ситуацію, демонстрація зразків іншомовного спілкування, глобальне сприйняття і розуміння, контроль і уточнення правильності розуміння.

Під час лабораторного підциклу студенти повинні закріпити в пам'яті мовні зразки, їх фонетичні, граматичні і лексичні компоненти, набути автоматизованих навичок швидкого і безпомилкового використання їх в спілкуванні. Широке використання відеофонограм на цьому етапі допомагає студентам швидше перейти від сприйняття до формування явищ і понять. Відеофонограма дає спеціальну психологічну установку, стимулює студентів до висловлювання.

В системі тренувальних відеофоновправ розрізняють: відеофоноконструкції, імітаційне відтворення мовних зразків і їх компонентів, діалогових реплік; імітаційне відтворення з диференціацією окремих мовних явищ; конструювання відповідей (висловлювань) аналогічно заданим елементам; конструювання відповідей (висловлювань) з використанням замін (трансформацій) мовних блоків і граматичних структур.

Всі студенти групи починають роботу з використанням імітаційних вправ. Наприклад: послідовне промовляння за диктором окремих вправ, відтворення фрагментів відеофонограми, виклад окремих фрагментів, і т.д.

Студенти з високим рівнем мовної підготовки першими переходять до вправ на диференціацію: диференціація речень, які відрізняються різними компонентами інтонації; диференціація мовних одиниць за їх синтаксичною формою. Поступово до виконання вправ цього типу переходять і студенти з середнім і низьким рівнем підготовки.

В такій же послідовності студенти виконують підстановочні вправи і трансформаційні вправи на базі відеофонограми. Прикладами підстановочних вправ можуть бути: заміна окремих компонентів мовного зразка, реплік діалогу; закінчення речень і цілих висловів аналогічно. Трансформаційні вправи мають такий характер: виклад змісту відеофонограми від свого імені або від імені дійових осіб; переказ змісту діалогів у формі розповіді. Всі підгрупи студентів повинні виконувати вправи чотирьох типів, але кількість вправ кожного типу і їх складність може варіюватися.

Наступний підцикл – післялабораторний – має на меті використання засвоєного матеріалу в умовах, наближених до реальних ситуацій спілкування, і відповідає рівню формування мовних вмінь.

Працюючи з відеофонограмою, студенти виконують вправи типу: питання друзям або викладачу за матеріалами кадру, епізоду, фрагмента; критичний аналіз змісту побаченого з висловлюванням свого відношення; озвучування німого варіанту плівки і т.д.

Головний принцип індивідуалізації на цьому етапі – допомогти слабким студентам у виконанні вправ такого типа і забезпечення засвоєння програмного матеріалу. Крім того, необхідно звернути увагу на те, щоб студенти з високим рівнем розвитку мовних навичків одержували завдання, які відповідають рівню їх підготовки, інтересам і схильностям.

Література:

1. Карпов К.Б. Применение технических средств в обучении иностранным языкам. - М.: 1971 г.
2. Ляховицкий М.В., Кошман И.М. Технические средства в обучении иностранным языкам. - М.: 1991 г.
3. Окопелов О.П. Процесс обучения в виртуальном образовательном пространстве // Информатика и образование, 2001. №3 
4. Цесарский Л.Д. Использование технических средств в преподавании иностранных языков. - М.: 1986 г.