Педагогические науки/5. Современные методы преподавания

Баюл Т.П.

Дніпропетровський транспортно-економічний коледж

Степаненкова Л. Т.

Дніпропетровський транспортно-економічний коледж

МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ КЕЙС-СТАДІ

Автори мали можливість поділитися з учасниками конференції своїми думками, досвідом щодо впровадження методики кейс-стаді в навчальний процес. У цій статті ми хочемо поділитися роздумами про мотиви та цілі студентів та викладачів, які використовували цю методику.

Навчання за допомогою ситуаційної методики зумовлює появу відповідної реакції студентів. По-перше, прояв реакції залежить від реакції лідера в групі. Студенти починають уявляти себе на місці дійових осіб. Викладачу, який проводить заняття з використанням методики, необхідно знати реального лідера, щоб правильно розподілити обов’язки, визначити склад групи. Адже лідер безпосередньо визначає настрій аудиторії та рівень продуктивності праці. Саме ця специфічна характеристика заняття зумовлюється системою організації процесу навчання в ДТрЕК: поділом студентів на академічні групи, призначенням старости групи, який може бути формальним лідером, а інколи тон у групі задає не формальний лідер. Саме співпраця з ним може дати найкращі результати та сприятиме успішній змінні методики викладання.

На початковому етапі впровадження навчання за кейс методом викликає не однозначну реакцію студентів:

· окремі групи студентів, які відчувають брак висвітлення практичних аспектів окремих економічних питань у навчальному процесі, захоплено відгукуються на таку пропозицію й всебічно її підтримують;

· інші студенти не бажають зайвої відповідальності, відходу від усталеного ритму навчального процесу та висувають аргументовані (на їхній погляд) заперечення;

· індиферентні студенти, які не усвідомлюють самої суті нового методу і не підтримують жодну із сторін. Остання група внаслідок додаткової переконливої аргументації може бути залучена до першої.

Основні мотиваційні фактори у студентській аудиторії зумовлені теперішнім соціально-економічним станом держави, проблемами пошуку місця для проходження практики і майбутнього працевлаштування студента.

Використання кейс-методу зумовлює зміну ставлення студентів до самої дисципліни. Вони починають ретельніше готуватися до занять, досконало вивчають існуючі нормативно-законодавчі акти, знаходяться у них суперечності, прогалини, пропонують внести відповідні зміни. Вони усвідомлюють доцільність не тільки набуття теоретичних знань, а й вивчаться, як реально їх можна використати на практиці. Саме цей спосіб дає можливість навчитися здійснювати розрахунки, які мають прикладний характер. Студенти, самостійно працюючи із професійною літературою, знаходять у ній чимало огріхів та недоречностей. Вважаємо, що було б доцільно у підручниках, рекомендованих Міністерством освіти і науки, подавати електронну адресу для спілкування з авторами. Ця проста процедура може мати позитивні наслідки, оскільки надасть можливість удосконалити підручник у випадку його перевидання, виправити недоречності. Зрештою, спілкування з автором можуть вести і викладачі, які будуть надсилати узагальнені пропозиції.

Внаслідок застосування кейс-методу ставлення студентів до навчання змінюються у напрямку посилення комплексного підходу до вирішення проблеми : під час аналізу окремих питань використовуються інструментарій не лише економічної, юридичної, психологічної та інших наук.

Крім того, підготовка до дискусії та збирання необхідної інформації відбуваються шляхом роботи у групах, що дає студентам можливість розвивати організаторські здібності та навички співпраці, відповідальності за окремі напрямки роботи.

Під час підготовки до занять студенти (з огляду на доступ до Інтернету) мають можливість вивчати зарубіжний досвід, здійснювати порівняльний аналіз та подавати реальні рекомендації. Для забезпечення прикладного характеру рекомендацій необхідно знаходити взаємозв’язок між освітнім закладом та реальним сектором економіки.

З метою кращого сприйняття кейс-методу викладачеві необхідно:

· бути добре обізнаним із сутністю кейсу;

· правильно і чітко формулювати завдання;

· уміти вести дискусію, давати можливість кожному бажаючому висловити своє бачення проблеми, спрямовувати дискусію у конструктивне русло, правильно організовувати процес обговорення;

· підсумовуючи проведену дискусію, обов’язково узагальнити висновки, яких дійшла аудиторія, та оцінити участь кожного у процесі розгляду ситуації.

Для підвищення ефективності впровадження даного методу слід вимагати від учасників дискусії представлення результатів проведених ними досліджень у вигляді письмових робіт, в яких аналітичні висновки ілюструються за допомогою діаграм, схем, табличного матеріалу, електронних презентацій.

Для кращого сприйняття студентами кейс-методу доцільно :

· розглядати ті ситуації, які прямо або опосередковано стосуються їхньої майбутньої професійної діяльності;

· конкретно окреслювати вузьку проблему і спрямувати студентів на пропозиції конкретних шляхів її вирішення;

· вказувати студентам на практичну цінність проведеної роботи для досліджуваного об’єкта (підприємства, установи, організації, держави);

· перед заняттями ознайомити студентів зі змістом ситуаційної вправи, щоб вони мали можливість опрацювати відповідну літературу, законодавчі акти;

· вчити студентів працювати у групі, йти на компроміс, уміти аргументовано обстоювати власну точку зору, переконати затятого опонента, у якого існують лише амбіції;

За допомогою кейс-методу націлюємо студентів на отримання таких навичок:

· уміти робити розрахунки та наочно їх представляти;

· приймати рішення в існуючому правовому полі,

· теоретичні знання адаптувати до реального бізнесу,

· використовувати зарубіжні досвіди для вирішення вітчизняних проблем;

· уміти зібрати та обробити інформацію, на основі її виявити тенденції розвитку явища;

· аргументовано доводити точку зору, узгоджену в групі;

· працювати у групі;

· вміти вести дискусію.

Участь в заняттях за нетрадиційною схемою студенти сприймають дуже зацікавлено. Нами було проведено анонімне анкетування з метою зясування оцінки ефективності проведеного заняття.

Студенти анонімно висловилися, заповнивши невеликі анкети:

· Що Вам сподобалося? Що корисного Ви отримали від семінару?

· До чого Ви залишилися байдужими?

· Що Вам не сподобалося? Які зміни Ви б запропонували?

Оцінки засвідчили, що зміна методики навчання студентам сподобалася, і вони б хотіли якомога частіше брати участь у семінарах, організованих таким чином. На таких заняттях, за отриманими відгуками, практично застосовується та засвоюється пройдений лекційний матеріал, в обговоренні поставлених завдань беруть участь практично всі студенти. Студентам сподобалося невимушена атмосфера, до якої вони не звикли на звичайних семінарах.

Переконавшись у правильності нашого вибору на користь методу кейс-стаді, ми плануємо використовувати наші напрацювання у подальшій роботі.