Єгорова Олена Валеріївна

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЗАВДАНЬ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Сучасний розвиток суспільства, зміни, що відбуваються у змісті вищої освіти, переорієнтація форм, методів та засобів підготовки майбутнього фахівця, роблять особливо важливим питання підготовки вчителів у нових умовах. Усвідомлення цього потребує від педагогічних ВНЗ якісної підготовки майбутнього вчителя, яка залежить від вирішення основного завдання вищої школи: не стільки надання студентам максимуму наукової інформації, скільки формування здібностей до творчого мислення, уміння самостійно, цілеспрямовано й відповідально вчитися.

Самостійна робота студентів, як основна організаційна форма і метод навчання, покликана підвищувати загальний освітній рівень студентів, забезпечувати розвиток професійно-творчої самостійності майбутніх фахівців. У ході цієї роботи відбувається формування умінь і навичок самостійного пошуку й обробки інформації, розвиток пізнавальної і творчої діяльності, здатності розв’язувати навчально-пізнавальні задачі.

Особистісно-зорієнтоване навчання вимагає здійснення індивідуального підходу до кожного студента, диференціації завдань для самостійної роботи, зокрема дослідницьких завдань, у процесі виконання яких студенти оволодівають не тільки знаннями з дисципліни, що вивчається, а й дослідницькими вміннями.

Як відомо, дослідницькі завдання диференціюються залежно від ступеня складності їх виконання, а саме на:

1. Теоретичні завдання, що спрямовані на розвиток умінь здійснювати порівнювальний аналіз інформаційних джерел, що необхідне для якісного вирішення певного питання.

2. Практичні завдання на рішення певного питання, у процесі чого студентам необхідно виявити протиріччя, визначити проблему, розробити гіпотезу, знайти варіанти рішення, зробити висновки.

3. Комбіновані завдання. Цей вид завдань включає індивідуальні творчі завдання й мікродослідження, які сприяють включенню студентів у творчий процес з розробки теми науково-дослідної роботи.

Так, теоретичні завдання при вивченні педагогічних дисциплін застосовуються для визначення сутності педагогічних явищ і понять, що вимагає пошуку в довідковій літературі трактувань поняття й проведення його порівнювального аналізу. Завдання повинно виконуватися за таким алгоритмом: 1) знайти трактування поняття у літературі; 2) визначити підхід автора до явища або процесу, що описується; 3) порівняти трактування, виявити загальні й відмінні ознаки; 4) обґрунтувати вибір того визначення поняття, яке ви пропонуєте взяти за основу у своїй роботі.

Для виконання практичних завдань з педагогічних і мовних дисциплін студентам пропонується проанотувати статті, присвячені проблемам педагогічної майстерності, статті, в яких розглядається й надається критичний аналіз педагогічного досвіду видатних педагогів, автентичні тексти іноземною мовою з ресурсів Інтернет та періодичних видань іноземною мовою.

Виконання завдань такого типу передбачається за таким алгоритмом: 1) прочитати статтю; 2) після ознайомлення зі змістом статті визначити ії основні положення ідеї, проблеми, питання; 3) знайти та виокремити головну думку статті; 4) визначити основні підходи, що були застосовані автором; 4) зробити анотування статті, передаючи змістовно усі ії основні структурні компоненти.

Іншим різновидом практичного завдання може бути написання есе з певного питання тематики курсу або на педагогічну проблему. Вищезазначені види практичних завдань мають на меті не тільки озброєння студентів певними дослідницькими вміннями, але й навчають студентів чітко й стисло висловлювати авторську позицію, що є необхідним для успішної професійної роботи майбутніх учителів - гуманітаріїв.

Що стосується комбінованого типу завдань, то вони можуть бути представлені у вигляді тезування, рецензування та мікродослідження (у процесі виконання яких у студентів формуються вміння працювати з першоджерелами; складати план; висувати гіпотезу; аналізувати матеріал; уміння використати досягнення суміжних наук; визначити мету, об’єкт, предмет й завдання дослідження; робити висновки; оформити матеріал у вигляді схеми, таблиці).

При впровадженні дослідницьких завдань слід дотримуватися таких вимог: завдання повинні бути пов’язані з майбутньою спеціальністю студентів та ураховувати специфіку предмета, який вивчається, сприяти активній мислительній діяльності студентів, надавати можливості для прояву й розвитку їхніх здібностей, професійно-особистісних якостей: самостійності, пізнавальної активності, ініціативи, умінь самоаналізу, самооцінки, самоконтролю.