Філологічні науки/Етно-, соціо- і психолінгвістика

Савчук М.Д.

Чернівецький національний університет

Мовні засоби вираження подиву в англійській мові

В наш час інтерпретація емоційних станів людини, її переживань як особливої форми відображення дійсності є загальноприйнятою. Відтінків цих емоційних станів дуже багато. Мова не володіє такою кількістю слів, щоб передати всі можливі відтінки цих переживань. Дослідження емоційного мовлення - проблема актуальна і маловивчена в сучасному мовознавстві, що пояснюється існуванням різних думок відносно включення емоційності в сферу лінгвістичного аналізу, відсутністю системного опису її характеристик. Тому опис мовних засобів вираження емоцій становить великий науковий інтерес, зокрема, в англійській мові. В останні десятиліття минулого століття з'явились наукові праці, що висвітлюють проблеми засобів мовного вираження емоцій в англійській мові (В.І. Шаховський, В.З. Дем'янков, СО. Муразбекова, В.М. Михайлівська та ін.). Емотив - мовна одиниця, превалюючою функцією якої є вираження емоцій [2, c.131].

В англійській мові інтонація безпосередньо впливає на зміст висловлювання. Зазначимо, що інтонація може надавати тому самому реченню-висловлюванню різної емоційно-модальної спрямованості і насиченості, а також змінювати його комунікативний тип. Вона може виступати як індикатор психічного стану, віку, статі, соціального становища комунікантів, стилістичного забарвлення бесіди, визначити основне й другорядне у змісті комунікації. Кожен із компонентів інтонаційної системи несе певне семантичне навантаження. Так, темп дає можливість розрізняти стилі вимови, передає емоційний стан співрозмовників, дозволяє розрізняти важливе та другорядне, вказує на соціальний статус, вік і стать мовця. Темпоральні показники (довжина інтонаційних груп, пауз, середньоскладова тривалість) є своєрідним індикатором пізнавальної та розумової діяльності індивіда [1, c.65].

Дослідники встановили, що просодія подиву означає, що регістр висоти тону, руху висоти тону і відносна повнота звуку є характеристиками висловлювання подиву.

My goodness it feels so ni:ce. °huh-huh huh huh huh° .hhh. It even feels wa:rm. .h-huh! [4, c.155]

Oh my gosh Officer Henry is (.) ul-locked in the ca:ge wi- with a lion.[4, c.155]

Для вираження подиву також використовуються реакційні знаки подиву (surprise reaction tokens) такі як wow, gee, gosh, jesus christ, my goodness, oh my word, oo:h!, oh:!, good gracious, oh my god, oh shit, blimey, whoo, whoope, wow, pah, bah, faugh [4, c.153]. Наприклад:

When I walked in that post office ‘n-:-: said oh ‘e looked suspiciously at my dining room their mouths all dropped open. [3]

Такі лексеми як surprise/ze, wonder, amazement, astonishment містять сему подиву і є домінантами лексичного рівня вираження подиву в авторському дискурсі. Наприклад:

John Knightley looked at him with amazement, then shrugged his shoulders, and said, "I could not have believed it even of him. [3]

Фразеологічний ярус вираження подиву формується в англійській мові за допомогою сталих словосполучень і речень, або утворених від номінантів інших емоцій і каузаторів, або їхнім значенням, що виражають подив та здивування, To my/our bewilderment, Interestingly enough, Horrors!, Impossible!, Strangely/oddly/Paradoxically enough, (Just) Imagine/Fancy!, (Just/only) Think!, All of a sudden, Who would/could have thought it? і т.п. Наприклад:

"Engaged to Mr. Collins! my dear Charlotte, -- impossible!" [3]

Так, в авторському дискурсі ці фразеологізми характеризуються наступними поняттями:

а) різними видами чудності, що варіюється за характером й ступенем невідповідності нормативного подання про світ і поводження людей;

Emma gave a start, which did not seem like being prepared-- and her eyes, in eager gaze, said, "No, this is impossible!" but her lips were closed. [3]

"Here comes this dear old beau of mine, I protest!--Only think of his gallantry in coming away before the other men!--what a dear creature he is;--I assure you I like him excessively. [3]

б) незрозумілістю, що виражається в когнітивному дисонансі й нездатності адмірата до осмислення й вербалізації адміранта (об'єкта подиву);

"Who could have thought it? She was so surprised she did not know what to do. Yes, quite a proposal of marriage; and a very good letter, at least she thought so. [3]

в) несподіванкою, що сприймається адміратом як порушення природного ходу речей і стрімка зміна динаміки подій.

"What!!!" cried the captain, starting to his feet. "The daughters of my wealthy and lamented relative by marriage. [3]

Отже, аналіз дослідження показав, що в англійській мові подив може бути виражений на фонетичному, лексичному та фразеологічному рівні мови, а також за допомогою кінесем (рухи тіла, міміка).

Література

1. Изерд К.Э. Психология эмоций: Пер. с англ. - СПб: Изд-во Питер , 2000. - 464 с.

2. Шаховский В.И. Эмотиология в свете когнитивной парадигмы языкознания // К юбилею ученого: Сб. нач. тр., .освященных юбилею Е.С. Кубряковой. - М.: Моск. гор. пед. ун-т, 1997. - С. 130-135.

3. Electronic Library: Treasures of World Literature. – CD-ROM, Moscow, 2000.

4. Wilkinson S., Kitzinger C. Surprise as an Interactional Achievement: Reaction Tokens in Conversation // Social Psychology Quarterly, 2006. - №2. – Рр. 150-182.