Политология/1. Современные избирательные технологии

Студентка історичного факультету, спеціальності «Політологія»

Руденко А.Ф.

Донецький національний університет, Україна

Політична символіка, як бренд виборчої кампанії

Актуальність теми полягає в зростанні ролі партійної символіки, яка стає технологією впливу на громадську свідомість і психіку, під час виборчих кампанії. Сьогодні, на жаль, виборці голосують не так головою, як серцем, віддаючи свої голоси за лідерів, символи та кольори, а не за програми та якісні здібності. Особливо це актуально для політичної ситуації України.

Таким чином, сучасна партійна символіка, як і реклама, допомагає політикам продати себе виборцям. Причому самі виборці нерідко "клюють" саме на такий барвистий символ, а не на «зміст». [7]

Метою дослідження є виявлення основних закономірностей сутності політичної символіки, та з’ясування її впливу на виборчі кампанії.

Будь-які політичні партії, рухи, об'єднання мають свою символіку.

Питання використання символіки партії регулюються Законом України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001. Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону назва політичної партії, її символіка не повинні збігатися з назвою чи символікою іншої (зареєстрованої) політичної партії. Забороняється буквальне відтворення у символіці політичної партії державних символів України, використання символів іноземних держав. Політична партія може мати партійну символіку, до якої належать партійний гімн, прапор, розпізнавальний знак, девіз. Символіка політичної партії підлягає державній реєстрації Міністерством юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. [2]

Проблема політичної символіки, її вплив на масову свідомість недостатньо вивчена. Наукових досліджень, присвячених темі самої політичної символіки, надзвичайно мало, розробляються, як правило, лише окремі аспекти даної проблематики. [1]

Проблемою вивчення та дослідження політичної символіки прямо або опосередковано займалися зарубіжні та вітчизняні вчені, серед як О.Лосєв, Н.Грибакина, А.Шиверських, В.Бебик, Л.Кочубей, І.Сварник та інші.

Особливе значення символи набувають під час політичних акцій, передвиборних кампаній, референдумів. Вони виступають активним елементом політичної боротьби, засобом впливу і комунікації з виборцями.

Загальне розуміння символу полягає в тому, що символом може стати будь-який термін, ім'я або зображення тільки в тому випадку, якщо вони володіють специфічним додатковим значенням до свого звичайного змісту. [1]

Політична символіка – це бренд, тобто є об'єктом купівлі-продажу. Поняття «бренд» є обширним поняттям і включає в себе три обов’язкових складових:

1. Слоган – вербальні символи при позиціонуванні бренда («Знаю! Вірю! Можемо!», «Народна партія - впевнено у майбутнє»).

2. Ковер-бренд – фон, на якому розміщується слоган та візуал-бренд (Помаранчевий колір – ковер-бренд Віктора Ющенка під час президентських виборів, Синьо-білий – Віктора Януковича, Червоно-чорний кольори обрали політтехнологи для Блоку Юлії Тимошенко).

3. Візуал-бренд – геометрична фігура (приміром, візуал-бренд Блоку Литвина - колосся пшениці, Блоку Тимошенко - фігурка у формі серця). [6]

Вимогами до символіки є запам'ятовуваність; універсальність; оригінальність; асоціативність. Отже, великий вплив на імідж справляє смисловий, графічний і кольоровий вибір бренду.

Підкова, червоне серце, кулак – з таких елементів складається символіка різноманітних українських політичних сил. При цьому мало хто розуміє, що означають всілякі нюанси і деталі на партійній «геральдиці».

В однієї з найвпливовіших партії України – «БЮТ» найбільш впізнаваний логотип: червоне серце на білому фоні з чорної написом внизу. Швейцарський психолог Макс Люшер, винахідник колірних тестів для автомобілістів, вважає, що така комбінація квітів забезпечує найкраще сприйняття і запам'ятовуваність картинки. А символізм, задуманий творцями емблеми блоку Юлії Тимошенко, покликаний викликати асоціації з християнством. Білий же колір, який став фоном, означає невинність і доброту. [8] На думку автора, також символ блоку наче стилізований під "галочку" у виборчому бюлетені.

«Партія Регіонів» вже кілька виборів не зраджує кольору та символіці. Бренд "регіоналів" не надто яскравий, на думку експертів, але постійний. [9] На логотипі – карта України. Під нею – назва партії на блакитному тлі. У геральдиці синій колір символізує вірність і чесність. А таке розташування частин емблеми і напису є оптимальними для сприйняття.

Символіку «помаранчевого» блоку «НУНС» прикрашає підкова, знак оклику і стиснутий кулак. Підкова «Нашої України» в народній міфології це емблема щастя. А ось зображення стиснутого кулака - символу «Народної самооборони» – зовсім не геральдичний символ. Вперше його використовували іспанські республіканці, кинувши виклик фашизму. [8]

Комуністи роблять мінімум рекламних зусиль. Їх символіки, що представляє собою червоне полотнище із зображенням профілю Леніна, назвою партії, серпом, молотом і зіркою, вже років сімдесят. [9]

Символ українських політсил соціалістичного напрямку – троянда. Геральдісти прочитують у зображенні троянди глибокий біблійний підтекст. Квітка вважається одним з найдавніших і найбільш відомих християнських символів. Він знаменує муки Христові і прихід весни. [8]

Таким чином, політична символіка є самостійним елементом реалізації політичної влади, потужним засобом психологічного впливу. Політичні символи - це швидкодіючі образи або дії, які впливають перш за все на емоції людей, минаючи їх свідомість і спонукаючи до дії. [1] Отже, розуміння механізмів їх функціонування може стати ефективним засобом у політичній боротьбі.

Бренд створюється у свідомості споживачів, та існує саме за рахунок емоцій. Якщо під час згадування продукту у споживача з’являються емоції, то це, безумовно, – бренд!

Література:

1. Грибакина Н.В., Степнова Л.А. Политический символ как средство политического воздействия. // http://politteh.narod.ru/006.html

2. Закон України «Про політичні партії» від 5.042001 року // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 23. - 118 с.

3. Курило Ю. Проблемы правового регулирования защиты прав на символику партии. // http://blog.liga.net/user/kurilo/article/1704.aspx

4. Морозова Е.Г. Политический рынок и политический маркетинг: концепции, методы, технологии. – М.: РОССПЭН, 1999. – 260 с.

5. Мустафін О. Слони, осли та інші звірі. Домашнє завдання для партійних активістів // Дзеркало тижня. - № 36 (665) 29 вересня – 5 жовтня 2007.

6. Олексин А. Політичний маркетинг – ключ до влади. // http://ifportal.net/articles/full/4894

7. Партии воздействуют на избирателей символами фруктов, животных и геометрическими фигурами // http://palm.newsru.com/russia/24nov2006/simvolika.htmlhttp://palm.newsru.com/russia/24nov2006/simvolika.html

8. Сварнык И. У регионалов символика царственная, а у «Поры» - агрессивная. // http://kiev.kp.ru/daily/180907/10736/

9. Удачная ли символика партий и блоков, которые лидируют в социологических опросах? // http://novy.tv/ru/reporter/ukraine/2007/09/21/19/13.html

10. Янбухтин Э.Х. Единая Россия. Технологии успешной избирательной кампании. – М.: Вершина. – 2008. – 144 с.