Право/2.Административное и финансовое право.

Постернікова О. О.

Науковий керівник: Кондратьєв В. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Правові аспекти страхування життя в Україні

Особливо важливим завданням страхового сектору економіки є розвиток особистого страхування, яке покликане захищати найвищу соціальну цінність України – людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку. Відповідно до Закону України «Про страхування» об’єктом особистого страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України та пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи.

До особистого страхування відноситься страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне, страхування здоров’я на випадок хвороби та інші види, передбачені Законом України «Про страхування».

Метою статті є розгляд правових аспектів страхування життя як особливого виду добровільного особистого страхування в Україні.

Страхування життя є важливим напрямком діяльності переважної більшості страхових ринків економічно розвинених країн світу та важливою складовою в системі страхового захисту інтересів громадян.

Питанням розвитку страхування життя, його специфіці, подальшому удосконаленню, а також використанню зарубіжного досвіду з даної проблеми приділяють увагу у своїх працях як зарубіжні, так і вітчизняні науковці та вчені, зокрема, К.Турбіна, В. Комадовська, О. Піксотова, О. Нікітін та інші.

Чинне законодавство України розмежовує два поняття: «страхування життя» та «довгострокове страхування життя». Крім того, за ліцензією на добровільне страхування життя страхова компанія може також здійснювати «страхування довічної пенсії», яке є відносно новим видом страхування та вводиться Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Отже, ст. 6 Закона України «Про страхування» визначає, що страхування життя – це вид особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов’язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов’язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов’язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

Страхування життя – єдиний вид страхування, виплати за яким можуть бути здійснені у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету). При цьому, відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» за договорами страхування довічної пенсії такі періодичні виплати здійснюються до кінця життя застрахованої особи. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя, порівняно з тими, що передбачені в законі та правилах страхування.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає поняття «довгострокового страхування життя», що означає договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш як 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що провадяться у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до встановлення застрахованій особі інвалідності I групи, при цьому страхова виплата провадиться незалежно від терміну сплати страхових внесків (платежів, премій).

Законодавством України передбачено пільговий порядок оподаткування операцій довгострокового страхування життя, а також пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення як для страхових компаній, так і для страхувальників.

Таким чином, сьогодні не можна не відзначити позитивні кроки України на шляху до створення системи добровільного особистого страхування, здатної захистити права та інтереси учасників страхових відносин. Якщо темпи розвитку страхової галузі не зупиняться, можна сподіватися на визнання української системи страхування світовою громадою вже найближчим часом.

Страхування життя є одними з пріоритетних напрямів розвитку страхового ринку, адже його подальший ефективний розвиток сприятиме підвищенню ролі приватного сектору у виконанні соціальних програм та зменшенню видатків державного бюджету. Підґрунтям цього повинні стати наступні кроки по вдосконаленню страхування життя в Україні:

- підготовка нової редакції Закону України «Про страхування», яка б дозволила більш досконало врегулювати відносини у сфері страхування життя, спрямовані на посилення страхового захисту і інтересів громадян та створити проєвропейський ринок страхових послуг;

- створення умов для рівноправної участі страхових компаній в системі недержавного пенсійного забезпечення.