Строительство и архитектура/ 1. Архитектурные решения объектов строительства и реконструкции

к.т.н., доцент Постернак С.О., к.т.н., доцент Постернак І.М.,

магістр, асистент Постернак О.О.,

магістр з будівництва Уразманова Н.Ф.

Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна

СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО ОБРОБКИ

ЗОВНІШНІХ СТІН ІЗ ПІНОБЕТОНУ

Неавтоклавний пінобетон є комфортним матеріалом, що здатний не тільки значно знизити енергоспоживання, але й має відмінні характеристики, які не мають альтернативи на сьогоднішній день. Цей матеріал має високі теплозахисні властивості й теплоакумулюючу здатність, він в силах значно обмежити витрати тепла й уникнути проникнення занадто високих температур у приміщення, а також сприяє регулюванні вологості повітря - впитує й віддає вологу. Крім усього іншого, ніздрюватий бетон є екологічним матеріалом, тому-що не виділяє токсичних з'єднань. За використання ніздрюватого бетону, як конструкційного матеріалу, говорить той факт, що цей матеріал легкий, отже, зменшується навантаження на фундамент, а теплозахисні якості дозволяють зводити стіни меншої товщини, чим з інших матеріалів. Але, внаслідок підвищеної пористості ніздрюватих бетонів, стіни з них повинні мати більш надійну, чим звичайно, обробку як зовнішніх, так і внутрішніх поверхонь [1].

Порядок обробки зовнішніх стін із неавтоклавного пінобетону регламентують два основних нормативних документа: рекомендації видані за часів Радянського Союзу (1987 рік) [2] та рекомендації уряду Москви (2004 рік) [3].

Згідно шостого розділу – "Отделка стен в построечных условиях – Рекомендаций по отделке ячеистобетонных стен жилых и промышленных зданий" [2] розроблених науково-дослідним інститутом бетону і залізобетону у 1987 році для обробки зовнішніх поверхонь стінових панелей із автоклавних ніздрюватих бетонів та будівель з мілких блоків – обробку зовнішніх поверхонь стін (як з блоків, так і панельних) можна виконувати тільки за позитивної температурі повітря, але не вище 30°С у тіні. Не рекомендується виконувати роботи під час дощу чи відразу після нього по занадто сирий поверхні стін, а також при вітрі, швидкість якого перевищує 10м/с. До обробки стін у будівельних умовах варто приступати тільки після завершення всіх основних будівельних робіт зі зведення будинку, включаючи влаштування даху й карнизів, що, при необхідності, повинне фіксуватися актом про готовність будинку до опоряджувальних робіт. Обробку мілкоблочних стін, здійснювану в будівельних умовах, варто призначати залежно від виду кладки стін (на клею або на розчині). При кладці стін на клею, що, ведеться з більш якісними розмірами блоків (з допусками ± 1,5 мм), можна застосовувати способи обробок стін без їхнього оштукатурювання, а при кладці стін на розчині (з допусками розмірів блоків ± 5 мм), шви якої мають підвищену й неоднакову товщину, рекомендується перед основною обробкою зовнішні поверхні стін оштукатурити. Штукатурні розчини повинні бути поризовані за допомогою різних повітровтягуючих добавок або шляхом введення будівельної піни. Щільність розчинів після нанесення їх на поверхні й твердіння повинна бути не більше 1500 кг/м³.

З 1 січня 2004 року в Москві діють (введені вперше) ТР 123-01 "Технические рекомендации по отделке наружных стен, выполненных из пенобетонных блоков (ячеистых бетонов)" [3], що встановлюють вимоги до вихідних матеріалів, фізико-механічних властивостей технології провадження робіт по обробці зовнішніх стін, виконаних з пінобетонних блоків. Згідно цих норм [3] роботи забороняється виконувати: без влаштування покрівельного огородження та огородження, що захищає від атмосферних опадів риштування й фасади будівель; за середньодобової температури нижче +5°С і вище +27°С; при прямому впливі сонячних променів; під час дощу, безпосередньо після дощу по поверхні, що не вбрала воду; при вітрі, швидкість якого перевищує 10 м/с. Також, згідно цих норм [3] не допускається: робота з колисок; заміна матеріалів, що входять у визначену опоряджувальну систему.

В нормах [3] розроблена і технологія провадження робіт по обробці зовнішніх стін, виконаних з ніздрювато-бетонних блоків, зокрема обробка виконується системою матеріалів у наступній технологічній послідовності: ґрунтування зовнішніх стін з ніздрювато-бетонних блоків ґрунтовкою (просоченням); нанесення на поґрунтовану поверхню штукатурно-клейового розчину на основу шпаклювально-клейової суміші; армування штукатурки, що підсилена склотканевою сіткою; після повного висихання штукатурного покриття вирівнювання поверхні розчином шпаклювально-клейової суміші; ґрунтування поверхні ґрунтовкою; нанесення фактурного декоративного фарбувального складу. Обробка зовнішніх стін повинна виконуватися після виконання штукатурних робіт усередині приміщення складними цементно-вапняними розчинами M 75…100 для запобігання випадіння конденсату в конструкції стіни.

При обробці зовнішніх стін, з ніздрювато-бетонних блоків повинні бути строго дотримані наступні технологічні інтервали: штукатурка повинна виконуватися після проведення штукатурних робіт усередині приміщення; після ґрунтовки поверхонь до початку виконання штукатурних зовнішніх робіт інтервал повинен становити не менш 0,5 годин; після влаштування армуючого шару інтервал до нанесення вирівнюючого шару повинен становити не менш 24 годин; після влаштування вирівнюючого шару, до нанесення ґрунтувального й фарбувального покриття інтервал повинен становити не менш 48 годин. Технологічна послідовність операцій наступна: підготовка поверхні, приготування розчину, нанесення армуючого шару, монтаж кутових елементів, нанесення базового армуючого шару, нанесення ґрунтуючого складу та фарбування.

Литература:

1. Костюк А.И., Постернак С.А., Постернак И.М. Обзор развития, состояния и применения конструкционно-теплоизоляционного неавтоклавного пенобетона в конструкциях и изделиях// Вісник ОДАБА.№10-Одесса,2003-с.109-116

2. Рекомендации по отделке ячеистобетонных стен жилых и промышленных зданий / НИИЖБ. – М.: Стройиздат, 1987. – 32с.

3. ТР 123-01 "Технические рекомендации по отделке наружных стен, выполненных из пенобетонных блоков (ячеистых бетонов)". Введены в действие с 01 января 2004 года. Москва: Правительство Москвы: Департамент градостроительной политики, развития и реконструкции города. 2004. – 8с.