Симбіотична
продуктивність квасолі звичайної залежно від сортів та строків сівби в умовах
південної частини західного Лісостепу України.
О.В. Овчарук, кандидат с.-г. наук, Подільський державний
аграрно-технічний університет
Постановка проблеми. Здатність бобових культур фіксувати молекулярний азот повітря відіграє
особливо цінну роль в існуванні біосфери планети Земля, так як є зв’язком між
живленням і розкладом. Вивчення симбіотичної продуктивності посівів квасолі викликає
особливий інтерес з точки зору як підбору культур в сівозміні, так і розробки
системи їхнього удобрення, що залежить від азотфіксації та її кількості. Таким
чином, дослідження азотфіксуючої здатності посівів квасолі залежно від сортів
та строків їх сівби набуло цінності не тільки з точки зору виявлення найбільш
сприятливих умов для розвитку посівів, що було метою наших досліджень, але й
мало практичну цінність як для рослинництва, так і інших супутніх наук
агрономічного напрямку [1, 3].
Аналіз останніх
досліджень і публікацій. Ріст і розвиток рослин
квасолі проходить в прямій залежності від умов зовнішнього середовища,
основними складовими якого є температура повітря і ґрунту, освітленість,
вологість та мінеральне живлення [2, 4].
Продуктивність рослин обумовлюється наявністю цих факторів і чим більше вони
відповідають біологічним особливостям культури, тим повніше реалізуються
потенціальні можливості квасолі [5].
Постановка завдання. Встановити симбіотичну
продуктивність посівів квасолі та оптимізувати строки сівби залежно від
сортових особливостей квасолі вітчизняної селекції умовах південної частини
західного Лісостепу України.
Виклад основного матеріалу. Для оцінки симбіотичної продуктивності посівів квасолі нами було
визначено динаміку нагромадження маси бульбочок на кореневій системі рослин квасолі.
Зокрема, нами виявлено, що як і кількість бульбочок, так і їхня маса зростали
до фази цвітіння рослин квасолі, а в період формування насіння зазначені
процеси знижувались як в кількісному, так і у ваговому вимірі (табл. 1).
Таблиця 1
Нагромадження маси бульбочок у рослин квасолі
залежно від сорту та строку сівби, мг. на рослині
(середнє за 2004-2009 рр.)
|
Сорт |
Строк сівби при рівні термічного режиму ґрунту на глибині загортання
насіння |
Маса бульбочок, мг |
|||||
|
перший трійчастий листок |
цвітіння |
формування насіння |
|||||
|
загальна |
активних |
загальна |
активних |
загальна |
активних |
||
|
Харківська штамбова |
10 °С |
20,6 |
6,5 |
258,2 |
173,2 |
88,3 |
44,8 |
|
12 °С |
22,7 |
7,2 |
247,6 |
164,7 |
82,5 |
43,5 |
|
|
14 °С |
23,4 |
7,7 |
241,9 |
153,6 |
79,1 |
35,5 |
|
|
16 °С |
25,3 |
9,3 |
235,3 |
145,1 |
77,8 |
31,3 |
|
|
Мавка |
10 °С |
29,2 |
11,8 |
330,8 |
243,6 |
101,8 |
61,8 |
|
12 °С |
31,4 |
12,5 |
328,6 |
232,2 |
99,9 |
61,1 |
|
|
14 °С |
32,0 |
12,7 |
309,9 |
221,8 |
94,1 |
55,8 |
|
|
16 °С |
33,5 |
13,9 |
302,5 |
204,9 |
92,4 |
51,4 |
|
|
Буковинка |
10 °С |
22,9 |
8,3 |
285,3 |
209,1 |
91,8 |
42,2 |
|
12 °С |
24,7 |
9,0 |
282,2 |
207,1 |
89,5 |
40,4 |
|
|
14 °С |
25,0 |
9,4 |
271,9 |
194,6 |
85,4 |
37,8 |
|
|
16 °С |
25,9 |
9,7 |
254,5 |
183,3 |
82,7 |
37,0 |
|
Найнижчою загальна маса бульбочок 235,3 мг./рослину, в середньому за
період досліджень, була встановлена в посівах сорту Харківська штамбова, що
висівалися в строк за РТР на глибині загортання насіння 16 °С. На цьому ж
варіанті найнижчою була і маса активних бульбочок, маса яких складала в
середньому 145,1 мг./рослину. Визначені показники були відповідно на 12,3 і
19,6 меншими порівняно із такими ж показниками, що встановлені на контролі
(посів сорту Харківська штамбова, строк сівби якого був за РТР на глибині
загортання насіння 12 °С). Найбільш ж підвищені показники нагромадження маси
бульбочок в досліді були виявлені в посівах сорту Мавка при строкові сівби,
який проводили за середньодобової температури ґрунту на глибині загортання
насіння 10 °С. Так, загальна маса бульбочок на вказаному варіанті складала
330,8 мг./рослину, з якої маса активних бульбочок була на рівні 243,6
мг./рослину, що в порівнянні з контролем було відповідно на 83,2 та 78,9
мг./рослину більше. В цілому варто відзначити, що як кількість бульбочок, так і
їхня маса зменшувались відповідно до строків сівби квасолі. Зокрема, найбільш
підвищені показники як загальної маси, так і її активної складової виявлялися в
посівах, що висівались за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання
насіння 10 °С, а найбільш пониженою загальна маса та маса активних бульбочок
була в посівах, строк сівби яких був за середньодобової температури ґрунту на глибині
загортання насіння 16 °С.
За
результатами одержаного матеріалу кількості та маси бульбочок, а також динаміки
їх розвитку впродовж вегетаційних періодів досліджуваних посівів квасолі нами
було розраховано показники загального та активного симбіотичних потенціалів
посівів цієї зернобобової культури залежно до факторів, які були поставлені на
вивчення. Так, в результаті проведених розрахунків нами було встановлено, що
вказані показники відповідно до факторів досліду коливались в межах: загальний
симбіотичний потенціал 3,54-5,03 тис. кг діб/га і активний симбіотичний потенціал 1,66 – 2,80 тис.
кг діб/га (табл. 2). На контролі (посів сорту Харківська штамбова, строк сівби
якого був за РТР на глибині загортання насіння 12 °С) розраховані показники
становили: загальний симбіотичний потенціал 3,73 тис. кг діб/га і активний
симбіотичний потенціал 1,84 тис. кг діб/га.
Таблиця 2
Загальний та активний симбіотичний потенціал сортів
квасолі залежно від строку сівби і строку збирання, тис. кг діб на га (середнє за 2004-2009 рр.)
|
Сорт |
Строк сівби при рівні термічного режиму ґрунту на глибині загортання
насіння |
Загальний симбіотичний потенціал |
Активний симбіотичний потенціал |
|
Харківська штамбова |
10 °С |
3,94 |
1,98 |
|
12 °С |
3,73 |
1,84 |
|
|
14 °С |
3,54 |
1,72 |
|
|
16 °С |
3,59 |
1,66 |
|
|
Мавка |
10 °С |
5,03 |
2,80 |
|
12 °С |
4,87 |
2,67 |
|
|
14 °С |
4,63 |
2,55 |
|
|
16 °С |
4,44 |
2,38 |
|
|
Буковинка |
10 °С |
4,06 |
2,22 |
|
12 °С |
4,04 |
2,20 |
|
|
14 °С |
3,81 |
2,04 |
|
|
16 °С |
3,62 |
1,98 |
Отже, в результаті проведених
розрахунків були виявлені як показники менші від контролю, так і показники вищі
за контроль. Найнижчий загальний симбіотичний потенціал в досліді 3,54 тис. кг
діб/га або 0,19 тис. кг діб/га менше від контролю нами було визначено в посівах
сорту Харківська штамбова при строкові сівби за РТР на глибині загортання
насіння 14 °С, а найнижчий показник активного симбіотичного потенціалу 1,66
тис. кг діб/га або на 0,18 тис. кг діб/га менше від контролю було виявлено
знову ж таки в посівах сорту Харківська штамбова, але при строкові сівби за РТР
на глибині загортання насіння 16 °С. Найвищі ж показники загального (5,03 тис.
кг діб/га) та активного (2,80 тис. кг діб/га) симбіотичних потенціалів
встановлені на варіанті сорту Мавка, строк сівби яких був при РТР на глибині
загортання насіння 10 °С. При порівнянні із відповідними показниками контролю
найбільш підвищені показники симбіотичного продуктивності квасолі були більшими
на 1,3 та 0,96 тис. кг діб/га.
Висновки. Таким чином, в умовах південної частини західного Лісостепу України
краща симбіотична продуктивність виявлена у посівах сорту Мавка, які при сівбі
насіння цього сорту за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання
насіння 10 °С формували загальний симбіотичний потенціал в кількості 5,03 тис.
кг діб/га і активний симбіотичний потенціал на рівні 2,80 тис. кг діб/га.
Бібліографічний
список.
1.
Стаканов Ф.С. Фасоль. Кишинев: Штиинца. – 1986, С. 168.
2. Корчинський А.А., Попов
О.П., Будьоний Ю.В., Полянська Л.І., Бухало Н.І. Технологія виробництва квасолі
в Україні. Методичні рекомендації. – К., 1994. – 19 с.
3. Технологія вирощування
квасолі в Україні. Киев: 1994. – 20 с.
4. Плешков Б.П. Биохимия сельскохозяйственных растений / Б. П. Плешков.
– М., 1980. – 495 с.
Овчарук Олег Васильович. Симбіотична
продуктивність квасолі звичайної залежно від сортів та строків сівби в умовах
південної частини західного Лісостепу України. Ключові слова: квасоля, сорт,
строки сівби, симбіотичний потенціал. У статті розглянуто результати досліджень
симбіотичної продуктивності сортів квасолі залежно від строків сівби в умовах зони
досліджень. Таким чином, краща симбіотична продуктивність виявлена у посівах
сорту Мавка при сівбі за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання
насіння 10 °С.
Овчарук Олег
Васильевич. Симбиотическая производительность фасоли обыкновенной в зависимости
от сортов и сроков сева в условиях южной части западной Лесостепи Украины. Ключевые
слова: фасоль, сорт, сроки посева, симбиотический потенциал. В статье рассмотрены
результаты исследований симбиотической производительности сортов фасоли в
зависимости от сроков сева в условиях зоны исследований. Таким образом, лучшая
симбиотическая продуктивность выявлена в посевах сорта Мавка сев при уровне
термического режима почвы на глубине заделки семян 10°С.
Ovcharuk
Oleg Vasylyovych. The haricot bean ordinary symbiosical productivity according
to the sorts and sowing terms in western Forest-steppe southern part of Ukraine
conditions. Key words: haricot bean, sort, sowing terms, symbiosical potential.
The researches results of symbiosical productivity haricot bean sorts according
to the sowing terms in research area conditions are examined in the article.
So, the sowing symbiosical productivity is revealed in the area of Mavka sort
to sow according to the level of soil thermal regime (conditions ) in the seeds
sowing depth 10°С.