О.Г.Криворучко, А.М.Ліснича, В.Г.Корнієвська, Ю.І.Корнієвський

Запорізький державний медичний університет

АНТИМІКРОБНА ДІЯ ЕФІРНОЇ ОЛІЇ LAVANDULA ANGUSTIFOLIA Mill.

Лаванда вузьколиста Lavandula angustifolia Mill. родини ясноткові Lamiaceae культивується у АР Крим як ефірноолійна рослина. Лікарська сировина - квітки (Flores Lavandulae) і трава (Herba Lavandulae) включені до фармакопей 16 країн світу як лікарський засіб [4]. Суцвіття лаванди – використовуються як антмікробний засіб [3,5].

Мета роботи: за допомогою мікробіологічних досліджень дати антимікробну характеристику ефірної олії суцвіть лаванди вузьколистої.

Матеріали і методи дослідження. Нами проведено мікробіологічне дослідження ефірної олії суцвіть Lavandula angustifolia Mill. Сировина заготовлена в АР Крим, біля м. Севастополя, влітку 2010 р.

Ефірну олію із зразків сировини одержували методом перегонки з водяною парою згідно ДФУ 1,2 [1]. В колбу місткістю 2000 мл, додали 500 мл очищеної води та 40 г свіжоподрібденої на порошок сировини. Дистиляцію проводили зі швидкістю від 3 мл/хв. до 4 мл/хв. протягом 4 годин.

Перевірку антимікробної дії ефірної олії лаванди проводили за стандартною методикою дифузії в агар – методом „колодязів” [2]. Метод ґрунтується на здатності активнодіючої речовини дифундувати в агар, на який проведено посів тест-культури. Результати, отримані цим методом, дозволяють характеризувати антимікробну активність досліджуваного зразка, тому що зони затримки росту мікроорганізмів утворюються внаслідок дифузії біологічно активних речовин у щільне живильне середовище. Під час експерименту використовували тест – штами бактерій та гриба роду Candida, отримані з національної колекції Київського НДІ епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л.В. Громашевського (таблиця 1). Створювали максимально сприятливі умови для культивування мікроорганізмів, а саме: м’ясо-пептонний агар для отримання добової культури бактерій, середовище Сабуро – для 48 – годинної культури гриба роду Candida. Чашки Петрі однакового розміру встановлювали на горизонтальну поверхню (відрегульовану за ватерпасом), та заливали до них по 10 мл стерильного незараженого тест - культурою «голодного» агару (середовище № 4) [2]. Після застигання першого шару щільного живильного середовища на його поверхню встановлювали циліндри, виготовлені з нержавіючої сталі (висота 10мм, зовнішній діаметр 8мм) та заливали їх „зараженим” середовищем №1 [2], а з метою визначення чутливості гриба роду Candida - середовищем Сабуро у кількості 15 мл. Для другого шару стерильне щільне живильне середовище, розлите в пробірки в кількості 15 мл, розплавляли на водяній бані, охолоджували до температури 45^оС та інокулювали суспензіями тест-культур. Мікробне навантаження складало 1х10⁵ КУО/мл. Суспензії готували в окремих пробірках у фізіологічному розчині ex tempore з добової культури бактерій та 48 – годинної культури гриба роду Candida. Концентрацію мікроорганізмів у суспензії визначали за державним стандартом каламутності №5. Після застигання другого шару циліндри виймали, та в „колодязі”, які утворилися між першим та другим шарами живильних середовищ, вносили піпеткою досліджувані зразки ефірних олій у кількості 0,3 мл. Посіви інкубували при +37^оС протягом 24 години - для бактерій і при +25^оС протягом 48 годин – для гриба роду Candida. Діаметр зони затримки росту тест – культур вимірювали в мм, включаючи діаметр „колодязя”. Оцінку антимікробної активності проводили за наступними критеріями:

– відсутність зони затримки росту мікроорганізмів навколо „колодязя”, а також зони затримки діаметром до 6 - 10 мм оцінювали як нечутливість мікроорганізмів до внесеного в „колодязь” зразка;

– зони затримки росту діаметром 11-20 мм оцінювали як чутливість культури до досліджуваного зразка;

– зони затримки росту діаметром понад 20 мм оцінювали як показник високої чутливості мікроорганізмів до зразка.

Результати та їх обговорення

Таблиця 1

Показники антибактеріальної та протигрибкової активності ефірної олії, отриманої із квіток лаванди вузьколистої (M±m)

Діаметр зон затримки росту, мм
Об’єкт дослідження	Staphy-lococcus aureus 209p	Protus vulgaris 034005	Escherichia coli АТСС 25922	Pseudomonas aeruginosa АТСС 9027	Candida albicans АТСС 10321
Лавандова ефірна олія	24,0±0,3	25,3±0,3	12,0±0,3	6,0±0,2	24,0±0,2

Аналізуючи табл.1. показники антимікробної та протигрибкової активності ефірної олії суцвіть Lavandula angustifolia Mill. встановлено, що штам тест – культур бактерій Staphylococcus aureus, Proteus vulgaris та грибів роду Candida albicans мають високу чутливість до лавандової ефірної олії.

Висновки

1. Шляхом експериментального мікробіологічного дослідження in vitro обґрунтовано антибактеріальну та протигрибкову активність лавандової ефірної олії, отриманої із суцвіть.

2. Встановлено, що штам тест – культур бактерій Staphylococcus aureus, Proteus vulgaris та грибів роду Candida albicans мають високу чутливість до лавандової ефірної олії.

3. Виявлена слабка чутливість штамів тест-культур бактерій Escherichia coli до лавандової ефірної олії.

4. Доведено, що штами тест – культур бактерій Pseudomonas aeruginosa

нечутливі до експериментального зразка ефірної олії суцвіть Lavandula angustifolia Mill.

ЛІТЕРАТУРА

1. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». -1-е вид. - Харків: РІРЕГ, 2001. - С 556 с, Доповнення 1. - Харків: РІРЕГ. - 2004. - 520с, Доповнення 2. - Харків: РІРЕГ. - 2008. - 608с.

2. Методические рекомендации. Определение активности антибактериальных средств наружного применения для лечения гнойно-воспалительных инфекций /Сост. Н. Ф. Калиниченко и др. – Харьков, 1991. – 16 с.

3. Cavanagh HM, Wilkinson JM. Biological activities of lavender essential oil. Phytother Res 2002;16:301-308.

4. Donald G.Barceloux, MD. Medical toxicology of natural substances. 2008; chapter 77:532-536.

5. Takarada K, Kimizuka R,Takahashi N, Honma K, Okuda K, Kato T. A comparison of the antibacterial efficacies of essential oils against oral pathogens. Oral Microbiol Immunol 2004;19:61-64.

Відомості про авторів:

Криворучко О.Г. – магістр курсу ботаніки Запорізького державного медичного університету;

Ліснича А.М. – к.мед.н., старший викладач кафедри мікробіології, вірусології, імунології Запорізького державного медичного університету;

Корнієвська В.Г. – к. фарм. н., старший викладач курсу ботаніки ЗДМУ;

Корнієвський Ю.І. к. фарм. н., доцент завідувач курсу ботаніки ЗДМУ.

Адреса для листування: Корнієвський Юрій Іванович. 69032 м.Запоріжжя, проїзд Дружний 9А кв.22; м.т. 067.772.96.17