Ніколенко Т.А.
Керівник: Михайленко Т.В.
Донецький Національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Сутність та еволюція поняття «економічна діагностика»
На етапі переходу від старої системи управління
підприємством до нової загострюються протиріччя внаслідок: неефективності,
невизначеності та конфліктності в управлінських процесах економічних систем;
складних умов функціонування і розвитку; невисокою престижності виробничої
діяльності; недосконалості оподаткування; застарілих основних засобів. Ці
об'єктивні причини обумовлюють необхідність розробки адекватних і дієвих
інструментів прийняття рішень на всіх рівнях управління фінансово-господарською
діяльністю підприємства. [1]
В умовах ринкових відносин господарювання взаємозв’язки показників носять
переважно імовірнісний, стохастичних характер. Не всі процеси підкоряються
детермінованим, жорстко визначеним (кількісним залежностям). Особливо яскраво
проблеми нелінійного розвитку економічних процесів проявляються в умовах економіки
перехідного типу, коли старе вже зруйноване, а нове ще не затвердилося, коли
величезне значення для господарюючих суб’єктів має невизначеність факторів
зовнішнього середовища. У перші роки ринкових перетворень економіки власне
теорія економічного аналізу опинилась у застійному стані. На протязі низки
років (1990-1995) у працях вітчизняних провідних економістів-аналітиків
залишились незмінними: а) формулювання та перелік задач; б) багато методів і
методик.
В даний час активно
розвиваються теорії економічного аналізу у розрізі вказаних напрямків. Однак
недостатня розробленість методологічних основ моделювання економічного аналізу
стану бізнесу, втрата колишньої системи норм і нормативів у перші роки ринкових
перетворень привели до активного звернення до діагностики в економіці взагалі і
до активного звернення до діагностики як інструменту аналітичного дослідження,
що здатен виявити та ідентифікувати проблему.
Термін „діагностика" (від грецьк. Diagnostikos - спроможний
розпізнавати) дослівно перекладається з давньогрецької як розпізнавання стану
об'єкта за другорядними ознаками.
Проблемами економічної
та фінансової діагностики вітчизняні вчені досить активно почали займатися
в 1970-і
роки. Час від 70-х років і до сьогодні можна умовно поділити на
3 періоди (Табл. 1.).
Таблиця
1
Основні етапи розвитку теоретичних та практичних положень діагностики в Україні [2]
|
Стадії
розвитку, рр. |
Економічна діагностика |
Фінансова діагностика |
|
І стадія: 1970–1991 |
Динамічний розвиток технічної, інноваційної діагностики. |
Становлення економічної діагностики. |
|
ІІ стадія: 1992–2000 |
Розвиток економічної діагностики |
Слабкий прояв фінансової діагностики як елемента економічної діагностики. |
|
ІІІ стадія: 2000 р. до теперішнього часу |
Інтенсивний розвиток економічної діагностики. |
Початкова стадія розвитку фінансової діагностики. |
У результаті проведеного аналізу літератури, де висвітлені
питання застосування економічної діагностики в галузі економіки встановлено, що
незважаючи на тривалу еволюцію економічної діагностики як науки, все більше
визнання її сучасною теорією і практикою, на нинішньому етапі ще не склалося
єдиного погляду на розуміння сутності економічної діагностики, досить часто
вона ототожнюється з економічним аналізом чи розглядається як його складова
частина.
Проаналізувавши сукупність визначень поняття «діагностика»
[3], ми бачимо, що їх можна умовно
поділити на п’ять груп: «діагностика як прийом аналізу», «діагностика і аналіз
– одне і те ж», «діагностика ширша за аналіз», «діагностика має свій напрям
дослідження», «діагностика як здібності менеджерів».
На рис.1 зображено як розвивалися теорії діагностики з 1971
року до сьогодення. Так, до 1991 року діагностика визначалась як прийом аналізу
(Вортанов О.С), як ширша за аналіз
(Тейл Г.) та як окрема складова управління підприємством зі своїм напрямом
дослідження (Черняк Ю.О). У період з 1992 по 1999 роки ми бачимо повне
розходження у думках з приводу визначення данного поняття, але більшість вчених
вважали, що діагностика є більш ширшим поняттям ніж аналіз (Карась Л.І., Шніпер
Р.І. та ін.). За останні десять років погляд на цю категорію суттєво не
змінився: найпоширенішим визначенням діагностики є визначення її ширшою за
аналіз (Гетьман О.О., Шаповал В.М., Берднікова Т.Б. та інші). Також
зростає кількість вчених, які вважають, що діагностика має свій напрям
дослідження (Пастухова В.В., Погостинська Н.М., Погостинський Ю.О., Жамбекова
Р.Л. та ін.).
Рис. 1.1 Діаграма
еволюції поняття «діагностики» в період з 1970 до 2011 років
Таким чином ми бачимо, що кожен з поглядів розглядає тільки
одну зі сторін економічної діагностики, але всі вони доводять високу роль і
необхідність застосування її на будь-яких підприємствах.
Використовуючи вже наявні дані досліджень змісту категорії
«економічна діагностика» і спираючись на вимоги до неї, що висуваються сучасним
оточенням підприємства було запропоноване нове, більш повне визначення.
Економічна діагностика підприємства - це систематичний процес оцінки стану
напряму діяльності підприємства чи стану підприємства в цілому на основі даних
моніторингу, розробленої системи показників-індикаторів із застосуванням методів
системного аналізу, метою якої є визначення проблемних сторін діяльності
підприємства, причин, що їх викликали, та можливих альтернативних варіантів
подальшого розвитку подій і служить інформаційною та ґрунтовною базою для
прийняття управлінських рішень.
Економічна діагностика займає особливе місце в системі
управління діяльністю торговельного підприємства, оскільки від ефективності
цього процесу залежить вся подальша господарська діяльність підприємства.
Економічна діагностика – це, з одного боку, значна та відповідальна функція
управління діяльністю торговельного підприємства, реалізація якої може
позитивно впливати на вибір найбільш раціональної тактики в прийнятті
управлінських рішень на всіх етапах їх виконання, а з іншого – окремий етап,
який у часовому вимірі здійснюється після проведення обліку та аналізу і
передує прийняттю рішень.
Список літератури:
1.
Абалкин Л.
Размышления о долгосрочной стратегии, науке и демократии // Вопросы экономики. –
2006. – № 12. – С. 4-19.
2. Е.Н. Выборова Финансовая
диагностика: Вопросы методологии. Вестник СПбГУ. Сер. 5. 2004. Вып. 4
3.
Фролова Л.В. Економічна діагностика діяльності підприємств: методичний та
практичний інструментарій: Навч.посіб. / Л.В. Фролова, О.О. Микитенко, С.О.
Ермак, Л.В. Івкова. – Донецьк: ДодНУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2007.- 158
с.