Міжнародний
науково-технічний університет, професор
ФОРМИ ПРОЯВУ ЗАГРОЗ БЕЗПЕЦІ ПІДПРИЄМСТВА
В спеціалізованій літературі економічна безпека розглядається як на
макроекономічному (безпека держави), так і на мікроекономічному рівні (безпека
підприємства). В Законі про безпеку [3]
детально розглянуті загрози на макроекономічному рівні для різних сфер
діяльності. Так, згідно [3],
в економічній сфері основними загрозами є:
-
істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної
та інноваційної активності, технологічного потенціалу;
-
нестабільність у правовому регулюванні відносин у сфері фіскальної політики
держави; відсутність ефективної програми запобігання фінансовим кризам;
зростання кредитних ризиків;
-
критичний стан основних виробничих фондів у провідних галузях
промисловості; критична залежність національної економіки від кон'юнктури
зовнішніх ринків, низькі темпи розширення внутрішнього ринку;
-
велика боргова залежність держави, критичні обсяги державних зовнішнього і
внутрішнього боргів; відсутність активної політики енергозбереження, що створює
загрозу енергетичній безпеці держави.
Метою даного дослідження є оцінка економічної безпеки підприємства, тому
розглянемо це поняття більш детально.
Відповідно до Господарського кодексу України [1, С.20], підприємництво - це самостійна, ініціативна,
систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами
господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних
результатів та одержання прибутку. Отже, будь-яка підприємницька діяльність є
ризиковою за визначенням. Більше того, у сучасній економічній теорії [5] розмір прибутку від
діяльності підприємства ставиться у пряму залежність від величини ризику. Таким
чином, наявність ризиків та загроз є неодмінною частиною підприємницької
діяльності. З метою протидії можливим внутрішнім та зовнішнім загрозам будь-яке
підприємство повинно розробити власну систему економічної безпеки.
На рівні підприємства існує велика кількість різноманітних загроз та
небезпек. Найбільш поширеною є класифікація загроз за джерелом виникнення
(внутрішні та зовнішні загрози). Ця класифікація розглянута у роботах багатьох
авторів [4, 2, 6]. У роботі [4] додаються класифікації
за ступенем ймовірності (маловірні та реальні загрози), за стадіями підприємницької
діяльності (на стадії організації фірми, на стадії функціонування фірми, на
заключному етапі), за суб’єктами загроз (з боку кримінальних структур,
несумлінних конкурентів, власних працівників), за об’єктами зазіхань (загрози
трудовим, матеріальним, фінансовим, інформаційним ресурсам), за характером
відповідальності суб’єктів (загрози з цивільно-правовою, з кримінальною
відповідальністю).
Настання внутрішніх та зовнішніх загроз завжди має ймовірнісний характер,
тому деякі автори розглядають безпеку як протилежність ризику. В роботі [5, С.78] безпека
визначається як стан, коли ймовірність настання негативних подій (ризик) є
незначною. Таким чином, ще однією функцією безпеки є зниження рівня ризику.
У роботі [2]
розглянуті також класифікації загроз за можливістю прогнозування (передбачувані
та непередбачувані), за можливістю запобігання (керовані та некеровані), за
природою виникнення (політичні, економічні, техногенні, правові, кримінальні,
екологічні, конкурентні), в залежності від величини втрат (труднощі, значні
загрози, катастрофічні загрози). У роботі [6]
остання класифікація має назву «за ступенем небезпеки» та включає небезпечні,
особливо небезпечні загрози. Крім того,
даний автор додає класифікації загроз за масштабами здійснення
(загальнонаціональні, локальні, індивідуальні), за тривалістю дії (тимчасові,
постійні), за сферою спрямування (виробничі, фінансові, експортно-імпортні,
технологічні, інституційні, соціальні, демографічні, екологічні), за ставленням
до загроз (об’єктивні та суб’єктивні), за характером спрямування (прямі та
непрямі). У роботі [7] запропонована класифікація за
ступенем антропогенного впливу (природні, антропогенні та антропогенно-природні
загрози).
На нашу думку, доцільно ввести ще одну класифікацію загроз за формами
прояву: кількісні загрози (пов’язані з недосягненням або погіршенням показників
діяльності підприємства порівняно з встановленими нормативами); якісні загрози
(пов’язані з якісними змінами у розвитку підприємства, зокрема банкрутство,
корпоративні конфлікти, обвал ринку, заморожування банківських рахунків).
Якісні загрози мають ймовірнісний характер та можуть оцінюватись з
використанням теорії ризику. Але як зазначалося вище, ризик є основою
підприємницької діяльності, тому не усі ризики є загрозами для безпеки
підприємства. На нашу думку, лише ризики, пов’язані з якісними загрозами,
повинні враховуватись підчас оцінки економічної безпеки підприємства.
Література:
6.
Мунтіян В.І. Економічна безпека України. – К. : КВІЦ, 1999. – 463с.