Кравчук Л. Р.

Буковинська державна фінансова академія,Україна

Науковий керівник:Попадюк О.О.

Основні проблеми управління підприємницькими ризиками в Україні

Актуальність теми. Сучасному етапу розвитку економіки характерні динамічність і суперечливість ринкових перетворень. Для ринкового господарства характерними є зміни економічної ситуації, посилення чи послаблення конкурентної боротьби або спади ділової активності та низка інших факторів невизначеності. В цих умовах без врахування чиннику ризику в підприємницькій діяльності обійтися просто неможливо. Успіх підприємств залежить від того, наскільки правильно вони будуть орієнтуватися у цій складній обстановці, як точно зможуть передбачити і врахувати появу негативних факторів, що ведуть до втрат. При цьому завдання підприємства полягає не в уникненні ризику взагалі, а в передбаченні і зведенні його негативних наслідків до мінімального рівня.

Мета даної роботи - полягає в тому, щоб розкрити основні аспекти ризиків, а також розглянути програми управління підприємницькими ризиками і методику її розробки, яка використовується в українських компаніях.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у розробку управління підприємницького ризику, зробили українські та іноземні науковці: А.П. Альгін, І.Т. Балабанов, І.А. Брижань, І.Р. Бузько, В.П. Буянов, П.І. Верченко, , В.В. Черкасов, Г.В. Чернова, Л.Г. Шаршукова, О.Б. Шевчук, Д.А. Штефанич та інші.

Виклад основного матеріалу. В економічній літературі достатньо добре досліджений процес управління підприємницькими ризиками, який складається з наступних основних етапів: визначення контексту ризиків; виявлення і аналіз факторів ризиків; оцінка імовірності факторів ризику і наслідків їх дії; розробка заходів впливу на ризики; оцінка економічної ефективності управління ризиками. Проте, недостня увага приділяється вивченню стану управління підприємницькими ризиками. Це поняття, характеризує яким чином підприємства використовують певні формалізовані процедури управління ризиками. Дослідження стану управління підприємницькими ризиками дає змогу з’ясувати ступінь розповсюдженості ризик-менеджменту на підприємствах, наявність спеціалізованої інфраструктури тощо.

До стану управління ризиками входять наступні компоненти:

Ø наявність та використання спеціалізованих нормативних документів (стандартів або інших документів) з управління підприємницькими ризиками;

Ø наявність та використання формалізованих документів з управління підприємницькими ризиками (програма, план, декларація, настанови);

Ø наявність та використання на підприємствах кадрів та підрозділів з управління ризиками;

Ø наявність та використання інфраструктури управління підприємницькими ризиками (інститути, інструменти, професійні організації, консалтингові компанії, система підготовки фахівців);

Ø культура управління ризиками.

Таким чином до основних проблем управління підприємницькими ризиками в Україні можна відности:

1. Відсутність стандарту з управління підприємницькими ризиками.

В Україні спостерігається протиречивість інтересів влади стосовно розробки стандартів управління підприємницькими ризиками, яка обумовлена, з одного боку, характером побудованого соціально-економчіного устрою та механізмом фінансування місцевих бюджетів, з іншого боку.

Соціально-економічний устрій, який сформувався та розвивається в Україні призвів до того, що найбільш дохідні галузі економіки фактично монополізовані. Враховуючи олігархічний характер великого бізнесу, тобто його прикриття найвищими державними органами, ризики в ньому зведені до мінімуму. За таких умов великий бізнес не зацікавлений в докладанні зусилль для розробки нормативних документів для управління підприємницькими ризиками, оскільки його інтереси є надійно захищеними самою владою.

З іншого боку, механізм формування місцевих бюджетів сприяє зацікавленості місцевих органів влади в прибутковій діяльності підприємств, які знаходяться на їх території. Тому вони безпосередньо зацікавлені в тому, щоб підприємства, за рахунок доходів яких формується місцевий бюджет, використовували високоефективні методи управління ризиками, передбачені сучасними стандартами з ризик-менеджменту. Проте, для розробки стандарту потрібна участь вищої влади, яка, цими питаннями поки не займається.

2. Низький рівень культури управління підприємницькими ризиками.

В нашому суспільстві тільки починає формуватися культура управління ризиками, тобто сукупність усталених норм, цінностей та дій стосовно того, як людині і компанії треба поводитися з ризиками. Про наявність культури ризику в компанії можна судити з того, наскільки її керівництво свідомо того, які саме ризики є прийнятними для компанії. Ще одним критерієм корпоративної культури ризику є відкрите їх обговорення та розуміння ризиків усіма співробітниками компанії.

3. Слабка розвинутість інфраструктури управління підприємницькими ризиками.

В Україні відсутня розвинута інфраструктура ризик-менеджменту (тобто інститути і інструменти для управління ризиками). Так, в 2009 р. в Україні частка витрат на страхування в ВВП склала лише 4,6% (15,83 млрд. грн.), що суттєво менше, ніж у країнах ЄС – 8,5%, а в Великобританії навіть 13%.

До того ж, валові показники платежів аж ніяк не дають уявлення про реальну ситуацію на страховому ринку. Так, по оцінках експертів, платежі по реальному страхуванню складають у загальному обсязі не більш третини, левина ж частка ринку приходиться на фінансові схеми, що дозволяють уходити від оподатковування

Не використовуються в Україні повною мірою і такі звичні в цивілізованих країнах інститути управління ризиками, як товарні, валютні та фондові біржі, на яких підприємці можуть хеджувати свої ризики за допомогою численних фінансових інструментів.

Така ситуація веде як до неадекватної ризикованості, так і до неадекватної обережності підприємців. Підприємцям важко знайти необхідні йому інструменти для управління своїми ризиками, тому вони вимушені відмовлятися від потенційно дуже вигідних та ризикованих оборудок.

Висновок.Тому на сонові виконаної роботи можна зазначити, що подальше вивчення стану управління підприємницькими ризиками потребує проведення його аналізу на підприємствах різних галузей економіки. Це дасть змогу виявити існуючі відмінності в рівні розвитку конкретних компонентів стану управління підприємницькими ризиками.

Список використаної літератури:

1. Пікус Р. В. Оцінка підприємницького ризику // Фінанси України. – 2010р - № 5 - с.88

2.Вітлінський В. В., Верчено В. І., Наконечний С. І., Компаниченко О. С. Система кількісних оцінок страхового ризику // Фінанси України. – 2008р - № 2 - с. 98-183

3.Ф. І. Евдокімов. Комплексна оцінка економічної ефективності інноваційних проектів // Научні праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - 2009 - № 76 - с.59.

4. www.nbuv.gov.ua Наіональна бібліотека України ім.. В.І. Вернадського