Святенко С.В., Головчанська Л.С.

Криворізький технічний університет

ПРОБЛЕМИ ТРАКТУВАННЯ СУТНОСТІ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Однією з основ функціонування суб’єктів господарювання є необоротні активи. Від того, як сформовані необоротні активи на початку діяльності підприємства, як вони використовуються потім, як змінюється їх структура і якість, наскільки ефективно вони використовуються в господарському процесі, залежить подальший успіх діяльності підприємства в короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Хоча поняття “необоротні активи” є одним з найважливіших і найчастіше вживаніших у фінансовій науці і практиці, досі існують складнощі трактування його економічної природи.

Значний внесок у розробку теоретичних і практичних аспектів необоротних активів внесли провідні вітчизняні дослідники: І.А. Бланк, Ф.Ф. Бутинець, Н.Г. Виговська, О.П. Гаценко, Л.Л. Горецька, А.Г. Загородній, С.О. Левицька, Л.Г. Ловінська, Н.М. Малюга, М.В. Півторак та інші, і зарубіжні вчені, такі як В.Є. Ванкевич, Л.В. Зубарева, І.П. Ламанов, Б. Нідлз, М.Р. Метьюс, М.Х.Б. Перера, Н.М. Поташкова, Я.В. Соколов, тощо.

Для правильного визначення поняття “необоротні активи” та розкриття їх сутності необхідно провести огляд економічної літератури.

Так, Барсукова М.О. зазначає, що необоротні активи – це майнові цінності, які придбаються для тривалого користування у виробничій діяльності організації, які характеризуються продуктивністю, здатністю приносити дохід і можливістю контролю [1].

В.Є. Ванкевич під необоротними активами розуміє довгострокові матеріальні і нематеріальні активи, більша частина яких приймає участь в процесі виробництва продукції, робіт і послуг більше одного року і кругообігу засобів організації, забезпечує приплив грошових засобів [2].

Кожен з авторів виділяє свої характерні риси. Всі з них обов’язковим вважають для необоротних активів економічну вигоду (дохід, приплив грошових коштів) від їх використання, а також тривалий строк корисного використання.

Крім того, проблема виникає і у зв’язку з тим, що у різних законодавчих актах наводиться різне визначення досліджуваного поняття.

Результати вивчення підходів до трактування поняття “необоротні активи” в нормативно-правовій базі України узагальнено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Визначення поняття “необоротні активи” у нормативно-правовій базі України

Визначення	Нормативно-правовий акт
Необоротні активи – матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать підприємству та забезпечують його функціонування, строк корисної експлуатації яких становить більше одного року або операційного циклу, якщо він більший ніж рік	Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, затверджене наказом Фонду Державного Майна України № 787 від 05.05.2001 р. (п.1.1) [5]
Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними	П(С)БО 2 “Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 р. (п.4) [3]
Необоротні активи – основні засоби (необоротні матеріальні активи) та нематеріальні активи	Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затверджена Постановою Правління Національного Банку України № 480 від 20.12.2005 р. (п.1.4) [4]

За результатами вивчення можна вказати на неоднозначність тлумачення поняття “необоротних активів” в нормативно-правових актах, які регулюють бухгалтерський облік в різних сферах діяльності.

Виходячи з цього, необхідним є узгодження нормативних актів України і введення єдиного загальноприйнятого тлумачення терміну необоротні активи, яке б достатньою мірою розкривало його зміст.

Узагальнюючи різні підходи, під необоротними активами треба розуміти активи, якими володіє підприємство з метою подальшого використання у процесі виробництва або постачання товарів і надання послуг, надання в оренду іншим особам, чи з метою управління, які будуть використовуватися протягом тривалого періоду часу (більше одного року).

Література:

1. Барсукова М.А. Внеоборотные активы организаций потребительской кооперации и анализ их использования: автореф. дис. на соискание наук, степени кандидата экономических наук: спец: 08.00.12 / М.А. Борсукова – Новосибирск, 2004.

2. Ванкевич В.Е. Учет внеоборотных активов и источников их формирования: состояние и развитие: автореф. дис. на соискание наук, степени кандидата экономических наук / В.Е. Ванкевич. – Минск, 2007.

3. Положення (стандартів) бухгалтерского обліку 2 “Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 р. (зі змінами і доповненнями).

4. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затверджена Постановою Правління Національного Банку України № 480 від 20.12.2005 р. (зі змінами і доповненнями).

5. Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, затверджене наказом Фонду Державного Майна України № 787 від 05.05.2001 р. (зі змінами і доповненнями).