Наукова стаття:

«Необхідність оцінки кредитоспроможності підприємств цементної промисловості»

Scientific article:

«The need for credit-rating companies cement industry»

 

Козаченко Лілія Анатоліївна,

                                                               кандидат економічних наук, перший проректор Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини «Україна».

Мавродієва Лілія Олександрівна,

магістр кафедри фінансів

Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини ВНЗ ВМУРоЛ «Україна»

Анотація

Мавродієва Л.О. Необхідність оцінки кредитоспроможності підприємств цементної промисловості. Дослідження даної теми в магістерській роботі на отримання ступеня магістра з фінансів за спеціальністю 8.050104 «Фінанси» - Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини ВНЗ ВМУРОЛ «Україна».  В статті розкрито актуальність теми, обґрунтована мета, завдання і об’єкт дослідження, розкрита практична новизна та поставлена проблема дослідження та її аналіз. Стаття  полягає у визначенні факторів, які впливають на кредитоспроможність підприємств цементної галузі, а також наведені види аналізу та системи оцінок для визначення кредитоспроможності . Що дозволить провести більш обґрунтовану оцінку підприємства-позичальника Також надані данні щодо сучасного стану підприємств цементної промисловості, а також загальні тенденції зміни ринку цементу. Ключові слова: кредитоспроможніть, позичальник, кредитор.

Аннотация

Мавродиева Л.А. Необходимость оценки кредитоспособности предприятий цементной промышленности. Исследование данной темы в магистерской работе на получение степени магистра финансов по специальности 8.050104 «Финансы» - Николаевский межрегиональный институт развития человека ВУЗ ВМУРоЛ «Украина». В статье раскрыты актуальность темы, обоснована цель, задачи и объект исследования, раскрыта практическая новизна, поставлена ​​проблема исследования и ее анализ. Статья состоит в определении факторов, влияющих на кредитоспособность предприятий цементной отрасли, а также приведены виды анализа и системы оценок для определения кредитоспособности. Что позволит провести более обоснованную оценку предприятия-заемщика Также предоставлены данные о современном состоянии предприятий цементной промышленности, общие тенденции изменения рынка цемента. Ключевые слова: кредитоспособными, заемщик, кредитор.

Annotation

Mavrodiieva L.A. The need for credit-rating companies cement industry. Research the topic in a master's thesis for a master's degree in finance 8.050104 specialty in Finance - Nikolaev Interregional Institute of Human Development University VMUROL "Ukraine". In the article the urgency of the reasonable goals, objectives and object of research, practical innovation disclosed,  posing a problem for her research and analysis. The article is to identify factors that affect the creditworthiness of companies cement industry and has demonstrated the kind of analysis and evaluation system to determine creditworthiness. What would a more reasonable assessment of the borrowing company also provided data on the current state enterprises cement industry, and general market trends cement. Keywords: creditworthy, the borrower, the lender.

 

Актуальність теми зумовлена визначальним місцем кредитоспроможності підприємства у його подальшому функціонуванню, залученню нових ресурсів для збільшення обсягів виробництва та вирішенню таких питань:

·        визначення основних факторів впливу на кредитоспроможність позичальника,

·        розрахунок фінансових коефіцієнтів,

·        досягнення підприємством статусу стійкої кредитоспроможності.

Метою є: розгляд напрямів функціонування підприємств цементної промисловості, характеристика факторів, що впливає на їх господарську діяльність та визначення економічної сутності кредитоспроможності юридичних осіб. Об’єктом дослідження виступають підприємства цементної галузі.

До завдань дослідження входить:  

- поглиблене вивчення стану підприємств цементної промисловості;

- види методів для проведення аналізу кредитоспроможності;

- визначення зарубіжних систем оцінки кредитоспроможності позичальника.

Наукова новизна полягає в подальшому розробленні, обґрунтуванні теоретичних положень і методичного забезпечення в аналізі кредитоспроможності підприємств цементної промисловості.

Практична новизна роботи:  полягає в розробці науково-методичних пропозицій і рекомендацій щодо створення  більш кращої системи оцінки кредитоспроможності підприємств. На мою думку, це дозволить провести більш обгрунтований аналіз діяльності підприємства та впровадити більш нові та конкретні заходи, щодо досягнення ним статусу стійкої кредитоспроможності.

У статті наведені відомі у зарубіжній практиці системи оцінки потенційних позичальників. Викладенні фінансові результати діяльності найбільших підприємств цементної галузі на території України. Зроблено висновок щодо необхідності оцінки кредитоспроможності позичальників та впливу іноземних власників на фінансову стійкість підприємств.

Теоретичною та методологічною основою поставленої проблеми є досягнення вітчизняних та зарубіжних учених у галузі банківської справи, теорії кредиту, банківського менеджменту, теорії економічного ризику, наведені в працях Бубенко І., Вітлінського В., Кот Л. , Наконечного Я., Пернарівського О., Потійко Ю., Примостки Л. та інших.

Рівень кредитоспроможності позичальника має свідчити про його здатність отримати та повернути кредитні кошти з відсотками та вчасно. Вивчення різноманітних чинників, які можуть спричинити непогашення кредитів, або навпаки, забезпечують їх своєчасне повернення, складають зміст аналізу кредитоспроможності. Вибір методу оцінки кредитоспроможності позичальника є складним, багатогранним і громіздким процесом. Від його правильної організації залежить рівень кредитного ризику, який бере на себе кредитор.

Створення для кредитора системи гарантій своєчасного повернення кредитних ресурсів здобуває в Україні особливу актуальність у зв’язку з нестійкістю фінансового стану багатьох позикоодержувачів, недостатнім досвідом роботи в ринкових умовах суб’єктів підприємницької діяльності, банків, юристів.

Будь-яка методика проведення оцінки кредитоспроможності підприємства має містити правовий аналіз, а також якісний та кількісний аналіз [3].

Правовий аналіз – це аналіз фінансово-господарської діяльності на предмет її відповідності чинному законодавству України, аналіз управлінських і трудових відносин, відносин між засновниками, окрім цього враховується правове поле діяльності між центральним офісом і філіалами компанії.

Якісний аналіз – вивчення управлінської структури суб’єкта господарювання, фінансових і стратегічних планів підприємства, специфічної документації, визначення ніші ринку, яку займає компанія та аналіз її господарської діяльності.

Кількісний аналіз – аналіз показників за даними звітності, який визначає фінансову діяльність і фінансовий стан фірми. В процесі аналізу використовуються як стандартні підходи для проведенні аналізу (аналіз внутрішніх та зовнішніх чинників, аналіз рентабельності, так і спеціальні розробки для визначення фінансового стану підприємства та тенденцій його розвитку.

Важливим є детальне вивчення даної проблеми та визначення оптимальної методики оцінки кредитоспроможності підприємств цементної промисловості, яка б дозволяла порівнювати результати аналізу незалежно від оцінювача. Але таку методику доцільно розробити для кількісного аналізу, якісний аналіз потребує в будь-якому разі значного часу та відповідних фахівців [3].

Цементна галузь є однією з важливих галузей народного господарства України, що підтверджується Указом Президента України Про підтримку цементної промисловості №566/99 від 25 травня 2002 року.

Підприємства галузі забезпечують потреби будівельного комплексу держави в різних видах в`яжучих матеріалів :

- цементах загальнобудівельного призначення п`яти марок - 300, 400, 500, 550, 600;

- спеціальних цементах: сульфатостійких, тампонажних, декоративних, глиноземних, високоглиноземних - для азбестоцементних виробів, гідроізоляційних робіт, будівництва автошляхів, шлакопортландцементів та інших;

- азбестоцементних виробах: шиферу хвилястого та плоского, азбестоцементних труб діаметром 100-500 мм напірністю від 6 до 15 атм.;

- гіпсу будівельного та формувального.

Завдяки високій якості клінкеру і цементу, своєму географічному положенню і морським портам Україна може посідати гідне місце на світовому ринку цементу.

Цементну галузь в Україні представляють заводи, потенційна потужність яких становить близько 24 млн. тонн цементу на рік.

За даними Державного комітету статистики багато підприємств цементної промисловості у 2009 році спрацювали зі збитком (таблиця 1). Це пов'язано з морозами, з тими запасами, які є на підприємствах, з тим, що в цілому споживання в січні майже не було.

Але на сьогоднішній день ці підприємства функціонують, так як власниками є великі іноземні компанії, такі як Lafarge, Heidelberg, CRH, Dyckerhoff AG ін. власники з Німеччини, Франції, Ірландії, Португалії та Росії володіють в Україні загалом 12 заводами (рисунок 1).

Таблиця 1

Збитки понесені підприємствами цементної промисловості за 2009 р.

Найменування підприємств

Прибуток/збиток, тис.грн.

ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна"

( 191618 )

ПАТ "ЮГцемент"

( 30615 )

ПАТ "ЄВРОЦЕМНТ - УКРАЇНА"

( 8229 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1 Доля підприємств у виробництві цементу.

Для таких великих і потужних підприємств у зарубіжній практиці застосовуються наступні системи оцінки потенційних позичальників, які скорочуються по першим літерам факторів, що оцінюються:

– CAMPARI у Великобританії (Character – репутація позичальника, Ability – оцінка бізнесу позичальника, Means – аналіз необхідності звернення за позикою, Purpose – мета кредиту, Amount – обґрунтування суми кредиту, Repayment – можливість погашення, Insuranse – спосіб страхування кредитного ризику);

– PARSER у Великобританії (Person – інформація про персону потенційного позичальника, його репутацію, Amount – обґрунтування суми кредиту, Repayment – можливість погашення, Security – оцінка забезпечення, Expediency – доцільність кредиту, Remuneration – винагорода банку (відсоткова ставка) за ризик надання кредиту);

– Правило п’яти «С» у США (Capasity – спроможність погасити позику, Character – репутація позичальника (чесність, порядність, сумлінність) Capital – капітал, володіння активом як передумова можливості погашення кредитної заборгованості, Collateral – наявність забезпечення, Conditions – економічна кон’юнктура та її перспективи);

– Методика Асоціації російських банків враховує наступні фактори: «солідність» – відповідальність керівників, своєчасність розрахунків за раніше отриманими кредитами, «здатність» – виробництво і реалізація продукції, підтримка її конкурентоспроможності, «прибутковість» – перевага вкладення в даного позичальника, «реальність» – досягнення результатів проекту, «поворотність» – за рахунок реалізації матеріальних цінностей позичальника, якщо проект не виконається, «забезпеченість» кредиту юридичними правами позичальника [4, 5].

За кордоном важливою основою для визначення математичної ймовірності дефолту служать міжнародні кредиті рейтинги. «Standard and Poor’s» як міжнародне рейтингове агентство уже протягом 20 років накопичує статистику дефолтів позичальників різних рейтингових категорій.

На сьогодні в Україні найчастіше оцінку кредитоспроможності проводять самі підприємства, які намагаються залучати додаткові кошти від акціонерів та іноземних кредиторів.

Отже, основними необхідними факторами оцінки кредитоспроможності юридичних осіб можна виділити наступні:

-                                фінансовий стан підприємства (платоспроможність, ліквідність балансу, фінансова стійкість та стабільність);

-                                оцінка ділової активності (оцінюється ефективність використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів);

-                                перспективи на ринку;

-                                економічні передумови погашення кредиту (наявність активів, що за визначенням будуть приносити економічні вигоди, можливість залучити додаткові кошти з альтернативних джерел, наявність забезпечення тощо);

-                                готовність повернути кошти (репутація, сумлінність);

-                                правоздатність та дієздатність позичальника;

-                                ймовірність дефолту.

Взагалі, цементна галузь України виявилася нецікавою для вітчизняних інвесторів. А переділ ринку між глобальними корпораціями призвів до одночасного зростання виробництва і цін. Твердження, що інтерес транснаціональних корпорацій до вітчизняних активів залежить від економічної ситуації, інвестиційного клімату і політичної стабільності, — не більш ніж міф. Хибність такої сентенції яскраво ілюструє структура власності у вітчизняній цементній галузі. Українські цементні заводи — вотчина глобальних гравців. За даними асоціації «Укрцемент», виробництво «сірої речовини» в Україні на 90% контролюють зарубіжні транснаціональні корпорації — Lafarge, Heidelberg, CRH та ін. Власники з Німеччини, Франції, Ірландії, Португалії та Росії володіють в Україні загалом 12 заводами. А скуповування вітчизняних цемзаводів іноземцями, що розпочалося ще в 90-х роках, тривало незалежно від макроекономічних показників розвитку країни і політичних розкладів у парламенті та Кабміні.

Переділ ринку практично завершився торік, коли Краматорський цементно-шиферний завод «Пушка» перейшов до «Евроцементу» разом з продажем усіх цементних активів російської групи «Інтеко». Крім того, в 2005 році той самий «Евроцемент» купив у групи «Приват» завод «Балцем» у Харківській області, а німецька Heidelberg нарешті закрила оборудку з інвесткомпанією «Голден Гейт Бізнес» з купівлі заводів «Донцемент» і «Цемент Донбасу».

На частку ж національного капіталу припадає лише два цементних активи: бахчисарайська «Будіндустрія» (корпорація «Брінкфорд») та «Івано-Франківськцемент». До сонму олігархів власників українських цемзаводів віднести важкувато.

При цьому не можна сказати, щоб український великий бізнес не цікавився цементною галуззю в принципі. Приміром, найпотужніший в Україні завод «Балцем» протягом кількох років належав національному власнику.

А Індустріальний союз Донбасу до позаминулого року контролював краматорський цемзавод «Пушка». Понад те, в українській історії існує приклад того, як цементний бізнес став основою для досить потужної фінансово-промислової групи. Йдеться про групу Градобанку, одну з провідних вітчизняних бізнес-структур середини — кінця 90-х.

Тенденції розвитку ринку цементу 2010 рік.

У серпні 2010 р. по відношенню до липня цього ж року імпорт цементу на територію України скоротився на 17%. Темп скорочення імпорту цього виду продукції в порівнянні з серпнем 2009 р. склав 22%. У вересні 2010 р. темп скорочення цього показника по відношенню до серпня досяг 60%. У той же час порівняно з аналогічним періодом 2009 р. імпорт цементу зріс більш ніж в 3 рази.

Експорт цементу в серпні 2010 р. по відношенню до липня зріс на 49%. Однак у порівнянні з серпнем 2009 р. спостерігається скорочення експорту цього виду продукції, темп якого склав 24%. У вересні 2010 р. експорт цементу зріс на 25%. Однак у порівнянні з аналогічним періодом 2009 р. цей показник скоротився на 28%.

У серпні-вересні 2010 р. різкої зміни в обсягах виробництва цементу не спостерігалося. У серпні цей показник зріс на 6%, а у вересні – скоротився на 2%. У порівнянні з аналогічними місяцями 2009 р. темп приросту виробництва цементу в серпні 2010 р. склав 4%, а у вересні 2010 р. – 3%.

Загалом промислове виробництво в Україні в 2010 році зросло на 11% після падіння роком раніше на 21,9%, повідомила Державна служба статистики в понеділок 24.01.2011 р.

Згідно з її даними, в грудні 2010 року темпи зростання промислового виробництва по відношенню до аналогічного місяця 2009 року прискорилися до 12,5% в порівнянні з 9,9% у листопаді і 10,2% в жовтні і вересні.

Держстат уточнює, що в порівнянні з листопадом 2010 року в грудні 2010 обсяг промислового виробництва збільшився на 4,7%.

 

Висновки:

Цементна промисловість України є однією з основних ланок вітчизняного будівельного комплексу, яка нині представлена 15 цементними заводами [6]. Власниками 12 цементних заводів (80%), є провідні в цементній промисловості Європи іноземні компанії, зокрема компанії «Хайделбергцемент», «Дікергофф» (Німеччина), «Лафарж» (Франція), «Євроцементгрупп» (Росія), «CRH» (Ірландія) та ін.  Два заводи приватизовані вітчизняними власниками (“Івано-Франківськцемент” та Бахчисарайський комбінат “Будіндустрія”) і один дослідний цементний завод (Харківський дослідний цементний завод) в державній власності. Сумно, що ані іноземні, ані вітчизняні інвестори не побудували в Україні жодного нового цементного заводу з часу проголошення незалежності України.

Цемент використовують як основний в'я­жучий матеріал у виробництві бетону, залізобетону, піноблоків, газоблоків та шлакоблоків. Тому його виробництво має велике значення для розвитку економіки країни.

Купівля цементу сьогодні не є проблемою. Будівельний бум призвів до бурхливого зростання будівельної галузі. Виробництво будівельних матеріалів та впровадження нових технологій дозволяють будувати швидко та якісно. На цьому тлі великими темпами розвиваються і цементні заводи Україні.

Але західні інвестори виявляють все більше інтересу до великих цементним підприємствам. Вони висловлюють намір вкладати інвестиції не тільки в модернізацію старих виробництв, а й пропонують будівництво цементного заводу з нуля. В останні роки обсяги житлового будівництва в Україні збільшуються в геометричній прогресії. Потреба в новому житлі велика. При цьому будівельникам доводиться відразу вирішувати кілька великих проблем. Це якість і вартість житла. Поки що спроби знизити вартість квадратного метра житла їм не вдається. Не всі цементні заводи Україні, а тим більше міні виробництво цементу випускають у достатній кількості різні марки цементу, які повсюдно застосовуються в будівництві житла. А тому доводиться шукати цемент потрібної якості в інших далеких регіонах. А це, безумовним чином впливає і на вартість житла.

Підприємства цементної галузі не дивлячись на великі збитки у 2009 році на кінець 2010 спрацювали з прибутками, це свідчить про їх стійку кредитоспроможність. Тому такі підприємства є дуже інвестиційно-привабливими, а отже держава та банки мають бути зацікавлені в кредитуванні цієї галузі, а також інші інвестори, такі як акціонери.

Отже, багато цементних заводів, власниками яких є іноземні інвестори, дають великі прибутки, а тому і інвестиції в цю галузь себе виправдовують.

 

Література:

1.      Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV (діє з 01.01.2004) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 9 січня 2007 року №549-V, ОВУ, 2007 р., №8, ст. 276

2.      ЗАКОН УКРАЇНИ «Про господарські товариства» // від 19 вересня 1991 року №1576-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 19 лютого 2004 року №1519-IV)

3.      Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», Наказ Мінфіна України №87 від 31.03.1999 + №304 від 30.11.2000.

4.      Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», Наказ Мінфіна України №87 від 31.03.1999 + №304 від 30.11.2000.

5.      Бойко В.В. Економіка підприємств України. – Дніпропетровськ, НГАУ, 2002. – 535 с.

6.      http://ukrcement.com.ua/?sect=factories