Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Лобачева І.Ф., Боцвін О.С., Шмунь Н.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Організація економічного аналізу в умовах антикризового управлінння підприємством

На сучасному етапі розвитку світової економіки виникає потреба постійного вдосконалення управління на основі впровадження досягнень науки і удосконалення відповідного рівня організації економічного аналізу як важливої функції управління. Проведення аналізу вимагає правильної організації аналітичної роботи, тобто упорядкування, налагодження координації та погодження її здійснення з метою попередження дублювання, внесення єдності в роботу окремих посадових осіб чи аналітичних органів.

У нових умовах формування ринкових відносин, функціонування підприємств із різними формами власності необхідно шукати нові шляхи підвищення ефективності суспільного виробництва, а також уміло використовувати економічні методи керування підприємством. У цьому зв’язку зростає роль економічного аналізу, що є функцією керування.

Ряд зарубіжних та вітчизняних вчених досліджували проблеми економічного аналізу та намагались вказувати шляхи їх вирішення. Такі науковці та економісти як Є. В. Мних, В. М. Іваненко, В.О. Мец, А.Ф. Павленко, В. Ш. Захаренко, І.І.Цигилик приділяли значну увагу теоретичному підходу до вирішення проблем, з якими може зітнутися підприємство в той час, як розроблятиме методологію економічного аналізу. Теоретичні, методичні та практичні проблеми організації економічного аналізу на підприємстві досліджені в наукових працях Ф.Ф. Бутинця, І.П.Житної, І.Д. Лазаришина, Є.В. Мниха, Г.В. Савицької, М.Г. Чумаченка та інших [1, c.49].

Водночас у сучасних умовах проблеми організації економічного аналізу потребують подальшого їх дослідження. Особливо вони загострилися на перехідному етапі розвитку економіки України, який характеризується нестабільністю законодавчої бази та макроекономічної ситуації. Тому в даний час назріла потреба дослідження, обґрунтування та вдосконалення організації аналізу, адаптації його до сучасних умов функціонування підприємств з урахуванням чинників ризику, що можуть вплинути у кінцевому підсумку на прийняття управлінських рішень.

Нашою метою було визначення ролі економічного аналізу в сучасних умовах господарювання, обґрунтування практичної корисності аналітичних досліджень, а також визначення особливостей раціональної організації аналізу економічної діяльності підприємства.

У зв'язку і з динамічними змінами економіки на мікро- та макрорівнях не існує стандартів і методів управління, кожна конкретна ситуація потребує своїх методів розробки й прийняття управлінських рішень. Чим вищий ступінь аналітичної обґрунтованості управлінських рішень, тим менший ризик, нижча ціна можливих негативних наслідків від прийняття неякісних управлінських рішень. Отже, для забезпечення цілеспрямованості й організованості системи управління економічний аналіз має сприяти тому, щоб прийняті управлінські рішення відповідали таким вимогам, як оптимальність, ефективність, своєчасність, об'єктивність, обґрунтованість, гнучкість, дієвість тощо.

Мета економічного аналізу повинна узгоджуватися з головними завданнями ефективного управління діяльністю підприємства — досягнення соціально-економічнийх результатів для збереження стійкості в середовищі. У цьому зв'язку виникає потреба вдосконалення самої методології економічного аналізу для розширення його можливостей у розв'язанні тактичних і стратегічних задач управління.

Володіння прийомами і методами економічного аналізу створює підґрунтя для розвитку економічного мислення, набуття здатності сприймати економічні процеси, що відбуваються на підприємствах (а також в інших об’єктах управління) у всій їх багатогранності і взаємозумовленості [2, c.129].

Успішне проведення аналізу значною мірою залежить від його організації, що покликана налагодити, впорядкувати, привести в системну норму інформаційно-методологічне забезпечення. Адже організація економічного аналізу – це система методів і засобів, які забезпечують оптимальне її функціонування та подальший розвиток.

Головними завданнями організації економічного аналізу є: забезпечення ефективності аналізу, його розвиток та вдосконалення; раціональна організація праці; автоматизація аналітичних робіт; підвищення якості використання аналітичної інформації; раціоналізація аналітичних процесів тощо.

Аналіз інформації з раціональної організації економічного аналізу на підприємствах свідчить, що така організація передбачає дотримання певної послідовності виконання аналітичної роботи. Найдоцільніше здійснювати її поетапно: розробити план аналітичної роботи, визначити мету та об’єкти аналізу, відповідальних виконавців і терміни вирішення окремих питань, підготувати матеріали для аналізу, перевірити й аналітично обробити їх; виявити та вивчити фактори та причини відхилень фактичних показників від поставлених завдань, виявити вплив факторів на показники, виявити невикористані резерви, оцінити й узагальнити господарську діяльність підприємства; результати проведеного аналізу оформити наказом по підприємству.

Слід зазначити, що специфіка організації аналітичного процесу потребує жорсткої регламентації, що має бути відображено в регламентацій них документах. До них належать: положення про відділ, управління, посадові інструкції, стандарти, графіки, інструкції, програми, регламенти робочого дня. Поряд з положеннями, посадовими інструкціями широко використовуються графіки. У них визначаються види аналітичних робіт, конкретних виконавців, заплановані та фактичні терміни виконання [3, c.57].

Важливим принципом аналізу є комплексний підхід для пов'язання мети з ресурсами та можливостями підприємства, виробітку шляхів досягнення мети, що є реальною тільки в результаті розробки програм аналізу по виробах і по кожному господарському підрозділі підприємства. Методи розробки таких програм вимагають орієнтування на максимальне використання потенційних можливостей підприємства та резервів виробництва.

Щодо кризових умов життєдіяльності підприємства, то тут слід підкреслити, що створення аналітичного забезпечення антикризового управління є основою комплексного економічного аналізу його діяльності в усіх часових і просторових формах.

У діяльності будь-якого підприємства існує ймовірність прояву кризових явищ, уникнути яких неможливо, проте можна зменшити їх гостроту, якщо враховувати функціональні можливості такого підприємства, а також своєчасно виявити появу кризових симптомів. Тому виникає потреба в антикризовому управлінні, що являє собою систему менеджменту, яка здатна попереджувати чи пом’якшувати кризи та підтримувати функціонування підприємства у режимі виживання у такому становищі і виводити його із кризового стану з мінімальними витратами.

Провідна роль у забезпеченні антикризового управління належить системі економічного аналізу, який виступає інструментом як виявлення та оцінки кризових явищ, так і обґрунтування антикризової програми і її ресурсного забезпечення, контролю й регулювання, досягнення поставлених цілей.

У методологічному й організаційному аспектах аналіз у системі антикризового управління здійснюються у двох площинах: при виявленні й оцінці загрози фінансової кризи та при обґрунтуванні проекту подання і виходу підприємства із кризи. Такий аналіз охоплює широкий спектр програм техніко-економічного, соціально-екологічного, маркетингового та інших планів життєдіяльності підприємства [4, c.164].

На сьогодні проведення аналізу неможливе без використання ЕОМ, що підвищує вірогідність аналітичних висновків, дає змогу зекономити час, працю, затрати і на цій основі підвищує ефективність даної роботи. Наразі відомо багато комп’ютерних алгоритмів для розв’язування різноманітних задач математичного програмування. Тому навіть невеликі підприємства можуть застосовувати методи математичного програмування при здійсненні аналізу.

Виділяючи цільові спрямування сучасного економічного аналізу у прикладному аспекті пріоритетною слід визнати систему аналітичного забезпечення стратегічного та тактичного управління. Саме інтеграція досягнення тактичних цілей і реалізація стратегічної мети не лише змінює критерії оцінки, а і відносну цінність аналітичної діагностики та пошуку. Оцінка перспективних змін за стратегічними намірами може створити інформаційне поле вибору ефективних сценаріїв економічного поступу при зміні кон'юнктури зовнішнього середовища та мінімізувати ризик неуспіху інвестування, структурної перебудови, маркетингової позиції тощо.

Також слід зазначити, що сучасний етап розвитку економічного аналізу безпосередньо пов’язаний із зміною парадигм, з переходом від стандартної концепції нового знання до нових напрацювань, які беруть до уваги не тільки господарські процеси, але й соціальне буття, а також соціальний і культурно-історичний характер самої науки.

Щодо перспектив розвитку економічного аналізу, то доцільно запропонувати наступне:

1. Створення єдиної обґрунтованої системи оцінних показників ефективності господарювання підприємств і їхніх підрозділів.

2. Підвищення оперативності економічного аналізу.

3. Удосконалення організаційних форм аналітичної роботи і перебудова інформаційних потоків.

4. Запровадження і використання ситуаційного комерційного аналізу.

5. Розробка багатоваріантних розв’язань аналітичних задач.

В ситуації, що склалася сьогодні в Україні, роль економічного аналізу значно зростає, особливо в умовах виникнення кризових явищ на підприємстві, коли саме завдяки проведенню комплексного економічного аналізу вдається визначити причини кризи та розробити і обґрунтувати можливі шляхи виходу з криз. Сучасний економічний аналіз дає можливість запроваджувати на підприємстві системи комп'ютерного аналізу основних показників діяльності підприємства [5, c.40].

У підсумку необхідно зауважити, що економічний аналіз як основний чинник підвищення ефективності діяльності підприємства має великий вплив на результативність підприємницької діяльності і сприяє досягненню її основної мети – одержання прибутку. Можна сміливо стверджувати, що аналіз є не тільки складовою інших функцій, але і самостійною функцією, від результатів здійснення якої залежить ефективність роботи підприємства і його підрозділів. Тому, економічному аналізу в системі підприємництва слід надавати важливого значення на всіх рівнях його формування і функціонування.

Список використаних джерел:

1. Кириченко К.Т. Сучасна філософія управління та проблеми економічного аналізу // Економіка АПК. – 2008. – № 7. – С. 48-53.

2. Ковальчук Т.М. Економічний аналіз у системі антикризового управління // Економіка АПК. – 2010. – № 5. – С. 128-133.

3. Мних Є.В. Сучасний економічний аналіз: питання методології та організації // Бухгалтерський облік та аудит. - 2008. - №1. - С. 55-61.

4. Шурпенкова Р.К. Основи організації економічного аналізу в системі управління підприємством // Регіональна економіка. - №3.- 2008. – С. 161- 166.

5. Шурпенкова Р.К. Організація економічного аналізу на підприємстві

// Вісник НБУ. – №6. – 2009. – С. 38-45.