Экономические науки/ 10.Экономика предприятия

Ганець І.Л.

Національний Технічний Університет України «Київський Політехнічний Інститут»

Інновації як об’єкт стратегічного аналізу

В умовах вільного підприємництва лідируючі позиції на ринку найчастіше займають підприємства, які системно здійснюють інновації відповідно до науково обґрунтованих інноваційних стратегій. На сьогодні існують ґрунтовні наукові праці, присвячені організаційним, економічним, соціальним та іншим проблемам інноваційного розвитку підприємств. Проте зростання інформаційного масиву, спричинене великою кількістю наукових праць, зумовлює нову проблему - складності або неможливості практичного використання результатів численних наукових досліджень у сфері інноваційної діяльності через існування в них низки суперечностей і необгрунтованих суджень. Так, для керівництва підприємств на сьогодні постали питання: що вважати інноваціями, які види інновацій здійснювати і яким вимогам вони повинні відповідати.

Ретельний аналіз трактувань поняття «інновація» дав змогу виділити такі суперечності:по-перше, різні науковці розуміють під інноваціями тільки процес, значні зміни, результат тощо;по-друге, одні науковці ототожнюють поняття «нововведення» та «інновації», а інші - навпаки, їх розрізняють ;по-третє, одні науковці пов'язують інновації тільки з винайденням існуючих досі видів продукції, технологій тощо, а інші - ще й з удосконаленими певним чином видами продукції та технологій тощо;по-четверте, в одних наукових працях інновації асоціюються тільки з провадженням нових видів технологій і продукції, а в інших - ще й застосуванням нових способів і методів управління виробничим процесом, збутом продукції тощо.

Ідея з елементами новизни - чітке уявлення, як створити щось нове чи покращити вже існуюче або/та як це зробити з використанням інших технологій тощо. Теоретичними напрацюваннями можуть бути певні теоретичні знання, в тому числі формули, наукові закони тощо. Практичними напрацюваннями можуть бути винаходи, промислові зразки тощо, отримані в процесі виконання наукових, дослідних, конструкторських та інших видів робіт. Суттєві зміни можуть проявлятись у вигляді значних удосконалень існуючих або винайденні нових видів: продукції, технологій, процесів, ресурсів, рішень управлінського та організаційного характеру тощо.

Таким чином, інновація — це процес, який зумовлює певні суттєві зміни, які сприяють отриманню конкретних вагомих результатів. Такий підхід поєднує точки зору багатьох вчених і дає змогу охарактеризувати суть інновацій.

Існування значної кількості класифікацій інновацій спричиняє проблеми як при проведенні наукових досліджень, так і при виборі на підприємстві найдоцільніших класифікаційних ознак для практичного використання. Найтиповішими недоліками, які зустрічаються при аналізі існуючих класифікацій інновацій, є такі: відображення одних і тих же назв видів інновацій за різними класифікаційними ознаками; виділення класифікаційних ознак не під мету певного наукового дослідження чи практичну потребу, а заради запровадження сумнівного пункту наукової новизни; використання різних назв для ідентифікації одного і того ж виду інновації тощо.

У процесі стратегічного аналізу інновацій необхідно враховувати тенденції та напрямки досліджень інноваційного характеру як у сферах, у яких функціонує підприємство, так і в суміжних сферах, оскільки таке неврахування може призвести в майбутньому до несумісності інноваційної продукції підприємства з іншими видами продукції, що виробляються в тій же галузі або дотичних галузях.

З позиції підприємства до інновацій доцільно висувати такі вимоги:

1. Відповідність інновацій підприємства рівню світових науково-технічних розробок і тенденціям їх зміни.

2. Ретельність контролю якості інноваційної продукції на всіх етапах її створення, виробництва та збуту, соціальна відповідальність підприємства та його відповідальність перед споживачами.

3. Ресурсозаощадливість під час здійснення інновацій.

4. Екологічність і безпечність виробництва.

5. Можливість безпечної та недорогої утилізації інноваційної продукції.

Тож, вимоги до інновацій з позицій підприємства та споживача є інколи повністю протилежними. Однак, якщо керівництво орієнтується на довгострокове лідерство підприємства на ринку, то йому необхідно гармонізувати ці групи вимог.

Отже, уточнення змістового навантаження терміна «інновація» та удосконалення класифікації інновацій сприятиме активізації використання результатів наукових досліджень підприємствами. Гармонізація виділених вимог до інновацій з позиції підприємства та споживачів дасть змогу цим двом сторонам оптимальніше задовольняти їхні потреби. Здійснення ж стратегічного аналізу інновацій за виділеними напрямками сприятиме підвищенню ефективності інноваційного розвитку підприємства, зокрема за рахунок зменшення частки інновацій, реалізація яких не приносить реальної вагомої користі.

Література

1. Економіка підприємства: Навчальний посібник [Текст] / За заг. ред. П.В. Круша, В.І. Подвігіної, Б.М. Сердюка. – 2-ге вид. – К.: Ельга-Н, КНТ, 2009. – 780 с. ISBN 978-966-373-503-0.

2. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. [Текст] – К.: Атіка, 2004. – 480 с. ISBN 966-8074-29-7.

3. Економіка підприємства: Підручник [Текст] / М.Г.Грещак, В.М.Колот, А.П.Наливайко та ін.; 2004. – 528 с. ISBN 966-574-148-9.