Красовська Т.В.
Національний
технічний університет України
„Київський
політехнічний інститут”, м.Київ
На даний час машинобудівний комплекс України, який включає підприємства
загального машинобудування, є неоднорідним за структурою і в ньому можливо виокремити п’ять напрямів
діяльності:
- Автомобілебудування;
- Важке
і транспортне будування;
- Верстатобудівна
та інструментальна промисловість;
- Електротехнічне
обладнання;
- Енергетичне
та хімічне машинобудування.
Загалом до сфери діяльності машинобудівного комплексу відносяться 23 групи
машинобудування, до сфери діяльності яких належать 345 промислових підприємств
та 63 науково-дослідних організацій із загальною кількістю працюючих понад 233
тис. чоловік, у тому числі в державній власності – 36 підприємств[1].
Основним конструкційним матеріалом в машинобудуванні є чорний метал і, отже, головний сировинний постачальник - чорна металургія. В сучасному машинобудуванні чорні метали усе більшою мірою замінюються кольоровими, передусім – легкими (алюміній), а також – композитами і пластмасою.
Однак,
металургійний комплекс займає 8–е місце в світі з виробництва чавуну і сталі та
4–е місце в світовій торгівлі металопродукцією. Забезпечує третину промислового
виробництва в Україні та майже 45 % валютних надходжень від експорту. На
підприємствах комплексу працює близько 380 тис. чоловік, що складає понад 15%
загальної кількості працюючих у промисловості [1].
Виходячи
з виробничої та торгової статистики, видиме споживання прокату в Україні у 2010
році складає 7,1 млн. тонн, що на 23% вище, ніж було у 2009 році. При цьому
основний приріст споживання на внутрішньому ринку відбувся завдяки зростанню
імпорту прокату. Так, в структурі приросту споживання імпорт займає 60% (+800
тис. тонн), тоді як внутрішні поставки зросли лише на 527 тис. тонн [2].
Фінансовий
обсяг внутрішнього ринку металургійного обладнання на вітчизняних меткомбінатах
в рік можливо оцінити близько 1,4 млрд. доларів США. В цій сумі враховані:
заміна зношеного обладнання та технологічні потреби, інноваційні проекти. Цей
ринок зростає а середньому на 20% на рік і характеризується жорсткою
конкуренцією [1].
Напрям верстато-інструментальної промисловості є одним із споживчих ринків
продукції меткомбінатів - чорної металургії. До цього напряму відноситься 75
промислових підприємств. Відповідно, однією із основних складових, які
впливають на конкурентоспроможність підприємств верстатобудування на світовому
ринку являється конкурентноздатність продукції меткомбінатів.
Не
дивлячись на те, що меткомбінати протягом 2009-2010 років продовжували роботи
по технічному переоснащенню, обладнання у вітчизняних підприємств важкого
машинобудування закуповувалося не в достатній мірі.
Вітчизняні
машинобудівні підприємства, поки що, програють конкуренцією іноземним фірмам.
Доля експорту в цьому сегменті сьогодні складає близько 70%. Головна причина -
імпортне обладнання поставляється на більш вигідних умовах: товарний кредит,
здача продукції «під ключ», гарантійне обслуговування.
Таблиця
1
Конкурентні
переваги підприємств верстатобудування
на
світовому ринку
|
Назва підприємства |
Найменування продукції |
|
ВАТ
«Краматорський завод важкого верстатобудування» |
Верстати
з обробки колісних пар |
|
ВАТ
«Харківський верстатобудівний завод» |
Важкі
шліфувальні верстати |
|
ВАТ
«Завод «Дніпропрес» |
Важкі
гідравлічні та ковальські преси |
|
ЗАТ
«Новокраматорський машинобудівний завод» |
Важкі
гідравлічні та ковальські преси |
Джерело:
розроблено автором за даними [1]
Українське верстатобудування володіє
виробництвом, яке має конкурентні переваги і свою нішу на світовому ринку. Це
важкі та унікальні металорізальні верстати та важке ковальсько-пресове
обладнання.
Так ВАТ «Краматорський завод важкого
верстатобудування» знаходиться у п’ятірці провідних європейських виробників
верстатів з обробки колісних пар рухомого складу залізниць, його профіль –
важкі токарні верстати; ВАТ «Харверст» м. Харків, одне із провідних підприємств
в світі з виробництва важких шліфувальних верстатів, в тому числі верстатів для
шліфування шийок колінчатих валів двигунів внутрішнього згорання та валів
прокатних станків. ВАТ «Дніпропрес» та ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний
завод» - провідні підприємства з
виробництва важких гідравлічних та ковальських пресів.
Перспектива розвитку вітчизняного
верстатобудування та інструментальної промисловості визначається, з одного
боку, значним розширенням внутрішнього ринку протягом 5 років, що пояснюється
необхідністю технічного оновлення виробничих потужностей промислових
підприємств.
В цьому процесі, також, на 30-40% буде
задіяний товарообіг обладнання, що було у використанні.
З іншого боку, нарощування обсягів
експорту верстато-інструментальної продукції за рахунок участі у державних
програмах Росії та країн СНД, а також розширення ринків Далекого зарубіжжя [1].
Вважаємо, що із наведеного аналізу та прогнозів
є доцільним визначити такі стратегічні напрями розвитку
верстатоінструментальної промисловості:
- по-перше ‒
підтримку на державному рівні розвитку важкого верстатобудування, яке має
конкурентні переваги на світовому ринку обладнання;
- по-друге ‒
розвиток верстатів малого та середнього класів;
- по-третє ‒
нарощування частки інструменту, як кінцевого продукту інструментального виробництва
при збереженні ринків сировинної складової даного напряму.
Таблиця
2
Шляхи
реалізації стратегічних напрямів
|
Напрями реалізації |
Шляхи реалізації |
|
Розвиток внутрішього ринку |
-участь у міжгалузевих програмах (створення умов для
міжгалузевої кооперації); -сприяння участі у технічному переоснащенні металургійних
комбінатів (сприяння
щвидкому технічному переоснащенню підприємств, а отже потребі у
верстатобудуванні; залучення підприємств до інновацій та інвестиційної
діяльності); -створення сприятливих
умов в тендерних закупівлях для вітчизняного виробника; -першочергове виконання науково-технічної тематики щодо
розвитку даної техніки (надання пріоритетів при реалізації тематики
Державної програми розвитку машинобудування технічному розвитку напрямів, які
мають технологічну базу, але слабо розвиваються через активний імпорт
аналогічної техніки) |
|
Сприяння
антидемпінговим розслідуванням щодо неякісного імпорту інструменту в Україну |
-запровадження на обов’язковому рівні обов’язкової
сертифікації на товари інструментального виробництва |
Джерело:
розроблено автором за даними [1]
Складність ситуації у верстатоінструментальній
промисловості полягає в тому, що в умовах фінансової кризи підприємства інших
галузей економлять на витратах, необхідних для технічного переоснащення в
зв’язку з чим різко знизились потреби в обладнанні на внутрішньому та зовнішньому ринках. На внутрішньому
ринку, де знос обладнання становить 68% [1], оновлення основних фондів підприємств проводиться низькими
темпами.
На даний момент виконується «Державна програма
розвитку машинобудування на період 2006-2011 роки». Не дивлячись на те, що
замість запланованих згідно плану фінансування 2009 р. фактично
Кабінетом Міністрів України виділено 10,4 млн.грн. (20% від запланованого) [1].
Аналіз стану оновлення виробничих потужностей
основних галузей промисловості вітчизняною машинобудівною технікою показує, що
сьогодні в державі відсутня чітка система, яка б з однієї сторони створювала б
сприятливі умови виробникам засобів виробництва, а з іншої такі ж сприятливі
умови споживачам цієї продукції для оновлення власних виробничих потужностей.
Ці питання і є основними пріоритетними напрямками в подальших дослідженнях.
Список
використаної літератури:
1. Сайт
Міністерства промислової політики
//industry.kmu.gov.ua/control/uk/index
2. Сайт Державного
комітету статистики //www.ukrstat.gov.ua