Козак Н.Ю, Маколкіна О.В

Вінницький національний аграрний університет

Проблеми підвищення економічної стійкості аграрних підприємств

Підвищення економічної стiйкостi є складним процесом управління аграрних підприємств. Досягнення економічної стiйкостi підприємств можливе лише за умови використання елементів сучасного менеджменту, своєчасної реакції на зміни зовнішнього середовища та стратегічного бачення майбутнього стану.

Розробцi проблеми підвищення економічної стiйкостi аграрних підприємств серйозна увага надається в працях зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як В.Г. Андрійчук, В. А. Василенко, П.І.Гайдуцький, ДМ. Городинська, М. Я. Дем’яненко, С.М. Iванюта, Д. Кейнс, А.М. Елях, П.М. Макаренко, С.В. Матейко, П.Т. Саблук, В.Г. Савицька, та iн.

Дослiдити тенденцiї економiчної стiйкостi аграрних підприємств. Визначити чинники, що впливаютъ на стійкiстъ аграрних підприємств, та оцiнити їх вплив.

Категорія "стійкість" використовується науковцями в різних областях науки (біології, економіці, математиці, механіці, психології, соціології, техніці, фізиці, хімії), пов'язаних з вивченням і функціонуванням складних систем. Наприклад, теорія стійкості руху та рівноваги механічних систем займається встановленням ознак, які дозволяють судити, чи буде рух, що розглядається, або рівновага стійкою (нестійкою)[1].

Опираючись на багатогранність цього поняття, науковці виділяють різні типи стійкості: статична, динамічна, структурна і результуюча стійкість траєкторії; стійкість за початковим положенням; стійкість інваріантної множини; стійкість аттрактора або асимптотична стійкість тощо. Тому наука містить велику кількість

формалізацій визначення стійкості, які залежать від специфіки конкретної системи та вводяться при аналізі поведінки системи. У зв'язку з цим в різних областях науки теорія стійкості оформилася в самостійний розділ науки зі своїми способами й методами (інструментарієм) дослідження.

Економічна стійкість підприємства - це динамічне, комплексне, складне і

багатогранне поняття. Залежно від специфіки конкретної системи, воно має багато підходів до визначення та охоплює широке коло об'єктів. [2].

Економічна стійкість у суспільних системах, на відміну від таких понять, як "стабільність", "стагнація", "спокій", має передбачати гнучке реагування на всі зовнішні й внутрішні впливи для того, щоб не запобігати новим обставинам, властивостям і відносинам, а уміло використовувати їх для постійного відновлення та самовдосконалення. "Економічна стійкість" суб'єктів господарювання є містким і багатогранним соціально-економічним поняттям[3].Складові фінансової стійкості можна побачити в табл..1

Таблиця 1

Складові стійкості аграрних підприємств

Складові	Соціальна стійкість	Економічна стійкість	Екологічна стійкість
Підсистеми	Трудовий потенціал Соціальна інфраструктура	Сировинна Виробнича Фінансова Управлінська Маркетингова Інвестиційна
Елементи	Кваліфіація персоналу Віковий склад Мотивація праці Умови праці Забезпеченість об'єктами соціальної інфраструктури підприємства	Сировинна, матеріали Основні виробничі та оборотні фонди Технологічний персонал Нематеріальні фонди Фонди обігу Система управління Організаційна структура Масштаб ринку Обсяг продаж Конкуренція Наявність портфелю замовлень Інвестиції	Рівень екологічної безпечності продукції підприємства Застосування ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій Безпечність умов праці на підприємстві

Зазначені складові стійкості характеризують з різних сторін стан і розвиток підприємства аграрного сектору економіки, при цьому вони тісно взаємопов'язані і впливають один на одного і на головний показник - економічну стійкість. І можна сказати, що тільки взяті в комплексі окремі підсистеми дозволяють судити про загальну стійкість діяльності підприємства та про її розвиток.

Взаємодія всіх факторних складових економічної стійкості (зовнішніх і внутрішніх) підтримується сукупністю фінансових ресурсів, достатній обсяг яких дає змогу своєчасно забезпечити розширене відтворення на новій науково-технічній основі, тим самим сприяючи підвищенню фінансової й економічної стійкості аграрних підприємств. [2].

 На практиці для вивчення процесів щодо управління економічною стійкістю підприємства будують область стійкості функціонування господарюючої системи в просторі варійованих параметрів. Ця область визначається сукупністю параметрів системи, при яких вона є стійкою. Весь простір, який знаходиться поза областю стійкості, називається областю нестійкості системи. Границя, що розділяє ці дві області, називається границею стійкості. Вона визначається критичним рівнем основного критерію стійкості системи

В даний час не існує чіткої класифікації видів стійкості. Проте, з позицій системного підходу для підприємства, можна розглядати наступні види стійкості: стійкість техніки, технологічну, організаційну, стійкість зовнішніх зв'язків, соціально-психологічну, фінансову, екологічну, організаційно-економічну, роботи персоналу, комунікаційну, інноваційну, структурну і т.п[1].

Отже, фінансова стійкість є головною умовою функціонування підприємства, вона визначається раціональною забезпеченістю потреб підприємства фінансовими ресурсами для ефективної діяльності в ринкових умовах.

Використана література

1.Марцін В.С. Надійність, платоспроможність та фінансова стійкість - основні складові оцінки фінансового стану підприємства//Економіка, фінанси, право.-2008.-№7(75).-С.26-29.

2. Карпенко Г.В. Шляхи вдосконалення фінансового стану підприємства//Економіка та держава 2009.-№12.- С. 61-62.

3. Чіп. О. Л. Проблеми підвищення економічної стійкості аграрних підприємств//Економіка АПК.- 2010.-№11.- С.25-28.