Экономические науки/ Региональная экономика

Колесник Т.В., Ніщенко Н.Г.

Вінницький національний аграрний університет

Розвиток агрохолдингів в Україні

Постановка проблеми. Проблеми, що існують в економічному секторі нашої держави, є результатом набутих із часом об'єктивних невідповідностей розвитку аграрної галузі. Протягом десятиріч удосконалювались форми інтеграційних взаємодій в АПК. Це призвело до створення в сільському господарстві вертикально інтегрованих об'єднань. Відповідають такому напряму інтеграції агрохолдинги.

Аналіз літературних джерел. Проблеми становлення і діяльності агрохолдингів найшли відображення у працях таких вчених як В.Г. Андрійчука, А.С. Кириленка, А.В. Кузнєцової, С.І. Дем’яненка, О.О. Маринченка, О.А. Родіонової та інших.

Метою статті є дослідження розвитку і діяльності агрохолдингів в Україні, та визначення їх ролі для розвитку аграрного сектору.

Виклад основного матеріалу. Передумовою для створення агрохолдингів в Україні стали процеси приватизації великих державних підприємств, що активізувались на початку 90-х років минулого століття. Першим кроком до створення холдингових програм став Указ Президента України «Про холдингові компанії», що створилися в процесі корпоратизації та приватизації" від 19.05.1994 року . Але цей нормативний акт є вузькоспеціалізованим, він регулює порядок створення і діяльності холдингів у період корпоратизації та приватизації, тобто на початковому етапі розвитку ринкових відносин, і хоча заснування перших структур такого типу розпочалось у 1995 році, спеціальний акт, регулюючий цей процес, був прийнятий лише в 2006 році [1].

Можна вважати, що агрохолдинг це група юридичних, самостійних сільськогосподарських, переробних і обслуговуючих організацій контрольні пакети статутного капіталів яких належить одній особі .

Агрохолдинги включають в себе сільськогосподарські, переробні і торгівельні організації, що об'єднали або повністю, або частково свої ресурси на основі договору про взаємовигідне економічне співробітництво.

До їхнього складу обов'язково повинні входити господарства, які орендують землю або мають свої земельні угіддя та використовують їх для виробництва продукції.

Вітчизняні агрохолдинги орендують землі в багатьох регіонах України. Орендовані сільськогосподарські угіддя в середньому мають площу від 60 до 300 тис га.

Результати проведених досліджень свідчать, що агрохолдинги протягом останніх років розпочали досить жвавий розвиток. Так, у 2010 р. (табл. 1) більше десяти агрохолдингів орендували по 150 тис га ріллі й більше, при цьому абсолютним лідером залишається ТОВ «Українські аграрні інвестиції», які контролюють 330 тис га ріллі. У середньому одним із вказаних у табл. 1 агрохолдингів орендується 160 тис га ріллі. У цілому ж нині в Україні налічується понад 50 агрохолдингів ,найбільше їх працює в Полтавській, Черкаській та Київській областях, які орендують більше, ніж по 30 тис га ріллі [2].

Такі структури постійно розширюють свої земельні площі за рахунок оренди, договори складають приблизно на термін 4-5 років, кожний десятий договір - на 10 років.

Таблиця 1

Найбільші орендарі сільськогосподарських земель в Україні, 2010 рік

Назва агрохолдингу	Вид діяльності	Області	Площа, тис. га.
ТОВ «Українські аграрні інвестиції»	Сільськогосподарське виробництво. «Клуб сиру»	Кіровоградська. Полтавська, Чернігівська	330

ВАТ ММК ім. Ілліча	Сільськогосподарське виробництво. Вирощування соняшнику, овочів, картоплі, виробництва молока, яєць, м’яса, птиці. Входить 67 підприємств.	АРК, Донецька, Запорізька, Київська	225
ДП Нафком-Агро	Виробництво і переробка сільськогосподарської продукції. Елеватори і 1 невеликий цукровий завод.	Чернігівська, Полтавська, Вінницька, Сумська, Черкаська	200
Агропромхолдинг «Астарта-Київ»	Входить 43 виробничих підрозділи і 2 торгові компанії. Вирощування цукрових буряків, ВРХ, виробництво комбікорму. Консервованих овочів і фруктів. Володіє 5 цукровими заводами	Полтавська, Вінницька, Хмельницька	180
ВАТ «Миронівський хлібопродукт»	20 підприємств, які об’єднані у виробничі потужності всього технологічного ланцюжка птахівництва. До складу групи входять: 6 птахофабрик, завод з виготовленням комбікорму і кормів.	АРК, Київська, Черкаська, Дніпропетровська, Вінницька, Донецька, Івано-Франківська.	180

Також, серед агрохолдингів вирізняються певні лідери з виробництва тієї чи іншої продукції. Так, лідером з виробництва продукції птахівництва можна назвати «Миронівський хлібопродукт» («Наша ряба», інші торгові марки) та «Агромарс» («Гаврилівські курчата», «Курганський бройлер»), з виробництва цукру – «Астарта», «Дакор» та «Укррос», з виробництва олії – «Кернел» («Стожар» та «Чумак») та «Приват-агро» («Щедро»), мають потужні елеватори – «Астарта», «Нібулон», «Укрзернопром», «Агро-трейд», «Кернел-Групп». Разом з цим, всі агрохолдинги виробляють значну частину зернових для експорту [3].

Отже, розростанню агрохолдингів сприяє відносно невелика вартість входження в бізнес, можливість надзвичайно стрімкого "відбивання" витрат (1 -2 роки) та швидкого виходу з бізнесу (вартість основних фондів, якщо порівняти з оброблюваними площами ,- мінімальна).

Але, як кажуть існує ще і інша сторона медалі. Поряд із перевагами існує ряд недоліків агрохолдингів (саме через їхні гігантські розміри):

1) складність підбору менеджерів. У них є багато стимулів для крадіжок і, як наслідок, - погана керованість;

2) складність залучення трудових ресурсів (ці скнари не розуміють, що людям треба платити реальні зарплати);

3) агрохолдинги йдуть лінією "найменшого опору" і впроваджують практично виробництво монокультур (зерно-олійні, цукровий буряк), з тваринництвом справи ніхто мати не хоче, а тому, коли не вносять органічні добрива, стрімко погіршується стан земель [3].

Висновки. Дослідивши діяльність агрохолдингів та проблеми, що існують в АПК, можемо зробити висновок, що виникнення агрохолдингів є результатом проведеної аграрної реформи. До основних чинників, що дозволили розвитку агрохолдингів в нашій державі, можна віднести підтримку суб’єктів АПК державою та надання для виробничої діяльності пільгових кредитів. В загальному діяльність агрохолдингів відповідає сучасним тенденціям розвитку аграрного сектору, що характеризується впровадженням керівництвом агроформувань новітніх технологій виробництва та управління.

Література:

1. Указ Президента України "Про холдингові компанії в Україні",березень 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 34.

2. Топ - 25 українських латифундистів / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.vd.ua/ img/st_img/195/012_latifundia.png.

3. Феофілов. C. Майбутнє України - за агрохолдингами / [Електронний ресурс]. - ИнтерМедиа Консалтинг. - Режим доступу: //<http://agroua.net /news/news_18517.html>.