Городюк А.Б.

Науковий керівник – Житко Н.О.,асистент

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Проблеми та перспективи вдосконалення системи управління бюджетом

Фінансова сторона діяльності є однією з найхарактерніших рис економічного життя країн з розвинутою ринковою економікою. Тому роль фінансового менеджменту в умовах переходу до ринку визначається необхідністю усунення проблем в управлінні економікою.

Фінансова система перебуває у центрі уваги вітчизняних і зарубіжних економістів, про що свідчать безліч зарубіжних праць, виданих останніми роками. Аналіз проблем та особливостей фінансового управління досліджували такі такі зарубіжні вчені як Р. Брейлі, Є. Брігхем, А. Гропелі, М. Портер, С. Рос та ін. Питання фінансової системи висвітлюється в працях В. Федосова, В.Опаріна, С. Льовочкіна, С. Науменкової, В. Міщенка та ін.; розглядали бюджетну та податкову системи як невід’ємні складові фінансової та їх вдосконалення такі вчені як В. Андрущенко, М. Афанасьєв, Т. Бабич, І. Кривогов, А. Лавров, М. Лемешев, Є. Майминас, В. Перун, І. Потеряйло, В. Вишенський, О. Данілов, Т. Єфименко, Ю. Іванов, І. Луніна та інші.

Ефективність фінансової системи та фіскальної політики значною мірою залежить від пріоритетів державного бюджету [5].

Основні проблеми у бюджетній системі, що потребують комплексного підходу щодо їх вирішення та проведення відповідних системних змін, полягають у наступному:

- достатньо висока ступінь централізації бюджетних ресурсів;

- орієнтація бюджетних видатків переважно на споживання, а не на розвиток;

- низький абсолютний і відносний рівень капітальних видатків з місцевий бюджетів;

- слабка дохідна база та висока трансфертна залежність місцевих бюджетів;

- відсутність ефективних стимулів до збільшення доходів державного і місцевого бюджетів;

- недосконалий порядок надання міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам з державного бюджету України [4].

Чинна система формування бюджетних доходів ще не адекватна умовам ринкової економіки. В Україні існують значні деформації та нестабільності у ставках оподаткування, а надмірна кількість податкових пільг і привілеїв зумовлює необґрунтований перерозподіл ВВП, створює неоднакові економічні умови – утворення неофіційного сектору економіки, ухилення від оподаткування, затримки у перерахуванні належних бюджету платежів [1].

У сфері податкової політики спостерігається порівняно високий рівень податкового навантаження, низький рівень збору податків через ухилення від їх сплати та приховування платниками податків реальних доходів (за різними оцінками частка тіньової економіки в Україні становить 35-45%, що істотно скорочує податкові надходження).

На ефективність фінансової політики істотно впливає відсутність затвердженої Верховною Радою довготермінової програми розвитку економіки України з визначенням 2-5 чітких пріоритетів розвитку країни, реалізацію яких забезпечував би кожен наступний уряд, незалежно від його політичної платформи [2].

Основними завданнями комплексного реформування системи управління державними фінансами :

- удосконалення програмно-цільового бюджетування та застосування його на рівні місцевих бюджетів;

- удосконалення казначейського обслуговування бюджетів для оперативного управління бюджетними коштами;

-реформування системи управління державним боргом;

- реформування місцевих бюджетів в напрямку забезпечення фінансової самодостатності і розвитку територіальних громад;

- реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю;

- удосконалення та стабілізація податкової та митної політики;

- формування цілісної та ефективної системи управління державними фінансами.

Для покращення функціонування державного сектора необхідно оптимізувати його обсяги, виходячи з міркувань економічної доцільності, сформувати дієвий механізм контролю за діяльністю об’єктів з державною участю [4].

Головною проблемою політики бюджетних витрат є хронічний дефіцит фінансових ресурсів політика державних витрат повинна бути синхронізована з очікуваним рівнем доходів і мати середньо терміновий характер. Первинною ланкою в бюджетному прогнозуванні і плануванні мають бути доходи бюджету, а не його витрати [2].

В Україні потрібно оптимізувати мережу виконавців бюджетних програм для того, щоб на одне завдання припадала мінімальна їх кількість, так як наслідком неоднорідного підпорядкування стає неповноцінне фінансування установ, що належать до однієї галузі.

Серед пріоритетних державних (цільових) програм України особлива увага приділяється реформуванню системи соціального захисту, посиленню цільової спрямованості соціальних програм, підвищенню мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, допомога окремим верствам населення [3].

Отже, основними напрямками вдосконалення бюджетної політики є:

- забезпечення ефективного функціонування податкової системи, мобілізації бюджетних доходів у обсягах, визначених відповідно до вимог податкового законодавства;

- формування бюджетних видатків, орієнтованих на стимулювання економічного зростання, з огляду на необхідність забезпечити реалізацію пріоритетів економічної і соціальної політики; створення умов для інвестиційної та інноваційної діяльності;

- створення ефективної системи управління та регулювання бюджетними ресурсами;

- здійснення структурних реформ у соціальній сфері, підвищення рівня оптимізації видатків у бюджетній сфері.

- реформування між бюджетних відносин з метою досягнення взаємного розуміння і згоди в питаннях розподілу фінансових ресурсів між рівнями бюджетної системи та адміністративно-територіальними утвореннями, створення належних умов для ефективного використання центральними та місцевими органами виконавчої влади покладених на них функцій [5].

Отже, цілому фінансова політика може бути ефективною, якщо її розглядати й реалізувати як сукупність цілеспрямованих державних дій та заходів у частині формування й ефективного використання фінансового потенціалу країни, окремих регіонів та секторів економіки в напрямі прискорення соціально-економічного зростання, підвищення стійкості корпоративних фінансів і фінансів домогосподарств, удосконалення інституційної сфери, яка забезпечує реалізацію цієї політики.

Використа література:

1. Буковинський С. Формування бюджетної політики у ринковому середовищі/ С. Буковинський // Вісник НБУ. – 2006, червень. – С. 14-21.

2. Даниленко А.І. Проблеми фінансової політики України й розвитку фінансово-монетарних важелів/ А.І. Даниленко// Фінанси України. – 2007. – №9. – С. 51-58.

3. Жибер Т.В. Удосконалення процесу бюджетування в Україні/ Т.В. Жибер // Фінанси України. – 2009. – №8. – С. 76-81.

4. Кириленко О. Актуальні проблеми модернізації державних фінансів України/ О. Кириленко // Вісник економічної науки. – 2008. – №1. – С. 46-50.

5. Полозенко Д.В. Фінансова система України і бюджетний процес: сутність та шляхи їх удосконалення / Полозенко Д.В.// Фінанси України. – 2006. – №11. – С. 18-25.