Яневич К.Д.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Експансія іноземних банків у національні банківські системи та її наслідки

Іноземні банки упродовж другої половини ХХ століття та початку ХХІ ст. невпинно збільшують свою кількість і частку в активах приймаючих країн. Так, протягом останнього десятиліття в країнах, що розвиваються, кількість вітчизняних банків скоротилася на 24 %, а іноземних зросла на 58 %. Зростання кількості іноземних банків окреслює чітку глобальну тенденцію активної експансії іноземного банківського капіталу, що стає джерелом комплексу якісних змін у банківських системах приймаючих країн [3].

Іноземні банки впливають на банківські системи приймаючих країн через зміну таких параметрів, як обсяги капіталу, технологічна оснащеність, ефективність і конкуренція, корпоративне управління та фінансова інфраструктура, фінансова стійкість, банківське регулювання та нагляд. Даний поділ є умовним, оскільки всі перераховані вище характеристики банківської системи взаємозалежні та випливають одна з одної. Прихід іноземного капіталу може викликати як позитивні, так і негативні наслідки в кожному з виділених параметрів, що стимулює банківську систему адаптуватися до нових змін. Наприклад, іноземні банки, з одного боку, сприяють насиченню приймаючих банківських систем необхідними кредитними ресурсами, а з іншого – схильні до стратегії “збирання вершків” – вибіркового кредитування, що надає перевагу іноземним підприємствам або ж великим місцевим компаніям, дискримінуючи решту корпоративних позичальників.

Позитивним наслідками експансії іноземних банків є:

1) Зростання обсягів кредитування населення та суб’єктів господарювання;

2) Посилення стабільності джерел надходження капіталу;

3) Зростання потоків прямих іноземних інвестицій у реальний сектор економіки;

4) Сприяння розвитку міжнародної торгівлі;

5) Впровадження нових банківських технологій, ноу-хау, сучасних систем ризик-менеджменту;

6) Підвищення кваліфікації персоналу, якості обслуговування клієнтів та доступності банківських продуктів;

7) Розширення асортименту банківських продуктів, особливо нетрадиційних.

До основних недоліків експансії іноземних банків відносять:

1) Відмова іноземних банків у кредитуванні невеликих та нових підприємств;

2) Збільшення валютного ризику внаслідок зростання кредитування в іноземній валюті;

3) Погіршення фінансового стану або банкрутство вітчизняних банків;

4) Загроза олігополізації ринку іноземними банкам;

5) Іноземні банки можуть стати провідниками криз з країн походження;

6) Проблема адаптації зарубіжних продуктів і технологій до умов національного ринку [2].

Отже, експансія іноземних банків може мати суперечливий характер. Наприклад, для державних органів влади приплив капіталу з-за кордону, з одного боку, став вирішенням проблеми залучення інвестиційних ресурсів, а з іншого – загостренням проблеми економічного суверенітету держави. Зростання мобільності міжнародного банківського капіталу збільшує не тільки шанси країн, що розвиваються, на отримання інвестиційних вливань, а й ризики його відтоку у найбільш несприятливий для економіки момент. Також існує ризик перерозподілу інвестиційних потоків на користь підприємств з іноземним капіталом, торговельного та споживчого секторів, що негативно впливає на відтворення засобів виробництва на інноваційній основі.

Крім того, вплив іноземних банків може бути прямим або опосередкованим і внаслідок цього мати різний характер. Наприклад, вітчизняні банки через зростання конкурентного тиску з боку іноземних банків втрачають певну частину клієнтської бази, знижують результативність діяльності, у них часто погіршується фінансовий стан. Проте, якщо місцевим банкам вдається швидко адаптуватися до нових умов бізнес-середовища, завдяки реструктуризації вони можуть наблизити свої показники до рівня іноземних, що позитивно відобразиться на конкурентоспроможності банківської системи в цілому. Іноземні банки можуть докорінно змінити фінансову інфраструктуру приймаючих країн, оскільки стимулюють розвиток нових фінансових ринків, зростання присутності рейтингових агентств та аудиторських компаній, зниження інформаційної асиметрії на ринках. З іншого боку, міцна система корпоративного управління в банках, що побудована за іноземним зразком і не враховує особливостей приймаючої країни, може становити певну загрозу для банківської системи [1].

Таким чином, однозначної відповіді на питання про позитивний чи негативний характер діяльності іноземних банків не існує, оскільки це залежить від комбінації перерахованих вище факторів. Однак при розгляді конкретної економічної ситуації, що склалася у визначеній банківській системі, уповноважені органи влади мають змогу, комплексно оцінивши переваги та ризики, розробити ефективний інструментарій регулювання експансії іноземних банків.

Список літератури

1. Геєць, В. Іноземний капітал у банківській системі України [Текст] / В. Геєць // Дзеркало тижня. – 2006. – № 26(605). – С. 7.

2. Дзюблюк, О. Глобалізаційні процеси та участь іноземного капіталу у розвитку вітчизняної банківської системи [Текст] / О. Дзюблюк // Банківська справа. – 2008. – № 2. – С. 37–45.

3.Офіційний сайт АУБ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.aub.com.ua.