Шарко Т.М., Постольник Г.О.

Вінницький національний аграрний унісерситет

Забезпечення безпеки кредитних операцій банків України

Як відомо, метою діяльності банку, як і будь-якого підприємства, є отримання прибутку. Йдеться про перевищення зароблених доходів над понесеними витратами. Згідно П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Та як показує практика ведення банківського бізнесу , понад 70% своїх доходів банки отримують від кредитних операцій. Проте дана діяльність і є прибутковою, вона тягне за значні негативні наслідки, що іноді може призвести до припинення існування банківської установи як такої.

У контексті здійснення кредитних операцій варто виділяти таку категорію, як кредитний ризик –ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків за користування кредитом у терміни, визначені у кредитному договорі [4].

Банк самостійно визначає рівень ризику кредитних операцій, оцінює фінансовий стан позичальників і вартість застави в межах чинного законодавства [5].

Також банк сам, на власний розсуд розробляє стратегію захисту від кредитного ризику або його мінімізації.

Для зменшення кредитних ризикiв Нацiональним банком України введенi нормативи ризикiв та показникiв кредитної дiяльностi комерцiйних банкiв, лiмiтування та страхове резервування кредитiв. Враховуючи данi обмеження, а також керуючись мiркуваннями незалежностi вiд непередбачуваної поведiнки клiєнтiв, банки у полiтицi кредитних вкладень застосовують метод диверсифiкацiї, тобто надання позик бiльшiй кiлькостi позичальникiв з одночасним можливим зменшенням обсягiв надаваних позик. Такий метод дозволяє банкам знизити степiнь ризику втрати позичкового капiталу з вини неплатоспроможного клiєнта. Та найбільш важливим кроком на шляху попередження виникнення даної загрози є ретельний аналіз фінансового стану потенційного позичальника та прогнозування майбутніх його доходів.

В першу чергу оцінюється його кредитоспроможність. Визначення її рівня повністю залежить від поданих у банк фінансових документів. Враховуючи повноту та достовірність наданої інформації варто згадати про ризик помилки визначення позичальника. Можна вказати такі ступені даного ризику:

1. Низький ризик;

2. Малий ризик ;

3. Середній ризик ;

4. Високий ризик ;

5. Дуже високий ризик [2].

З метою недопущення виникнення даного ризику адміністрації банку потрібно серйозно підходити до вибору компетентного колективу, а працівникам, відповідно, віддавати перевагу тим потенційним позичальникам, у яких хороший фінансовий стан.

Також дуже велике значення з точки зору повернення кредитних коштiв та отримання плати за їх використання має наявнiсть та форма забезпечення надаваних позик. Пiд забезпечення кредитiв банки повиннi приймати високолiквiднi форми, що не втрачають своєї вартостi протягом всього строку дiї кредитного договору. Це може бути застава лiквiдного майна, нерухомостi та прав на них, цiнних паперiв, депозитiв позичальника тощо. Позичальник може надати банковi гарантiї та поручительства третiх осiб як запоруку повернення отриманих кредитних коштiв, а також застрахувати свою вiдповiдальнiсть за виконання зобов'язань щодо кредитного договору.

Нині, широкого розповсюдження набула практика страхування кредитних ризиків. Суть цього виду страхування полягає у зменшенні або усуненні кредитного ризику. Він поширюється тільки на споживчий кредит, тобто на придбання товарів довгострокового користування.  У процесі кредитування застосовують такі способи страхового захисту:

· страхування ризику неповернення кредиту;

· страхування відповідальності позичальника за неповернення кредиту банку (або іншому кредитору);

· страхування невчасної сплати позичальником відсотків за кредит;

· страхування споживчого кредиту;

· страхування комерційного кредиту (страхування векселів).

Страховиком є страхова компанія, яка має ліцензію на здійснення такого виду діяльності.

Страхувальником є банк.

Та попри всі можливі запобіжні заходи банків, кредитний ризик існує і завдає чималого впливу на функціонування всієї банківської системи України. Проблема зниження кредитного ризику дуже важлива сьогодні, тому що банківська система України розвивається швидко, постійно розширюється коло банківських послуг, у тому числі і кредитування. Розвиток банківської системи України характеризувався протягом останніх років динамічним зростанням обсягів кредитного портфеля, що об’єктивно спричинило зростання рівня ризику банківського кредитування. [1].

Не зважаючи на існуючі загрози кредити в країні надаються і в значних обсягах. Кредити, надані резидентам, на кінець січня 2011 року становили 731.2 млрд. грн. Темп їх приросту у річному обчисленні становив 3.1% порівняно з 1.3% у грудні. Це було обумовлено збільшенням кредитів у національній валюті – на 13.8% порівняно з 11.2% у грудні минулого року. Обмеження кредитування в іноземній валюті обумовило низхідну динаміку заборгованості за кредитами, яка у річному обчисленні скоротилася на 7.0% (у грудні – на 8.3%).

Кредити, надані сектору нефінансових корпорацій, залишались основним напрямом кредитування резидентів. На кінець січня їх залишки становили 500.5 млрд. грн., або у річному обчисленні збільшились на 10.3%. Темпи приросту кредитів у національній валюті становили 16.7% у річному обчисленні (проти зростання на 14.4% у грудні), а в іноземній валюті – 1.4% (порівняно зі зменшенням на 0.1% у попередньому періоді). Зокрема у доларах США кредити у річному обчисленні зросли на 2.6%, у російських рублях – у 2.5 раза, а в євро – зменшились на 8.0%. Найбільше зростання у річному обчисленні спостерігалось за кредитами, наданими нефінансовим корпораціям на строк більше 5 років – на 24.7%, найменше – за кредитами строком до 1 року (на 6.5%). Кредити зі строком погашення від 1 до 5 років збільшилися на 10.0% у річному обчисленні.

Кредити, надані сектору домашніх господарств, продовжили скорочуватись, у річному обчисленні – на 11.7% (у грудні 2010 року на 13.1%) до 208.7 млрд. грн. Це було зумовлено скороченням кредитів у іноземній валюті – на 16.2%. При цьому, через збільшення споживчих кредитів строком до 1 року, вперше з квітня 2009 року відбулось зростання заборгованості за кредитами у національній валюті на 0.2%.

Загальний обсяг нових кредитів у січні зменшився до 81.6 млрд. грн. Обсяги укладених угод за 12 місячними кумулятивними даними свідчили про продовження тенденції зростання кредитів. Як і раніше, найбільше угод було укладено за новими кредитами, наданими нефінансовим корпораціям, частка яких у структурі нових кредитів становила 93.5%, або 76.3 млрд. грн. Сектором домашніх господарств було укладено угод за новими кредитами на суму 4.8 млрд. грн., або 5.9% від загального обсягу нових кредитів [3].

Отже, процес кредитування як фізичних, так і юридичних осіб безперервно супроводжується виникнення кредитного ризику. Задля його мінімізації потрібно вживати жорстких контролюючих заходів на всіх стадіях кредитування. Також потребує вдосконалення і вітчизняна законодавча база в сфері банківської діяльності і кредитування зокрема.

Література:

1. Боронос В.Г., Влізько О.О. Кредитні ризики та їх наслідки для банківської системи України // Вісник СумДУ. Серія Економіка. –2010 р. –№1. –С. 182-188.

2. Костюк О.М. Податкова система і безпека кредитних операцій // Формування ринкових відносин в Україні – 2010 р. –№6. –С. 32-38.

3. Національний банк України / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/

4. Старцева Т.М. Напрямки підвищення ефективності банківського контролю за кредитними операціями / Старцева Т.М. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.academy.sumy.ua/library/P_ Visnik/Numbers/1_3_2010/03_03_ 04.pdf

5. Шурпенкова Р.К., Шевченко Т.Д. Теоретичні аспекти обліку кредитних операцій з урахуванням ризику / Шурпенкова Р.К., Шевченко Т.Д. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal /soc_gum/pprbsu/2010_28/10_28_27.pdf