Тріщук  Аліна

студентка 5 курсу Буковинської державної фінансової академії

Науковий керівник: Анчук Л. О.

ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ МАЛОГО БІЗНЕСУ

В демократичних і розвинутих країнах світу мале підприємництво визначається одним із чинників стабільності суспільства. Так, наприклад Європейська хартія малих підприємств [2], ухвалена у 2000 році, визначає мале підприємництво як хребет економіки ЄС, а Акт малого бізнесу, що прийнято Конгресом США у 1958 р., визнає збереження та розширення ма­лого підприємництва як основу економічного благополуччя громадян країни та основу на­ціональної безпеки.

Питання розвитку малого підприємництва цікавить як вчених, так і фахівців, які щодня займаються цією справою і працюють в даній сфері. Так, на сьогодні існує велика кількість наукових праць, присвячених проблемі розвитку малого бізнесу. Серед авторів цих публікацій необхідно виділити таких, як Д.В. Ляпін, І.О. Трубін, Ф.Ф.Бутинець, та інших.

До основних проблем розвитку малого підприємництва на регіональному та центральному рівнях в Україні слід віднести таке.

1. Недотримання принципів адекватності ефективності та прозорості в законодавчому регулюванні, відсутність належного втілен­ня цих норм та низька якість їх виконання на усіх ступенях державного управління – від центрального рівня до місцевого самовряду­вання.

2. Відсутність єдності державної політики щодо розвитку малого та середнього бізнесу, збереження практики вузьковідомчого підхо­ду до регулювання підприємницької діяльнос­ті. Відсутність визнання важливості малого та середнього підприємництва для національ­ної безпеки України викликає суперечливість політик та дій органів державної влади усіх рівнів, сприяє посиленню адміністративних бар'єрів і корупції.

3. Часткова невідповідність класифікації суб'єктів господарювання нормам ЄС, що за­лишається навіть після затвердження Закону від 18 вересня 2008 року № 523-VІ. Ця різниця погіршує умови конкуренції для вітчизняних суб'єктів великого бізнесу як на світовій арені, так і на внутрішніх ринках.

4. Низькі стандарти дотримання органами державної влади та місцевого самоврядування норм національного законодавства, зокрема норм державної регуляторної політики та до­звільної реформи, положення яких викладені у Законах України «Про засади державної ре­гуляторної політики у сфері господарської діяльності» та «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»[1,35].

5. Невідповідність законодавства України за­конодавству Європейського Союзу та Світової організації торгівлі у сфері технічного регу­лювання та сфері державних закупівель.

6.        Серйозною перешкодою для розвитку під­приємництва залишається податкова система, що характеризується частими змінами, часто внутрішньою суперечливістю та складністю адміністрування податків.

Основним принципом державного регулювання малого підприємництва в демократич­них країнах світу є забезпечення стимулів до самостійної економічної діяльності громадян.

Саме це є головним для визначення напря­мів державної політики в умовах економічної кризи та різкого скорочення кількості праців­ників щодо окремих секторів.

Крім цього інструментами державної політи­ки забезпечення стимулів до самостійної еко­номічної діяльності громадян є такі як:

По-перше, це відносно прості правила та норми ведення підприємницької діяльності у малому підприємництві, включаючи також правила обліку, звітності та контролю чи нагляду. І це є ключовим, бо мале підприємни­цтво має декілька особливих рис. Малому біз­несу притаманний високий ризик банкрутств і високої динаміки входу та виходу з ринку. Це, і одного боку, є наслідком того, що свої сили у малому бізнесі можуть прикласти мільйони дієздатних громадян, які внаслідок своєї чисельності не мають і не можуть мати профе­сійної бізнес-освіти. Але це водночас і є ціллю державної політики - розуміючи висо­ку динаміку щорічного оновлення національ­ного малого бізнесу забезпечувати стимули до входження у малий бізнес нових суб'єктів. Складовою цієї політики є факт, що щорічно на національний ринок праці виходить в Україні майже один мільйон випускників шкіл та ви­щих навчальних закладів. З іншого боку - ви­сокий ризик банкрутств і висока динаміка вхо­ду та виходу з ринку суб'єктів малого бізнесу і природним наслідком економічних розмірів суб'єктів. І компенсатором цього в масштабах є забезпечення досягнутого кількіс­ного рівня числа суб'єктів малого підприєм­ництва - тобто щорічне створення та вихід на ринок такого числа суб'єктів малого бізнесу, яке хоча б дорівнювало числу суб'єктів мало­го бізнесу, що збанкрутували або з інших при­чин пішли з ринку [1,36].

Другим інструментом державної політики забезпечення стимулів до самостійної еконо­мічної діяльності громадян є скорочення адмі­ністративних бар'єрів та перешкод для ведення підприємницької діяльності у малому бізнесі (на муніципальному рівні у тому числі). Цей інструмент, як і попередній, також забезпечує декілька цілей. З одного боку це стимуляція громадян (навіть за умов їхнього банкрутства в малому бізнесі) мати можливість і бажання пробувати ще й ще розпочинати і вести свій малий бізнес (це є наслідком розуміння - обме­женості людського ресурсу в будь-якій країні та обмеженості підприємницького потенціалу нації, і саме це підкреслюється в Акті малого бізнесу в Європі), а з іншого боку цей інстру­мент створює додаткові елементи довіри сус­пільства до влади [3].

І останнім інструментом державної полі­тики забезпечення стимулів до самостійної економічної діяльності громадян є державні та муніципальні програми навчання, просвіти, популяризації ідей малого бізнесу, доступу до процедур державних закупівель тощо.

Інші інструменти державної політики - фінансово-кредитна, організаційна, розвиток бізнес-інкубаторів, техно-парків тощо - є ін­струментами підтримки розвитку, але не сти­мулювання до самостійної економічної діяль­ності громадян.

Увага держави до розвитку малого підпри­ємництва є практичним напрямом, який забез­печує зближення регіонів та консолідує націю. Розвиток економічної самостійності окремих суб'єктів через стимулювання відповідаль­ності регіональної влади щодо використання інструменту малого підприємництва в забез­печеності місцевого населення робочими міс­цями та наповненні місцевих бюджетів стає інструментом забезпечення та гарантування стандартів життя.

 

Список використаних джерел:

1.  Ляпін Д.В. Регіональні особливості державного управління розвитком малого підприємництва / Д.В. Ляпін  // Стратегічні пріоритети. - 2010. -№ 1.-С. 34-38.

2.  Європейська хартія малих підприємств [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.

3.  Принципи та практика ефективного державного регулювання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.administrative-burdens.com/ (Standart Cost Model (SCM) methodology).

4.  Про розвиток малого підприємництва в Україні. [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.