Экономические науки/3.Финансовые отношения

Ткачук В., Київська Д.

Науковий керівник: асистент Британська Н.Н.

Вінницький торговельно-економічний інститут

КНТЕУ, Україна

ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Оцінка й контроль функціонування страхової компанії повинні здійснюватись на основі відповідних показників, які, характеризуючи різні сторони діяльності страховика, можуть бути надійним інструментом управління. Вивчення наукових розробок в області оцінки діяльності страхових компаній показало, що поки передчасно говорити про будь-яку цілісну систему показників оцінки результатів управління діяльністю страховика. Така система поки не розроблена, що і обумовлює подальший пошук ефективних рішень.

Оцінку фінансової діяльності страхових компаній, а зокрема результатів від діяльності цих же компаній здійснювали Гаспарян А.Е., Охрименко О.О., Сахірова Н.П.

Труднощі розробки цілісної системи показників оцінки діяльності страхової компанії обумовлені тим, що в теперішній час в різних вітчизняних виданнях робляться спроби викладання закордонного досвіду оцінування діяльності страховика. У зв’язку з тим, що в різних країнах одні й тіж показники відомі під різними назвами, у вітчизняній практиці деякі показники зустрічаються під різними назвами, що ускладнює їх ефективне застосування. Дискусійним є питання про кількість показників, які всебічно розкривають зміст діяльності страхової компанії. У цьому зв’язку необхідно із усього різноманіття вибрати найбільш суттєві показники оцінки результатів діяльності страхової компанії і, на цій основі, визначити узагальнюючі показники.

Фінансови результат – це наслідок фінансово-господарської діяльності. Він характеризується розміром засобів компанії, їх розміщенням і джерелами утворення, залежить від організації страхової справи, реалізації страхових продуктів та прибутку[3]. Фінансовий результат компанії – це показник її фінансової конкурентоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими учасниками страхових правовідношень.

Фінансовий стан страхової компанії як комплексне поняття, що є наслідком взаємодії усіх елементів системи фінансових відносин команії, визначається сукупністю господарських факторів і характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Тому під фінансовим станом компанії розуміють її спроможність фінансувати свою діяльність. Оптимізація фінансового стану є однією з умов успішного розвитку компанії у майбутньому, а погіршення фінансового стану свідчить про загрозу її можливого банкрутства.

Фінансова діяльність страхової компанії базується на фінансовому плані, полягає в організації поповнення, руху та використання коштів за цільовим призначенням, плануванні фінансових ресурсів, контролю за їх використанням.

Фінансові ресурси страхової компанії постійно знаходяться у русі і в часовому аспекті являють собою фінансові потоки. Внаслідок різноманітності видів діяльності кругообіг коштів страхової компанії являє собою взаємодію декількох відносно самостійних грошових потоків[2]. Рух грошових коштів страхової компанії розділено по сферам її діяльності:

1. Поточна страхова діяльність. Включає страхові платежі, доходи, витрати і інші потоки грошових коштів, які пов’язані із операціями страхування, співстрахування та перестрахування.

2. Інвестиційна діяльність включає рух грошових коштів, пов’язаних із купівлею і продажем цінних паперів, нерухомого майна і інших інвестиційних активів.

3. Фінансова діяльність охоплює рух грошових коштів, які обслуговують випуск акцій і викуп раніш проданих акцій, одержання позик і погашення заборгованості.

Таким чином, специфіка діяльності страхової компанії обумовлює необхідність визначення системи певних показників, які характеризують особливості діяльності страхової компанії.

Група показників ділової активності включає показники оборотності, які мають велике значення для оцінки фінансового стану організації – загальна оборотність активів, оборотність власного капіталу, оборотність банківських активів, оборотність оборотних активів. Це обумовлено тим, що із збільшенням швидкості оборота капітала збільшується прибуток, який надходить від операцій страхування, інвестиційної та іншої діяльності[1].

Показники фінансової стійкості представлені двома коефіцієнтами: коефіцієнтом автономії і коефіцієнтом співвідношення позикових і власних коштів. Ці коефіцієнти доповнюють один одного.

Аналіз діяльності страхової компанії на базі комплексної системи показників дозволяє розкрити невикористані внутрішні резерви, реалізація яких сприяє прискоренню розвитку страхової компанії.

Ефективне управління страховою компанією потребує системного підходу до економічного аналізу господарської діяльності на базі аналітичних і синтетичних показників оцінки результатів роботи страховика[4]. Комплексна система оцінки результатів управління діяльністю страхової компанії поки не розроблена. Нами зроблена спроба систематизації оцінки результатів діяльності страхової компанії, застосування якої дає змогу:

- виявити резерви поліпшення фінансового стану;

- об’єктивно оцінити раціональне використання усіх видів фінансових ресурсів;

- своєчасно вжити заходи щодо підвищення платоспроможності страхової компанії;

- забезпечити обгрунтоване планування фінансового оздоровлення компанії.

У процесі аналізу кількісних та якісних показників діяльності страхових компаній, що діють на страховому ринку України, необхідно досліджувати окрім інших параметрів і пропорційність розподілу економічних показників страхової діяльності страховиків у взаємозв'язку з відповідними факторами внутрішнього і зовнішнього середовища.

Під час аналізу пропорцій внутрішньогалузевої діяльності страховиків, що утворюються на макрорівні, економічно виправданим є дослідження взаємозв'язків між доходами і прибутками, які отримують страхові компанії, та їх витратами (фінансові, матеріальні витрати, затрати праці тощо).

Для кращого розуміння економічних процесів, що відбуваються на страховому ринку країни, необхідно всебічно вивчати пропорції, що формуються між результатами страхової діяльності та факторами зовнішнього середовища (макроекономічна стабільність, тенденції та результативність інвестиційної діяльності, розвиток грошово-кредитної та банківської системи і т. ін.).

З цією метою застосовуються статистичні методи аналізу пропорційності за базою коефіцієнтів локалізації, концентрації та кривих Лоренца.

Література:

1. Гинзбург А.И. Экономический анализ. – СПб: Питер, 2003.

2. Гаспарян А.Э. К вопросу оценки результатов: управление деятельностью страховой компании // Страховое дело. – 2007. - №6.

3. Охрименко О.О. Страховий захист: менеджмент, маркетинг, економіка бізнесу. Навчальний посібник. – К.: Міжнародна агенція „Bee Zone”, 2005.

4. Страхование / Под ред. Т.А.Федоровой. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Экономист, 2005.

5. Сахирова Н.П. Страхование. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006.