Науковий керівник: Літовська І.М.

Виконали: Шеремета М.О., Вересюк С.М.

Особливості формування власного капіталу як основного джерела забезпечення життєдіяльності підприємства

Постановка проблеми. Стійкість і ефективність підприємств багато в чому визначається фінансовими ресурсами, наявними в їх розпорядженні. При цьому власний капітал є одним з основних джерел фінансування. Проте в даний час більшість підприємств не отримують достатнього для їх розвитку прибутку. В цілях забезпечення умов ефективного фінансово-економічного розвитку підприємств необхідно внести істотні зміни до механізму формування власного капіталу суб'єктів господарювання. У зв'язку з цим проблема розробки механізму формування власного капіталу підприємств є актуальною. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасних умовах найбільш відомими розробками, присвяченими проблемам власного капіталу підприємства, є праці І. Бланка, Ю. Брігхема, Ю. Воробйова, О. Єфимової, В. Ковальова, В. Савчука, О. Терещенка, Д. Ван Хорна, Дж. Шима та інших учених-економістів. Однак ряд питань вимагають нового осмислення та вирішення в теорії і практиці , так як деякі питання механізму формування власного капіталу підприємств ще не отримали остаточного рішення. Метою статті є розробка теоретичних підходів і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування власного капіталу підприємств. Виклад основного матеріалу. Нормою для успішної, рентабельної роботи підприємства, його високої конкурентоспроможності на ринку і фінансової стійкості є ситуація, за якої власний капітал становить більшу частину його фінансових ресурсів.

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним з найбільш істотних і найважливіших показників, оскільки виконує ряд наступних функцій, зокрема: - самостійності і влади; - відповідальності і захисту прав кредиторів; - довгострокового кредитування; - фінансування ризиків; - кредитоспроможності; - компенсації збитків; - розподілу доходів і активів [4,240].

Оскільки будь-яке підприємство, що є комерційною структурою, створюється з метою отримання прибутку, то реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу . Власний капітал знаходить відображення у першому розділі пасиву бухгалтерського балансу (розділ має назву "Власний капітал") і складається з: статутного та пайового капіталу; додатково вкладеного капіталу; іншого додаткового та резервного капіталу; нерозподіленого прибутку (непокритого збитку); неоплаченого та вилученого капіталу. [1] Утворюється власний капітал двома шляхами: внесенням власниками підприємства грошових коштів і інших активів; накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві. Власний капітал по рівню відповідальності поділяється на: статутний капітал, сума якого визначається в статутних документах і підлягає обов'язковій реєстрації в державному реєстрі господарюючих одиниць; додатковий капітал (незареєстрований) — це додатково вкладений капітал, резервний капітал і нерозподілений прибуток. Статутний капітал являє собою початкове джерело інвестування і формування майна підприємства. На відміну від додаткового капіталу статутний капітал забезпечує регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму [7,22]. Законодавство України передбачає мінімальні обсяги статутних капіталів, нижче від яких державна реєстрація підприємства не допускається. Ці мінімальні розміри не є сталими. Через інфляційні явища в економіці вони нерідко змінюються (збільшуються) у законодавчому порядку. Основу власного капіталу деяких підприємств (споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, житлово-будівельних кооперативів, кредитних спілок тощо) становить пайовий капітал. Він формується за рахунок пайових внесків. На відміну від статутного капіталу розмір пайового капіталу не фіксується в статуті підприємства. Механізм формування пайового капіталу окремих підприємств аналогічний механізму формування статутного капіталу [6,24]. Для оцінки сучасного стану власного капіталу розглянемо статистичну інформацію про його формування за видами економічної інформації.

Власний капітал за видами економічної діяльності в за 2008 – 2010 роки

(млн. грн.)

	2008 рік	2009 рік	2010 рік
Власний капітал	1133603,7	870342,3	931773,3
Статутний капітал	648476,5	391165,3	430474,5
Додатковий капітал	405049,5	441096,4	486715,0
Резервний капітал	35031,8	23672,6	25670,3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	49586,4	37667,1	14017,0
Неоплачений та вилучений капітал	103366,8	23259,1	25103,5

З наведених даних чітко видно, що протягом 2 останніх років значно зменшився розмір неоплаченого та вилученого капіталу (майже в 5 разів), нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), та відбулось незначне коливання зміни резервного, статутного та додаткового капіталів. В загальному фон функціонування підприємств на формування власного капіталу є позитивним, та ще недостатньо стабільним. Інший додатковий капітал – це фінансові ресурси, які утворюються за рахунок

¾ дооцінки та індексації основних засобів, інших необігових матеріальних активів і нематеріальних активів (при цьому треба мати на увазі, що під час здійснення дооцінки пропорційно збільшується і сума зносу активів);

¾ одержання у безкоштовному порядку будь-яких активів від сторонніх юридичних і фізичних осіб;

¾ внесків засновників та учасників понад розмір статутного капіталу і без рішення про його збільшення й перереєстрацію.

Величина та структура власного капіталу підприємства може змінюватися в результаті переоцінки активів. Збільшення іншого додаткового капіталу здійснюється за рахунок дооцінки основних засобів, незавершеного будівництва, нематеріальних активів, а також за рахунок безоплатного отримання необоротних активів. До зменшення іншого додаткового капіталу призводить уцінка зазначених необоротних активів, нарахування амортизації та вибуття необоротних активів, до яких відноситься додатковий капітал [5,78] . Важливим чинником, який впливає на стан власного капіталу, є чистий прибуток (збиток) підприємства. Чистий прибуток може бути направлений на виплати власникам, у статутний або пайовий капітал, – у резервний капітал. Виплати дивідендів, або процентів на паї зменшують власний капітал підприємства. Збільшення статутного (пайового) та резервного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку спричиняють лише внутрішній перерозподіл сум власного капіталу.

Формування чистого прибутку (збитку) підприємств за видами економічної діяльності в період  за січень–вересень 2008 – 2010 років

	Чистий прибуток(збиток)	Підприємства, які отримали прибуток		Підприємства, які отримали збиток
		У % до загальної кількості підприємств	Фінансовий результат	У % до загальної кількості підприємств	Фінансовий результат
2008 рік	-41025,1	61,3	144460,1	38,7	185485,2
2009 рік	-37131,1	58,9	108853,4	41,1	145984,5
2010 рік	17822,5	53,7	76351,2	46,3	58528,7

Як видно з наведених вище статистичних даних, щодо стану чистого прибутку на підприємствах України на сьогодні діяльність і функціонування більшої частки підприємств є збитковою. Це пояснюється багатьма факторами, зокрема:

¾ нестабільною політичною ситуацією в країні;

¾ невідповідністю та застарілою нормативною базою;

¾ високим податковим тиском;

¾ підвищенням відсоткової ставки;

¾ ризиковістю умов кредитування;

Висновки. Власні фінансові ресурси для кожного підприємства є тією життєво потрібною частиною, без якої неможлива ні робота, ні подальше існування підприємства. Не даремно, серед класифікації загального капіталу, саме розподіл на власний і позиковий капітали перебуває на першому місці. Наявні власні засоби дають змогу підприємству використовувати їх як на свій розсуд, так і в окремих випадках за законодавчо встановленими напрямками. Усе залежить від джерела такого фінансування за рахунок елементів власного капіталу.

Список використаної літератури:

1. П(С)БО 3 – Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом МФУ від 31.03.1999 р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2003. – № 14 (802).

2. П(С)БО 5 – Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал”, затверджене наказом МФУ від 31.03.1999 р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2003. – № 14 (802).

3. Безгінова Л. І. Формування оптимальної структури капіталу в підприємствах роздрібної торгівлі :/ Л. І. Безгінова. – Х., 2009. — 239 с.

4. Воробйов Ю. М . Особливості формування фінансового капіталу підприємств /Ю. М. Воробйов // Фінанси України. – 2009. – № 2. – С. 77–85.

5. Пілецька С.Т. Механізм формування власного капіталу підприємства/ С.Т. Пілецька// Держава і регіони. – 2010. - № 4. – С.23 – 25.

6. Чорна О. Є. Управління капіталом підприємства в умовах ринкової трансформації економіки України / О. Є. Чорна// Фінанси України – 2008. – С. 21

7. http://ukrstat.gov.ua/- сайт Державного комітету статистики України.