Юрченко К.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Прямі іноземні інвестиції як одне з джерел розвитку України

На сучасному етапі при різноманіті складних економічних процесів і взаємовідносин між підприємствами, фінансовими інститутами, державами на внутрішньому і зовнішньому ринках гострою проблемою є ефективне вкладення (інвестування) капіталу з метою його збільшення.

Інвестиції є основою розвитку підприємств, окремих галузей та економіки країни в цілому. Від уміння інвестувати залежить розквіт чи занепад власного виробництва, можливість вирішення соціальних й екологічних проблем, сучасний рівень і потенціальний динамізм фізичного, фінансового та людського капіталів.

На основі вище зазначеного, можна стверджувати, що у ринкових умовах економіка не може розвиватись без відповідних інвестиційних вкладень. Отже, інвестування – важлива умова економічного розвитку будь-якої країни.

Проблематика інвестування належить до найактуальніших питань, які дискутуються у світовій економічній теорії і займають провідне місце в економічних дослідженнях, що відображено в працях вітчизняних і зарубіжних економістів : Бланка І.А., Бутинця Ф.Ф., Н.М.Ісаєвої, Ткаченка О.І., Федоренка В.П., Шатила Н.В., Шевчука В.Я., Шклярука С.Г. та інші. Зокрема, чимало уваги вчені економісти приділяють інвестуванню капіталу, але зважаючи на швидкі темпи інтеграції України у світовий економічний простір, що спричинює появу нових умов функціонування економіки, залишається багато актуальних питань та проблем, пов’язаних з інвестуванням іноземного капіталу, що потребують нагального дослідження та вирішення.

Інвестиції— це економічні ресурси, що спрямовуються на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення або модернізацію виробничого апарату [1].

Безумовно активізація інвестиційної діяльності для України носить позитивний характер, що проявляється в ряді аспектів, основними з яких є:

● політичний – підвищення політичної довіри до України, встановлення і розширення політичних зв'язків;

● економічний – економічне зростання за рахунок розвитку й інтенсифікації процесів у галузях народного господарства;

● соціальний – підвищення рівня добробуту й соціальної захищеності громадян країни за рахунок розвитку суспільства;

● технічний – поліпшення технічного стану підприємств різних галузей народного господарства, підвищення їх продуктивності й потужності;

● екологічний – зниження негативного впливу на навколишнє середовище й здоров'я населення за рахунок використання новітніх технологій і передового устаткування і техніки [2].

Але в Україні протягом тривалого часу не вдавалося сконцентрувати обмежені кошти на підтримку пріоритетних напрямків розвитку технічно- передових і наукомістких виробництв. Несприятливий стан з інвестиціями в Україні став головним гальмом стабілізації і розвитку виробничого потенціалу [3].

Основні чинники зниження інвестиційної активності в Україні:

Ø Недосконалість правової основи інвестиційної діяльності в Україні. Мало того, що деякі закони є недосконалими, спостерігається ще й таке маніпулювання з правовим полем, яке є не прийнятним для цивілізованого ринку.

Ø Політична нестабільність.

Ø Нестабільність національної грошової одиниці.

Ø Темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США.

Ø Невисокий рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий оперативний зв'язок України з іншими країнами, надавати необхідні послуги для оперативного управління діяльністю підприємств з іноземними інвестиціями. [2]

Зовнішне інвестування здійснюється за допомогою прямих іноземних інвестицій. Адже саме їх використання стимулює розвиток економічно ефективних і конкурентоспроможних експортерів, що надає можливість Україні потрапити у систему міжнародного розподілу праці і капіталу. Все це у свою чергу сприятиме наближенню України до групи розвинутих країн, поліпшенню іміджу держави, підвищенню її конкурентоспроможності та розширенню можливості міжнародного співробітництва. Необхідно розглянути потоки прямих іноземних інвестицій в Україну.

Прямі іноземні інвестиції в Україну з країн ЄС протягом 2008-2010 р.

(млн. дол. США)

Страна	Год			Темп изменения, %
	2008	2009	2010	2009/2008	2010/2009
Кіпр	7646,2	9005,3	9914,6	117,8	110,1
Німеччина	6393,0	6601,9	7076,9	103,3	107,2
Нідерланди	3197,4	3954,5	4707,8	123,7	119,04
Австрія	2443,8	2605,2	2658,2	106,6	102,03
Сполучене Королівство	2249,8	2307,5	2298,8	102,6	99,6
Франція	1231,2	1630,8	2367,1	132,5	145,1
Швеція	1262,8	1275,8	1729,9	101	135,6
Італія	914,2	982,0	982,4	107,4	100
Польща	690,1	866,7	935,8	125,6	108
Всього по країнах ЄС	28127,7	31608,5	35225,2	112,4	111,4

Згідно із даних таблиці, необхідно зауважити, що протягом 2008-2010 р. загальна сума інвестицій має тенденцію до збільшення, темп приросту в 2009 році склав 12,4%, а в 2010-11.4%. Якщо розглядати кожну державу, то можна зробити наступні висновки, за всьомома державами спостерігається позитивна тенденція, відносно вкладених коштів , найбільша кількість інвестицій надходить з Кіпру.

Але наявність значного сектору іноземних інвестицій має свої недоліки , а саме це ризик пов’язаний з можливою втратою суверенітету у сфері грошово-кредитної політики, можливим посиленням нестабільності фінансових установ, несподіваними коливаннями ліквідності банків, спекулятивними змінами попиту та пропозиції на грошово-кредитному ринку, можливим відтоком фінансових ресурсів, складність українському товаровиробнику стає дедалі складніше конкурувати з іноземними інвесторами.

Але сьогодні Україна потребує додаткових коштів, тому для цього Уряд повинен створити сукупність макро- та мікроекономічних передумов для підвищення інвестиційної активності. І це неможливе без здійснення низки заходів, а саме :

1. Активізації товарних ринків, які були б спроможними споживати ініційовану інвестиціями додаткову продукцію та реалізовувати потенціал ефективності інвестиційних проектів за рахунок платоспроможного попиту.

2. Забезпечення низьких темпів інфляції.

3. Державних гарантій та страхування інвестицій, які скорочують інвестиційні ризики;

4. Захисту прав власності. Для захисту інтересів добросовісних інвесторів та інших юридичних осіб доцільно встановити універсальний строк позовної давності — наприклад, три роки за всіма угодами, а також за всіма карними та адміністративними статтями, пов’язаними з цими угодами. Держава повинна надавати інвесторам, які здійснюють довгострокові проекти, гарантії у випадку несприятливих змін податкового або іншого економічного законодавства.

5. Регулювання цін, тарифів і валютного курсу. [3]

Таким чином, інвестиції становлять основу розвитку підприємств, окремих галузей і економіки в цілому. У сучасних умовах вони є найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях. Інвестиції – це фундаментальна основа для забезпечення конкурентоспроможності національної економіки за рахунок розвитку надання послуг і товаровиробництва. Тому основним завданням України на найближчу перспективу є поліпшення інвестиційного клімату та збільшення обсягів інвестицій у національну економіку за рахунок внутрішніх та зовнішних ресурсів.

Література

1. http://library.if.ua/book/61/4395.html;

2. http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/17_2/160_Zajarna_17_2.pdf;

3. http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/16_2/263_Dworiaszyna_16_2.pdf;

4. http://www.ukrstat.gov.ua.