к.е.н. Станкевич І.В., Палілова Т.В.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, Україна

Проблеми управління якістю підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України

Сьогодні вища освіта України представлена вищими навчальними закладами (ВНЗ), які здійснюють підготовку за 76 галузями знань. «Держава здійснює реєстрацію, ліцензування і акредитацію ВНЗ, визначає єдині вимоги до змісту освітньої діяльності, встановлює державні стандарти освіти. Завдяки цьому зберігається єдність національного освітнього простору і забезпечується право кожного громадянина на якісну освіту. При цьому, слід враховувати прагнення України стати повноправним учасником Болонського процесу, ... де якість є наріжним каменем і головною умовою для довіри, сумісності та взаємовизнання вищих навчальних закладів на європейському просторі» [1].

Як відмічає Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, входження вищої освіти України в Болонський процес порушує питання адаптування вітчизняної системи вищої освіти до загальноєвропейського освітнього простору [2]. Тому проблема трансформації вищої освіти в контексті вимог Болонського процесу є надзвичайно актуальною. Участь вищої освіти України в реалізації принципів Болонської декларації має бути спрямована на її поступальний розвиток і набуття нових якісних змін зі збереженням кращих національних традицій та надбань вітчизняної освіти і науки, національних ознак якості вищої освіти.

Якщо раніше вважалось, що освіта – це міра передачі знань, а якість традиційно пов’язували із змістом і формою навчального процесу, то нова концепція ХХІ століття звучить інакше: «Освіта – це конструкція, що складається зі сталих, інтеграційних процесів, які базуються на індивідуальних потребах та можливостях», що потребує перегляду традиційних поглядів і на якість вищої освіти.

До цього спонукає і «демографічна криза» України, коли ВНЗ повинні для «виживання» вишукувати нові конкурентні переваги, зокрема в умовах глобалізації ринків, що накладає на систему освіти проблеми небачених масштабів.

Можна виділити ряд чинників, які загострюють сьогодні в Україні проблему якості підготовки фахівців з вищою освітою, а саме:

- нестабільний попит на випускників ВНЗ;

- скасування державного розподілу випускників ВНЗ;

- відсутність можливості придбання практичних навичок та вмінь під час навчання у ВНЗ на провідних підприємствах України через скасування закріпленості баз практики за ВНЗ;

- скорочення фінансування з державного бюджету загальноосвітньої та наукової діяльності тощо.

Світовий досвід говорить про те, що одним із можливих шляхів, який дозволить ВНЗ «вижити» в конкурентній боротьбі на ринку освітянських послуг та досягти високого рівня підготовки фахівців, є розроблення і впровадження систем управління якістю (СУЯ) на основі принципів загального управління якістю (TQM), виконання вимог ДСТУ ISO 9001:2009 «Система управління якістю. Вимоги» [3], з урахуванням специфічних особливостей освітньої галузі, зокрема вимог стандарту ДСТУ-П IWA 2:2007 «Система управління якістю. Настанови застосування ISO 9001:2000 у сфері освіти» [4] та «Стандартів і рекомендацій для гарантії якості вищої освіти на Європейському просторі», розроблених Європейською асоціацією по гарантії якості вищої освіти ENQA за прямим дорученням Конференції міністрів освіти європейських країн, що підписали Болонськую декларацію [5]. За даними УкрСЕПРО в освітянській галузі України на початок 2011 р. сертифіковані меш двох десятків СУЯ. Натомість у світі у сфері освіти сертифіковані понад 25 тисяч таких систем.

Стандарт ISO 9001 установлює вимоги до СУЯ, що їх можна застосовувати для внутрішніх цілей організації або для сертифікування чи укладання контрактів. У ньому зосереджено увагу головним чином на результативності системи управління якістю для задоволення вимог замовника.

Усі вимоги цього стандарту – загальні, вони застосовні в усіх організаціях, незалежно від їхнього типу, розміру та продукції, яку вони постачають.

Настанови стандарту IWA 2 призначені допомогти навчальним закладам поєднати концепції, викладені в стандартах ISO щодо СУЯ, з освітянською практикою. Навчальний заклад повинен приймати і застосовувати наступну концепцію якості: «Якість освіти – це ступінь задоволення вимог замовника (студента, викладача, підприємства), ступінь придатності випускника ВНЗ до ефективної роботи».

Навчальна програма може встановлювати те, чого навчатимуть, і те, як навчання оцінюватимуть. Проте сама по собі навчальна програма не забезпечує впевненості в тому, що потреби й очікування задовольнятимуться, якщо в навчальних закладах існують недосконалі процеси. Потреба запобігати цим недосконалостям зумовила розроблення стандарту IWA 2 з тим, щоб допомогти навчальним закладам запровадити результативну СУЯ. Постійне оцінювання навчальних програм та освітянських процесів, які підтримують навчання, може забезпечувати результативність процесу навчання. Внутрішні аудити якості дають змогу перевіряти виконання вимог, наприклад, проголошених заяв щодо досягнень.

Контроль якості це важливий процес у СУЯ. Точне вимірювання не є легким, коли оцінюють діяльність людини, і, крім того, оцінювання зазвичай проводять протягом освітянського процесу.

Відповідно до стандарту ISO 9001 організація повинна розробити, задокументувати, запровадити й підтримувати СУЯ та постійно поліпшувати її результативність відповідно до вимог цього стандарту. Висока якість підготовки фахівців у вищих навчальних закладах формується за рахунок реалізації можливостей, а саме здібностей студентів шляхом ефективного управління ключовими процесами ВНЗ. Робота у ВНЗ буде результативною, коли результати навчання будуть пропорційні можливостям студентів ВНЗ.

Побудова СУЯ повинна розглядатися як пріоритетний проект, спрямований на всебічне поліпшення діяльності ВНЗ, який проводиться вищим керівництвом навчального закладу. При розробці СУЯ у ВНЗ слід дотримуватися наступних вимог:

- система повинна бути придатною для її сертифікації;

- бути компактною, зрозумілою та зручною, не мати багато паперів;

- приносити практичну користь ВНЗ;

- давати можливість використання її як основи інформаційної моделі діяльності навчального закладу.

Фактично мова йде не про створення нової окремої системи управління якістю, а про звичайну систему управління, яка повинна бути зручним робочим інструментом, за допомогою якого керівництво ВНЗ управляє діяльністю підготовки фахівців з вищою освітою.

Відповідно до вимог стандартів ДСТУ ISO 3001:2009 та ДСТУ-П IWA 2: 2007, основними складовими побудови СУЯ у ВНЗ України є:

- визначення політики, цілей та завдань в сфері якості;

- призначення уповноваженого представника керівництва ВНЗ з питань СУЯ;

- організаційне забезпечення побудови СУЯ та розподіл відповідальності;

- навчання та мотивація персоналу при побудові СУЯ;

- визначення основних процесів СУЯ;

- розроблення документації СУЯ;

- впровадження СУЯ;

- подальше удосконалення СУЯ.

При цьому слід розуміти, що система управління якістю підготовки фахівців з вищою освітою може лише допомогти ВНЗ у досягненні поставлених цілей, але сама по собі СУЯ не здатна привести до покращення навчального процесу або якості навчальних послуг. Її впровадження означає лише застосування системного і систематичного підходу для досягнення бізнес-цілей вищого навчального закладу.

Література:

1. Віткін Леонід Михайлович. Формування методичних і нормативних засад для впровадження міжнародних стандартів ISO 9000 у вищих навчальних закладах: дис... канд. техн. наук: 05.01.02 / Л.М. Віткін. – Київський національний ун-т технологій та дизайну. – К., 2005. — 306 арк.: рис. – Бібліогр.: арк. 176 – 188.

2. Щодо вдосконалення системи оцінювання результативності діяльності вищих навчальних закладів / Лист МОН України від 18.12.2007 № 1/9-771. – Офіц. вид. – К.: Міністерство освіти і науки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uazakon.com/documents/date_bx/pg_gxgywn.htm.

3. Системи управління якістю. Вимоги: (ISO 9001: 2008, IDT): ДСТУ ISO 9001: 2009. – [На заміну ДСТУ ISO 9001:2001; чинний від 2009‑09‑01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2009. – 33 с.

4. Системи управління якістю. Настанови щодо застосування ISO 9001: 2000 у сфері освіти: (IWA 2: 2003, IDT): ДСТУ IWA-П 2: 2007. – [Уведено вперше; чинний від 2008-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2008. – 62 с.

5. Стандарты и рекомендации для гарантии качества высшего образования в европейском пространстве. – Йошкар-Ола: Аккредитация в образовании, 2008. – 58 с.