К.е.н. Мехеда Н. Г., Суржок Т.О.

Черкаський національний університет ім. .Б.Хмельницького, Україна

ПРО ЗРОСТАННЯ РОЛІ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ

Забезпечення сталого розвитку промислових підприємств є важливою проблемою сучасної української економіки, яка зумовлює необхідність поглиблених удосконалень стратегічного управління. Початковим етапом у цьому напрямі є стратегічне планування. Вирішення зазначеної проблеми в умовах інноваційно-структурної перебудови економіки України пов'язане з подальшими дослідженнями механізму стратегічного планування, яке повинно враховувати постійні зміни мікро- і макросередовища.

Кожне підприємство спрямоване на пошук шляхів розвитку і функціонування на ринку, які змогли б надалі забезпечити їм перевагу над конкурентами. Одним із найбільш необхідних заходів для максимізації успіху діяльності підприємства є вибір правильної стратегії планування, адже саме від неї залежить ефективність його подальшого розвитку.

У зв'язку із зростанням динамізму економічних і соціальних процесів, які відзначаються в суспільстві та швидкою зміною кон'юнктури на внутрішньому і зовнішньому ринках, необхідністю забезпечення стабільного розвитку суспільства в довгостроковій перспективі, все більш зростає роль та актуальність стратегічного планування.

Найбільш суттєвими є дослідження у сфері стратегічного планування з урахуванням особливостей української економіки, які виконані в роботах: Е. Грицюка, В. Никифорака, Л. Буряка, А. Поддєрьогіна, І. Лукіної, Е. Пелихова, І. Бланка, В. Пономаренка, В. Бабича, В. Герасимчука, О. Пушкаря, Д. Божка.

Існує багато підходів розуміння суті та необхідності використання планування. На думку Е. Грицюка, планування — це, насамперед, процес вироблення й прийняття рішень, що дають можливість забезпечити ефективне функціонування та розвиток підприємства в майбутньому. Cтратегією ж він називає генеральну комплексну програму дій, що визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію та основні [1, c.53].

Т. Макаровська та Н. Боднар, у свою чергу ствержують, що планування являє собою процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення. Саме воно об'єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою, надає усім процесам однонаправленість і скоординованість, що дозволяє найбільш повно і ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та якомога швидко вирішувати різноманітні завдання управління [2].

Важливим є подальше дослідження теми так як стратегічне планування є умовою ефективного функціонування, економічного зростання і розвитку будь-якого підприємства. Стратегія стає життєво необхідним управлінським інструментом, за допомогою якого фірма може протистояти зміні умов навколишнього середовища. Призначення стратегічного планування - зробити оперативні, поточні управлінські рішення науково обґрунтованими в умовах економічної невизначеності та нестабільності зовнішнього середовища існування підприємства.

Мета стратегічного планування - встановити певний порядок дій для підготовки ефективного функціонування конкурентоспроможного підприємства. Реалізація мети стратегічного планування можлива, якщо воно відповідає таким основним принципам: цілевстановлення та цілереалізація; багатоваріантність, альтернативність та селективність; глобальність, системність, комплексність; безперервність; наукова та методична обгрунтованість; реалістичність, досяжність; гнучкість, динамічність; ефективність і соціальна орієнтованість; кількісна та якісна визначеність; довгостроковість заходів.

Період (часові характеристики) стратегічного планування залежить від специфіки підприємства, його галузевої приналежності, рівня невизначеності та динамічності середовища.

Стратегічне планування здійснюється поетапно: визначення місії підприємства; формування стратегічних цілей; вибір генеральної стратегії; аналіз потенціалу підприємства, перспектив його розвитку; аналіз стратегічних альтернатив; запровадження, контроль і оцінка результатів.

Стратегічне планування забезпечує основу для всіх управлінських рішень. Воно представляється єдиним способом прогнозування майбутніх проблем і можливостей.

Стратегічне планування має велику кількість переваг: зв'язок поточних рішень з майбутніми результатами; воно змушує підприємство чіткіше визначити свої завдання і політичні установки; орієнтація на пошук альтернативних варіантів досягнення цілей. тобто допустимих цілей у межах визначених цілей та наявних обмежень; свідома підготовка майбутнього і до майбутнього; розподіл відповідальності не лише між напрямками діяльності, а й між поточною та майбутньою діяльністю [3, с.253].

Отже, можна зробити висновок, що стратегічне планування є однією з основних функцій стратегічного управління. Воно являє собою процес прийняття управлінських рішень щодо стратегічного передбачення (формування стратегій), розподілу ресурсів, адаптації компанії до зовнішнього середовища, внутрішньої організації.

Значення стратегічного планування усвідомлюється більшістю підприємств. Проте методи стратегічного планування із зарубіжної практики, не адаптовані до вітчизняного ринку, результати їх використання не завжди є задовільними. Інша проблема – в неузгодженості методів та засобів планування, які використовуються.

Література:

1. Грицюк Е.О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.: Дакор, 2009. – 302 с.

2. Макаровська Т. П., Бондар Н. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: МАУП, 2003. — 304 с.

3. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2000 р. 384с.