Економічні науки / Економічна теорія

Ховрак І.В., Гориславець С.О.

КНУ імені Михайла Остроградського, Україна

ТРАНСАКЦІЙНІ ВИТРАТИ В КОРПОРАТВИНОМУ УПРАВЛІННІ

Останнім часом в корпоративному секторі  значно зросла актуальність трансакційних витрат, більшість з яких не враховується традиційним бухгалтерським обліком. Це пояснюється постійним зростанням цих витрат та необхідністю їх визначення з метою скорочення, оскільки трансакційні витрати здатні позбавити економічного суб’єкта можливості відтворення основних фондів, покращення якості продукції, вдосконалення та оновлення технології.

Поняття трансакційних витрат ввів Дж. Коммонс у 1931 р. як відчуження та присвоєння прав власності створених суспільством [1, с.605-610]. Згодом Р. Коузом, трансакційні витрати були визначені як витрати використання ринкового механізму [2, с.33-34]. Великий внесок у розвиток трансакційної теорії зробив О. Уільямсон, який вводить в аналіз дослідження про трансакційні витрати регулятивні структури [3, с.288]. Дослідникам та теоретикам трансакційних витрат вдалося виділити найважливіші характеристики, які визначають суть господарської діяльності. Однак існують питання щодо чіткого трактування терміну та загальної класифікації трансакційних витрат.

Термін трансакція походить від латинського transaction (здійснення, договір), що означає: банківська операція, яка полягає в переведенні коштів з одного рахунку на інший; угода, котра супроводжується взаємними поступками [3, с.288]. Сутність економічної теорії трансакційних витрат комплексно розкриває О. Уільямсон, який зазначає, що вона описує людську природу такою використовуючи поняття обмеженої раціональності та опортунізму [4, с. 42-43]. Ця теорія відображає обмеженість пізнавальних здібностей людини та представляє собою альтернативу тезі про пряме і примітивне слідування індивідів своїм інтересам [1, с. 607]. Економічна теорія трансакційних витрат є порівняльним інституційним підходом до вивчення економічної організації, в якому трансакція виступає в ролі базової одиниці аналізу.

Ідея виникнення і впровадження в економічну науку поняття «трансакційних витрат» походить від потреби суб’єктів, що приймають економічні рішення, володіти інформацією про те, яка частина понесених витрат на ведення господарської діяльності забезпечує приріст вкладеного капіталу (це основна виробнича діяльність з виготовлення продукції (робіт, послуг), яка підлягає реалізації) та обслуговуюча діяльність, яка охоплює процеси отримання інформації про економічне та ринкове середовище, правові та політичні умови, специфіку попиту і пропозиції продукції, налагодження економічних та виробничих бізнес-зв’язків, виконання заходів з просування виготовленої продукції.

Основною причиною існування такої потреби виділяти трансакційні витрати у складі сукупних витрат є необхідність встановлення економічної результативності та ефективності функціонування інститутів, їх вплив на результативність економічної діяльності, потреба у виборі оптимальної організаційної структури підприємства, шляхів оптимізації витрат тощо.

Введення категорії трансакційних витрат в економічну теорію зумовило необхідність уточнення структури сукупних витрат підприємства, які за Р. Коузом складаються з трансформаційних і трансакційних затрат [5, с. 35]. Інші дослідники виділяють наступні складові сукупних витрат [6, с. 215-217]: 1) трансформаційні (витрати ресурсів, необхідні для одержання «тіла продукту); 2) менеджерські чи організаційні витрати (породжуються механізмом управління, координації людино-технічних систем, забезпечують трансформацію ресурсів в продукт); 3) трансакційні витрати (цінність ресурсів, необхідних для встановлення відносин (як правило, контрактних) між незалежними суб’єктами ринкового обміну). А. Біушкин виділяє чотири «зони витрат» господарюючого суб’єкта: зона трансформаційних витрат, зона трансакційних витрат; зона конкуренції витрат; зона упущеної вигоди [7, с. 14-16]. Також виділяють трансформаційні витрати, трансакційні витрати, інституційні витрати та витрати інституційної трансформації, які виникають лише в період проведення інституційних реформ [8, с. 17].

Аналіз наведених вище поглядів свідчить про відсутність єдиного підходу щодо розмежування сукупних витрат підприємства. При цьому аналіз характеру витрат діяльності дозволяє встановити, що частина витрат з ведення основної діяльності носить характер трансформаційних (змінюють структуру продукту в процесі його виготовлення та структуру капіталу в ході його використання, обумовлюючи його приріст), а частина – трансакційних (витрати обслуговуючого характеру, що створюють умови для організації та ведення основної діяльності, продажу виготовленої продукції).

Існування значної кількості підходів до класифікації трансакційних витрат, пов’язано з тим, що неоінституціональна теорія активно розвивається [9, с. 33]. Проведений аналіз існуючих класифікацій трансакційних витрат дозволив встановити, що дослідниками найчастіше використовується три авторських підходи – підхід Р. Коуза, підхід П. Мілгрома і Дж. Роберта та підхід Д. Норта й Т. Еггертссона. Інші варіанти класифікації трансакційних витрат мають окремі додаткові складові, використовуючи за основу три вищенаведені підходи, або є певними інтерпретаціями розглянутих підходів, утворених в результаті їх синтезу (табл.1).

Таблиця 1

Класифікація трансакційних витрат*

№ п/п	Класифікаційна ознака	Вид трансакційних витрат
1	Тип	Витрати перед укладанням угоди (витрати інформаційного характеру, які пов’язані з пошуком необхідного по ціні та якості товару, перевіркою надійності продавця, партнерів тощо). Витрати під час укладання угоди (витрати, пов’язані з підготовкою пропозицій, укладання угод, а також витрати на відрядження співробітників, телефонні розмови та факс, витрати, пов’язані з недостатньою або недостовірною інформацією тощо). Витрати після підписання угоди (витрати, необхідні для перевірки якості та дотриманні умов угод, відстоювання своїх прав у суді тощо).
2	Предметність	Товарна трансакція (обмін правами на товар). Інституційна трансакція (обмін правами на здійснення товарних трансакцій, обмін правилами, за якими вони здійснюються).
3	Економічний наслідок	Трансакійні витрати (несуть позитивні наслідки для фірми). Трансакційні втрати (несуть негативні наслідки для фірми).
4	Характер контрактів	Легальні трансакційні витрати. Нелегальні трансакційні витрати.
5	Періодичність виникнення	Постійні (існують тривалий час; не залежать від масштабу та ефективності діяльності). Змінні (залежать від обсягу виробництва товару чи послуги). Разові (здійснюється один раз).
6	Поведінка	Витрати непередбачених подій (витрати, пов’язані з отриманням втрат однієї з сторін внаслідок подій, що не суперечать умовам контракту, але і не передбачені в них). Витрати, пов’язані з можливістю різного розуміння пунктів контракту. Витрати непогодженості законодавства чи інших нормативних актів.
7	Впливовість	Трансакція угоди (визначає існування фактичного відчуження та присвоєння прав власності і свобод, але при досягненні погодження умов обох сторін). Трансакція управління (правом приймати рішення володіє тільки одна з сторін, спостерігається асиметрична поведінка, що є наслідком асиметричності становища сторін та відповідно асиметричності їх правових відносин). Трансакція раціоналізації (зберігається асиметричність правового становища сторін, але місце керуючої сторони займає колективний орган, що виконує функцію специфікації прав).
8	Ступінь охоплення	Внутрішні трансакції (спостерігаються при обміні послугами чи товарами в межах даного підприємства, спрямовані на забезпечення нормального протікання виробничого циклу). Зовнішні трансакції (спостерігаються при обміні послугами та товарами в галузі закупівель або збуту товару, спрямовані на забезпечення нормальної діяльності підприємства, його відносин з споживачами та постачальниками.
9	Послідовність виникнення	Витрати пошуку інформації (витрати часу і ресурсів, необхідних для ведення пошуку, а також втрати, пов'язані з неповнотою і недосконалістю отримуваної інформації). Витрати ведення переговорів. Витрати вимірювання (вартість точності оцінки характеристик товару, від їх величини залежить, ким (продавцем або покупцем), коли (при виготовленні, продажі або використанні товару) і з яким ступенем інтенсивності проводитиметься вимірювання). Витрати специфікації і захисту прав власності (витрати на утримання судів, арбітражу, державних органів, витрати часу і ресурсів, необхідних для відновлення порушених прав, а також втрати від поганої їх специфікації і ненадійного захисту). Витрати опортуністичної поведінки (пов'язані з труднощами точної оцінки поведінки іншого учасника операції). Витрати «політикування» (виникають при ухваленні рішень всередині організацій).

*складено авторами з джерел [5, с.12; 10, с.218-223; 11, с.95-100; 12, с.31-36]

Як свідчать дані табл.1, трансакційні витрати виникають на кожній стадії господарської діяльності: від пошуку інформації для виготовлення товару до його реалізації чи послуги; вони доповнюють всі відомі види витрат; допускають значну економію на масштабах діяльності; допомагають врахувати будь-які втрати, що виникають унаслідок неефективності управлінських рішень, планів, договорів, що укладаються, і створених структур. Отже, прагнення до зниження трансакційних витрат стає однією із важливих причин ефективного функціонування суб’єктів господарювання.

Література:

1. Уильямсон О. Экономические институты капитализма. Фирмы, рынки и отношенческая контрактация. / О. Уильямсон. – СПб.: Лениздат, 1996. – С.607.

2. Коуз Р. Природа фирмы / Р. Коуз, пер. с англ. – М.: Дело ЛТД, 1993. – С.33-34.

3. Архиереев С.И. Трансакционные издержки и неравенство в условиях рыночной трансформации. / С.И. Архиереев. – Х.: Бизнес Информ, 2000. – С.288.

4. Уильямсон О.И. Поведенческие предпосылки современного экономического анализа // THESIS, 1993. – Вып. 3. – С.39-49.

5. Коуз Р. Фирма, рынок и право: сб. статей / пер. с англ. Б. Пинскера; науч. ред. Р. Капелюшников. – М.: Новое издательство, 2007. – 224 с.

6. Белоусенко М.В. Общая теория экономической организации. Организационная эволюция индустриальной экономики: Монография. / М.Б. Белоусенко. – Донецк: ДонНТУ, 2006. – 432 с.

7. Биушкин А.В. Управленческое представление издержек хозяйствующего субъекта / А.В. Биушкин. // Экономика. Финансы. Рынок. – 2006. – № 1(1). – С. 2-25.

8. Макроэкономическое регулирование в белорусской институциональной модели / А.И. Лученок, М.В. Маркусенко, О.Л. Шулейко и др. Под науч. ред. П.Г.Никитенко; Ин-т экономики НАН Беларуси. – Минск: Право и экономика, 2008. – 223 с.

9. Кузьминов Я.И. Курс институциональной экономики: институты, сети, трансакционные издержки, контракты. / Я.И. Кузьминов, К.А. Бендукидзе, М.М. Юдкевич. – М.: Издательство: ГУ ВШЭ, 2006. – 442 с.

10. Біла С.О. Ієрархія в інституціональній теорії фірми. / С.О. Біла. // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. – 2004. – № 75. – С.218-223.

11. Замазій О.В. Проблеми обліку трансакційних витрат у діяльності суб’єктів господарювання. / О.В. Замазій. // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. – 2004. – № 70. – С.95-100.

12. Йохна М.А. Трансакційні витрати: сутність, значення, проблеми вимірювання й планування / М.А. Йохна // Вісник технологічного університету Поділля / Ч.2.Економічні науки. – 2002. - №5.– С.31-36.