Економічні науки/7. Облік і аудит

 

Данильчук Ю.М.

Науковий керівник асистент Даценко Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

Державний фінансовий аудит як пріоритетний напрям удосконалення вітчизняної системи фінансового контролю

 

На сучасному етапі ринкових перетворень в усіх галузях національної економіки, трансформації вітчизняної системи контролю та аудиту до міжнародних стандартів та норм, пріоритетного значення набуває фінансовий контроль, який виступає запорукою успішного та стабільного функціонування як окремого суб’єкта господарювання так і вітчизняної економіки в цілому.

Фінансовий контроль на сьогодні є важливим елементом системи управління фінансами, призначення якого полягає у сприянні успішної реалізації політики держави, забезпеченні процесу реформування й ефективного використання ресурсів в усіх ланках фінансової системи.

Незважаючи на високу ефективність та дієвість даного виду контролю, він все ж таки не може повною мірою запобігти зловживанням фінансовими і матеріальними ресурсами держави, а отже, сприяти оптимізації бюджетного процесу та поступальному розвитку соціально-економічних відносин.

Наявні в Україні форми державного фінансового контролю, найпоширенішими з яких донедавна були ревізії та перевірки, виявились неадекватними сучасним потребам управління фінансами держави, оскільки мають імперативний характер та спрямовуються лише на пошук фінансових порушень, виявлення та покарання винних осіб.

Виходячи з даного твердження, особливого значення починає набувати державний фінансовий аудит як один із видів державного фінансового контролю, метою якого є визначення слабких місць в організації господарської діяльності об’єкта контролю, впливу цих недоліків на досягнення статутних цілей та надання рекомендацій щодо вдосконалення його діяльності, усунення наявних порушень, недоліків і проблем та запобігання їм у подальшому.

Таким чином, метою статті є розгляд специфіки державного фінансового аудиту, визначення кола суб’єктів господарювання, що підпадають під дію цього державного контролю, висвітлення основних проблем проведення державного фінансового аудиту та шляхів подолання існуючих суперечностей.

Проблеми державного фінансового аудиту досліджували видатні вчені, зокрема С. Агапцов, Л. Клець, П. Германчук, О. Назарчук, І. Стефанюк та інші, проте результати їх досліджень потребують подальшого оновлення.

Незважаючи на численні дослідження, слід зауважити, що на сьогодні серед науковців не існує єдиної думки щодо визначення змісту та завдань державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ.

Проте, узагальнюючи численні напрацювання, можна сказати, що державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ визначається як форма державного фінансового контролю, яка спрямована на запобігання фінансовим порушенням та забезпечення достовірності фінансової звітності.

Об’єктами державного фінансового аудиту є суб’єкти господарювання державного сектора економіки, а також інші суб’єкти, що отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують державне майно.

Основними завданнями державного фінансового аудиту є: сприяння у забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, достовірності фінансової звітності та організації дієвого внутрішнього контролю [2].

Здійснюється Державний фінансовий аудит Рахунковою палатою та Головним контрольно-ревізійним управлінням України [3].

Незважаючи на результативність та продуктивність проведення державного фінансового аудиту, в даній сфері існує ряд недоліків, які порушують систему контролю, достовірність та об’єктивність проведення.

Серед таких проблем: відсутність у законодавстві передбачення розвитку державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ за певними напрямками; недосконалість законодавчого та нормативно-правового забезпечення, недостатня напрацьованість у сфері методичних прийомів, напрямків аудиту та його послідовності.

Виходячи із даних недоліків, важливим є розробка та рекомендація основних напрямків удосконалення існуючої системи державного фінансового аудиту з метою покращення діяльності суб’єктів господарювання, забезпечення їх стабільності та ефективності функціонування. Серед таких напрямків:

-  удосконалення законодавчої бази у сфері державного фінансового аудиту;

-  створення системи органів незалежного зовнішнього державного аудиту шляхом розвитку регіональних рахункових палат на основі наявної розгалуженої мережі контрольно-ревізійних органів;

-  прийняття та коригування урядових рішень з питань організації урядового внутрішньосистемного державного аудиту;

-  здійснення поступового переходу від ревізій фінансово-господарської діяльності до аудиту виконання основних показників бюджетних установ.

Врахування названих пропозицій є ефективною запорукою удосконалення державного фінансового аудиту і важливим фактором зміцнення економічної безпеки на шляху інтеграції України у світове співтовариство контролю та аудиту.

 

Література:

1.   Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26 січня 1993 року ВРУ N 2939-XII (зі змінами і доповненнями).

2.   Кінащук Л. Аудит як нововведення у державному фінансовому контролі: Європейські орієнтири // Фінансове право. – 2009.- № 21. – С. 50 – 53.

3.   Сивульський М.І. Проблеми державного фінансового аудиту бюджетних установ // Фінансовий контроль. – 2010. - № 2. – С. 37 – 45.