Лукашова І.О., Редько І.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ОТРИМАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

Іноземними інвестиціями визнаються цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України для отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Основним джерелом інформації про зовнішньоекономічні операції суб’єкта підприємницької діяльності є дані бухгалтерського обліку [1]. Неузгодженість між даними бухгалтерського й податкового обліку зовнішньоекономічних операцій спричинює виникнення проблем в одержанні ефективних результатів фінансово-господарської діяльності.

Проблеми обліку зовнішньоекономічних операцій досліджували такі вітчизняні науковці, як Ф. Бутинець, С. Голов, М. Кужельний, Ю. Кузьмінський, В.Лінник, Є.Мних, В. Сопко та ін. Огляд літератури показав, що вчені досліджують ті чи інші теоретико-методологічні й практичні питання бухгалтерського обліку, але такому аспекту, як особливості обліку отримання інвестицій в іноземній валюті та статутного капіталу на підприємствах з іноземними інвестиціями, присвячено недостатньо праць. Мета статті – розглянути питання побудови обліку та звітності формування статутного капіталу; розкрити особливості обліку отримання інвестицій в іноземній валюті.

Особливу увагу слід приділити перерахунку заборгованості засновників-нерезидентів за внесками до статутного капіталу у зв’язку зі зміною валютного курсу. У бухгалтерському обліку заборгованість засновників може мати різний характер:

– якщо очікується внесення до статутного капіталу основних засобів, нематеріальних активів, запасів, заборгованість засновників належить до немонетарної і, отже, перерахунку не підлягає [3];

– якщо очікується отримання на рахунок підприємства валютних коштів, заборгованість належить до монетарної і підлягає перерахунку як на дату балансу, так і на дату здійснення розрахунків засновником-нерезидентом [3].

Оскільки внесок у статутний капітал пов’язаний з інвестиційною діяльністю, курсова різниця внаслідок перерахунку відображається у складі доходів (Д 462 К 744) та витрат (Д 974 К 462) від неопераційної курсової різниці [3]. Внесок іноземного учасника оцінюється в такому ж порядку з перерахуванням сум інвестицій в іноземній валюті та грошовій одиниці України за офіційним курсом НБУ на дату підписання установчого договору [3].

Визначення розміру статутного капіталу згідно із засновницькою угодою відображається в обліку за Д 462 К 40. Внесення часток засновників: грошовими коштами в іноземній валюті – Д 312 К 462; основними засобами – Д 152 К 462, Д 10 К 152. Таким чином, за дебетом субрахунка 462 відображається заборгованість іноземних засновників підприємства за внесками до статутного капіталу, за кредитом – погашення цієї заборгованості.

Конкретний порядок обліку формування та зміни статутного капіталу господарського товариства залежить від його виду. В умовах недосконалості чинного українського законодавства операції щодо змін статутного капіталу часто мають принципове значення як для підприємства в цілому, так і для його учасників, особливо іноземних. По-перше, зміни структури статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями можуть призвести до втрати статусу підприємства з іноземною інвестицією (коли частка іноземного учасника стане меншою за 10 %) або до отримання такого статусу (коли частка іноземного учасника перевищить рівень 10 %). По-друге, у процесі збільшення статутного фонду такого підприємства без участі іноземного учасника він може втратити первісно зафіксований рівень впливу.

Іноземним інвесторам законодавчо гарантується компенсація та відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду і моральну шкоду, що завдані їм унаслідок бездіяльності або неналежного виконання державними органами та посадовими особами передбачених законодавством обов’язків щодо підприємства з іноземними інвестиціями. Усі завдані витрати й збитки мають відшкодовуватися на підставі поточних ринкових цін або обґрунтованої оцінки, підтверджених аудитором чи аудиторською фірмою. Компенсація, що виплачується іноземному інвестору, має бути швидкою, адекватною й ефективною. Вона визначається на час фактичного виконання рішення про відшкодування збитків. Суму компенсації слід виплачувати у валюті, в якій здійснено інвестиції, чи в будь-якій іншій, прийнятній для іноземного інвестора і передбаченій законодавством України.

Інвестування має вирішальний вплив на життєдіяльність підприємства. Так, помилкові інвестиційні рішення (недооцінка необхідності виділення коштів на розширення, реконструкцію, придбання сучасного устаткування, вибір невдалих проектів, затягування строків будівництва тощо) можуть призвести до витіснення з ринку, загрожувати існуванню підприємства та ін.

Література:

1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ, зі змінами і доповненнями [Текст].

2. Закон України “Про режим іноземного інвестування” від 19.03.1996 р. № 93/96-ВР, зі змінами і доповненнями [Текст].

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів” [Текст] : затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 93.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції” [Текст] : затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20.