7. Економіка/ Облік та аудит

Бондар Т.В.

Науковий керівник: Здирко Н.Г.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

АУДИТ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ: ЕТАП ВИКОНАННЯ І ЗВІТУВАННЯ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ

Аудит ефективності діяльності є відносно новим видом державного аудиту, який почав розвиватися у провідних країнах Заходу ще півстоліття тому. Аудиторська діяльність, необхідність впровадження якої виникла в Україні з переходом до ринкових відносин, регулюється низкою законодавчих актів, основним з яких є Закон України «Про аудиторську діяльність». Аудиторська діяльність являє собою підприємницьку діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг [1].

Дослідженням даної теми присвячено багато наукових праць, серед яких найбільш відомими є розробки М.Д. Білика, О.О. Баранка, А.М. Кабацької, М.Г. Михайлова, В.Я. Плаксієнко, Л.Г. Панченко, М.Ф. Огійчук та інших учених.

Виконання аудиту є процесом збирання, документування та аналізу даних за ланцюгом опрацювання даних у процесі аудиту (рис. 1).

Набір даних

Докази (факти)

Спостереження

Висновки

Рекомендації

Рис. 1. Ланцюг опрацювання даних у процесі аудиту ефективності [2, c.43].

Аудиторськими доказами (фактами) називають інформацію, яка

генерується із набору даних і використовується для подальшого тестування з

критеріями оцінки, результатом чого є підтвердження або спростування аудиторських гіпотез та підтримка аудиторських спостережень.

Опрацювання доказів (фактів) - важливий етап процесу виконання аудиту ефективності діяльності, адже висновки та рекомендації в аудиторських звітах базуються на аудиторських доказах. Розрізняють фізичні, документальні, свідчі й аналітичні докази [2, с.43].

Для збирання аудиторських доказів (фактів) використовується методика, яка характеризується різноманітними підходами, а саме:

1) документальний огляд;

2) інтерв’ю;

3) опитування (анкетування);

4) аналіз даних;

5) фізичне спостереження.

При цьому аудитору потрібно знати, що й коли слід використовувати, а також слабкі й сильні сторони кожного із цих методів. Плюсом документального огляду є те, що він забезпечує високий рівень упевненості, а мінусом - затратність часу й праці.

Докази (факти) необхідно документувати у робочих паперах. Вони повинні бути завершеними й точними, зрозумілими й лаконічними, чіткими й акуратними, доцільними й легкодоступними. Після того, як докази зібрано, їх необхідно проаналізувати для отримання аудиторських спостережень, що є підставою для аудиторських висновків. Для якісного аналізу використовують критерії, кодування, матриці, програмні моделі, блок-схеми та ін.

Важливі характеристики аналізу доказів (фактів):

- аналіз повинен бути логічним та самодостатнім;

- висновки та тлумачення мають бути переконливими;

- аналіз повинен підтримувати аудиторські спостереження/відомості;

- повинна забезпечуватись основа для дискусії та контраргументів.

Процес звітування передбачає формулювання попередніх аудиторських

висновків, обговорення їх з менеджментом підконтрольної організації,

підготовку аудиторського звіту [3, с.60].

Звітуючи про результати аудиту, потрібно:

- повідомити про результати аудиту посадових осіб усіх рівнів влади;

- зробити результати аудиту більш зрозумілими та переконливими;

- забезпечити публічне обговорення результатів аудиту;

- сприяти подальшому дослідженню.

Розрізняють чотири основні типи звітів з аудиту ефективності діяльності, що висвітлюють докази матеріальних недоліків. А саме, звіти про:

1) систематичні недоліки в одній підконтрольній організації;

2) порівняльне дослідження однієї функції у двох або більше організаціях;

3) недоліки в управлінні одним великим проектом;

4) недоліки в результативності на центральному рівні [3, с.60].

Важлива ознака аудиторського звіту - користь, яку він приносить для покращення управління і прийняття рішень у державному секторі, а також для підвищення ефективності використання коштів платниками податків.

Отже, можна зробити висновки, що виконання аудиту ефективності діяльності - це процес збирання аудиторських доказів (фактів), їх кількісний та якісний аналіз із застосуванням статистичних і нестатистичних методів вибірки, порівняння з критеріями аудиту, виявлення причинно-наслідкових зв'язків та трансформації в аудиторські спостереження.

Література

1. Законом України „ Про аудиторську діяльність ” від 22.04.1993р. № 3125-ХII (із змінами і доповненнями)

2. Мамишев А.В. Аудит ефективності діяльності: етап виконання // Фінансовий контроль. - 2006. - №3.- С. 43-45

3. Мамишев А.В. Аудит ефективності діяльності: звітування про результати // Фінансовий контроль. - 2006. - №5.- С. 60-63

4. Петрик О. Аудиторська діяльність в Україні: законодавчо-нормативне

регулювання, сучасний стан // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - №11. –

С.59-65