Хлебнiкова Л.В.

науковий керівник –к.е.н.,доцент Лiнник С.В. .

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

ВНЗ «ВМУРоЛ «Україна»

Теги: ринок, економіка,держбюджет, оподаткування,доходи, проблеми

Основні проблеми оподаткування доходів фізичних осіб

Дослідження проблем, що пов’язані із оподаткуванням фізичних осіб, впливає на якість та темпи податкової реформи, налагодження партнерських взаємин між владою, бізнесом та громадянами. Створення простих і прозорих умов для оподаткування сьогодні особливо актуальне. Одним із основних завдань проведення податкової реформи в Україні є не тільки досягнення стабільності, поступове зниження податкового навантаження, запровадження оптимізованої моделі та системи відносин оподаткування, але й збільшення податкових надходжень до бюджетів. Доля податкових надходжень від оподаткування фізичних осіб є дуже вагомою в загальній масі джерел поповнення як Державного бюджету України, так і місцевих бюджетів. Особливого значення в процесі реалізації цього завдання набуває створення ефективного, гнучкого та дієвого механізму оподаткування фізичних осіб.

Податки, в тому числі й податок з доходів фізичних осіб, беруть участь у перерозподілі валового внутрішнього продукту, а отже, є частиною єдиного процесу відтворення і виступають у специфічній формі виробничих відносин, які формують їх суспільний зміст. Суспільний характер податків розкриває їх взаємозв’язок з іншими економічними категоріями, внутрішній зв’язок елементів податку (ставок, пільг та інше) оцінює їх вплив на виробничі відносини і виробничі сили в суспільстві, через що розкривається глибинна сутність податків.

У сучасних умовах при управлінні податковою системою великого значення набуває об’єктивна оцінка і критичне узагальнення світового і вітчизняного досвіду проведення податкової політики. Тільки при успішному використанні цих передумов можна розраховувати на кваліфікований податковий менеджмент у галузі оподаткування доходів фізичних осіб – від розробки законодавчих і нормативних актів до надходжень податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Проблемі оподаткування доходів фізичних осіб присвячені наукові праці вчених України О.Д. Василика, В.М. Федосова, П.В. Мельника та інших, але наслідки запровадження нової системи оподаткування дослідженні недостатньо.

З метою дослідження даної проблеми поставлено такі завдання:

– провести аналіз змін у системі оподаткування фізичних осіб в Україні;

– проаналізувати наслідки запровадження в Україні спрощеної системи оподаткування фізичних осіб;

– запропонувати шляхи вдосконалення спрощеної системи оподаткування та роботи органів ДПС;

– запропонувати деякі заходи щодо покращання адміністрування доходів з фізичних осіб.

  Податок з доходу фізичних осіб є основним прямим податком, що сплачують фізичні особи в Україні. Справляння цього податку здійснюється незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, соціального і майнового стану, належності до громадянських організацій та політичних партій. Платниками даного податку  є неповнолітні громадяни, а також резиденти, тобто фізичні особи, які мають місце проживання в Україні та отримують доходи як на території України, так із за кордону, та нерезиденти - фізичні особи, які  отримують доходи за джерелом їх походження з України.

В Україні цей податок має досить стабільну законодавчу форму - із 1992 року він регулювався Декретом Кабінету Міністрів України « Про прибутковий податок з громадян», а з 1 січня 2004 року - Законом України « Про податок з доходів фізичних осіб». Проте, попри досить стабільний характер відпрацьованості цілої низки механізмів, деякі положення даного закону характеризуються новизною та невизначеністю. Саме метою даної статті є визначення основних проблем в оподаткуванні фізичних осіб та в законодавчому акті, що регулює цей процес.

Проаналізувавши законодавчу базу даного податку можна виділити такі основні проблеми:

- по - перше, слід визначитись зі змістом податку взагалі. Це положення має визначатись у законодавчому акті, де спочатку потрібно дати його конкретне визначення. У законі, податок з доходів фізичних осіб визначається як плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою , на території якої фізична особа має податкову адресу, або розташована особа,що утримує цей податок. Але погодитись з таким визначення дуже складно. По - перше, не зрозуміло, про які послуги, надані територіальною громадою, йдеться. І по - друге, вважається,що при визначенні прибуткового податку акцент необхідно робити саме на доходи та джерела їх отримання особою.

- по - друге, слід зауважити про нелогічну структуру діючого Закону України « Про податок з доходу фізичних осіб ». Так, після статті, що визначає об'єкт оподаткування,розташовані статті, що регулюють податковий кредит та соціальні пільги. А тільки потім наводиться характеристика податкових ставок. Подібна структура порушує цілісність законодавчого акта і не дозволяє сформувати чітко врегульований, раціонально діючий податковий механізм. Саме тому, після визначення бази оподаткування мають закріплюватись норми, що регулюють ставки оподаткування.

- по - третє, досить важливою постає проблема подвійного оподаткування при виплаті доходів суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам.

- по - четверте, виникає проблема при визначенні податкового кредиту. Згідно з п. 1.16 Закону України « Про податок з доходу фізичних осіб » податковий кредит - це сума ( вартість ) витрат, фактично понесених платником податку - резидентом, потягом звітного податкового року, в тому числі у зв'язку з оплатою вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподаткованого доходу. Однак, одночасно з цим, згідно пункту 5.4.2. цього ж закону, загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Таким чином, наприклад, одержання студентом навіть малої заробітної плати за наявності великих витрат на навчання, автоматично позбавляє студента на більшу частку податкового кредиту, оскільки він є платником податку. Слід зазначити, що закон паралельно вводить і низку обмежень щодо формування податкового кредиту, зокрема, чимало видів витрат лімітуються.

Таким чином, введення інституту податкового кредиту, з одного боку, дозволить багатьом громадянам певним чином зменшити суму податку до сплати за рахунок життєво необхідних витрат. З іншого боку, - ускладнить декларування і розрахунок податку. Платникові доведеться збирати розрахункові документи і вести розрахунок витрат. Запровадження такої шкали оподаткування та значне зниження розміру ставки загалом сприятиме підвищенню збирання податку, зменшенню стимулів до трансформації високих доходів у натуральні форми та до інших способів ухилення від оподаткування.

Отже, загалом можна зазначити що, податок з доходу фізичних осіб стає не тільки головним джерелом формування державного бюджету, але й важливим джерелом радикальних змін, виконуючи роль фінансового регулятора виробництва, стає засобом забезпечення соціальної сфери.

Всі проблеми, які існують в цій сфері повинні якнайшвидше вирішуватись, щоб сприяти подальшому розвитку нашої країни. В першу чергу, потрібно налагодити та удосконалити податкову базу, оскільки найбільше недоліків спостерігається саме в законодавчому забезпеченні даного питання.

Можна виділити певні напрямки роботи, які будуть сприяти  покращенню стану оподаткування доходів фізичних осіб. На мою думку, досить ефективним у системі оподаткування доходів фізичних осіб, було б запровадження прогресивних ставок оподаткування, що залежали саме від розміру доходу. Щоб платники з більшими доходами сплачували більшу суму податку, а не на одному рівні з платниками, які мають  нижчий рівень доходу. Щоб подолати проблему подвійного оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб, потрібно ефективно користуватись Указом Президента України від 03.07.98 р. №727 (727/99) «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Саме тому ДПАУ вважає, що при роботі з підприємцями потрібно вимагати не тільки Свідоцтво про сплату єдиного податку, а й платіжні документи про його сплату. Це зменшить можливість виникнення  подвійного оподаткування.

Але в нашій країні система прямого оподаткування населення характеризується рисами, якими зокрема можна охарактеризувати усю податкову систему України - це нестабільність, деяка непослідовність і необгунтованість, суперечливість законів один одному, відсутність механізмів ефективного впровадження в життя усіх законодавче передбачених положень тощо. Оподаткування доходів фізичних осіб як одне з основних джерел формування місцевих бюджетів та інструмент розподілу частини знову створеної вартості між органами місцевого управління і найманими працівниками потребує постійного удосконалення, а тому нова система оподаткування доходів фізичних осіб повинна спрямовуватись на максимальне залучення до оподаткування доходів, зважаючи й на інтереси платників податків.

Таким чином, Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-4 від 22.05.2003 року, який набрав чинності з 101.2004 року,істотно змінив порядок оподаткування громадян, але існує безліч недоліків, тому вносяться такі пропозиції:

- уточнити алгоритм перерахунку суми податку;

- запропонувати єдиний соціальний податок;

- ввести в податковий кодекс норму добровільного вибору виду оподаткування доходу;

- ввести податкове планування та інше;

- змінити підхід до нарахування зборів до пенсійного та соціального фондів.

Список інформаційних джерел :

1.Дем'яненко М. Єдиний податок: "за" і "проти" // Урядовий кур'єр. - 8 березня 2008 р. - №43-44.

2.Дема Д.І. Удосконалення оподаткування сільськогосподарських виробників в умовах реформування їх власності // Економіка АГІК. - 2008. -№9.-с. 66-68.

3.Назаркевич І. Місцеве оподаткування і механізми його вдосконалення // Регіональна економіка. - 2008. - №2. - С.290-295.

4.Герчаківський С. Місцеве оподаткування в Україні: традиції, реалії та напрями удосконалення // Фінанси України. - 2007. - №2. - С.44-49.

5.Яроцька Т.Р. Податкова соціальна пільга: фіскальні та перерозподільні недоліки // Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі. – Полтава: Полтавська державна аграрна академія, 2007. – С. 303–305.

6. Яроцька Т.Р. Податковий кредит податку з доходів фізичних осіб: аспекти удосконалення // Сборник научных трудов Международной научно-практической Интернет-конференции ”Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте‘2007”. Том 4. Экономика. – Одесса: Черноморье, 2007. – С. 77–78.