Экономические науки/7. Учет и аудит

Студентка Вербенко К.М., асист. Тиквій Н.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Аудит ефективності та умови його розвитку в Україні

Будь-яка форма державного регулювання економіки передбачає контрольні дії, спрямовані на те, щоб гарантувати виконання поставлених завдань та в разі потреби своєчасно скоригувати пріоритети розвитку національної економіки, вдосконалити правові норми тощо.

Таку роль в системі державного регулювання економіки виконує державний контроль.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 р. № 1156 прийнято Стратегію розвитку системи державного контролю, що здійснюється органами виконавчої влади. Стратегія ставить перед органами Контрольно-ревізійного управління (КРУ) завдання впровадження нової форми контролю — аудиту ефективності.

Створення та розвиток аудиту ефективності є предметом дослідження таких вчених, як Удачина І. П., Рубан Н. І., Чумакова І. Ю., Зубілевич С. В., Малишев А. П., Покиньборода Й. О. Проте, аудит ефективності поки що залишається новим і недостатньо дослідженим поняттям для вітчизняної теорії й практики.

Аудит ефективності - це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.

Головною метою аудиту ефективності є визначення слабких місць в організації виконання запланованих цілей та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів [2].

В Україні аудит ефективності поки що не набув належного поширення, у системі контролю. Якщо фінансовий аудит (аудит фінансової звітності) вже має свою історію і розвинену методологію, що враховує міжнародні стандарти та певний досвід і багаторічні традиції проведення перевірок і ревізій, то аудит ефективності виник, порівняно, недавно і тому його проведення у вітчизняному законодавстві належним чином не врегульоване. Аудит ефективності, набув легітимності лише як форма, державного фінансовою контролю після прийняття Бюджетного кодексу України, а саме з 21 червня 2001 року.

Хоча така форма контролю стосується тільки бюджетних ресурсів, на нашу думку, вона буде цікавою для підприємств усіх форм власності, які у ході своєї діяльності одержують та використовують державні кошти. На основі аудиту ефективності будь-яке підприємство може проводити дослідження з метою оцінки власної господарської діяльності.

Відповідно до класифікації INTOSAI (міжнародної організації вищих органів фінансового контролю) аудит ефективності передбачає вивчення обсягів економічності, результативності й ефективності. Він включає: аудит економічної діяльності адміністрації, досягнутої завдяки застосуванню ефективних адміністративних принципів, практики та політики управління; аудит продуктивності використання трудових, фінансових та інших ресурсів, включаючи дослідження систем інформації, результатів виробничої діяльності, стану внутрішнього контролю та їх моніторинг, а також оцінку заходів, вжитих об’єктом аудиту для усунення виявлених недоліків; аудит результативності діяльності щодо встановлення ступеня досягнення об’єктом аудиту накреслених цілей, а також перевірку фактичних наслідків і результатів діяльності порівняно із запланованими [2].

Запровадження аудиту ефективності в Україні супроводжується складнощами і проблемами, що зумовлені сучасною вітчизняною практикою управління державними фінансами. Однією з основних проблем є незавершеність реформи бюджетного процесу. Так, на сьогодні запроваджено лише окремі елементи програмно-цільового методу, а саме: розроблено і впроваджено форми бюджетних запитів, програму класифікації видатків державного бюджету. Однак для виконавців таких програм залишається актуальною проблемою розробка системи показників результативності їх виконання [3].

Іншою проблемою є відсутність упорядкованої та несуперечливої системи нормативно-правового регулювання державного фінансового контролю й аудиту. Сьогодні в нашій країні діють окремі не пов’язані один з одним нормативно-правові акти, що певною мірою стосуються питань аудиту ефективності [1].

Для ефективного впровадження аудиту ефективності передусім потрібно створити адекватну нормативну та методологічну основу для його проведення, зокрема розробити і затвердити єдину концепцію розвитку державного фінансового контролю в Україні, слід також внести зміни і доповнення в чинне законодавство. З метою вдосконалення інформаційної бази, яка є обов'язковою для проведення аудита ефективності, потрібно завершити впровадження механізмів програмно-цільового методу, забезпечивши не тільки формування, а й застосування в бюджетному процесі повної та достовірної звітності про результативні показники виконання бюджетних програм.

Продуктивне застосування та розвиток аудиту ефективності в Україні можливі за наявності наступних умов:

- подальша демократизація країн та підвищення ролі суспільства у системі державного управління;

- запровадження головного пріоритету діяльності держави та органів влади;

- виявлення, врахування та ефективне задоволення потреб суспільства;

- активізація прикладних наукових досліджень у сфері державного фінансового контролю з обов'язковим використанням практичного національного та міжнародного досвіду контрольно-ревізійної діяльності та впровадженням досягнутих результатів;

- реформування системи державного контролю та приведення у відповідність до міжнародних принципів державного фінансового контролю законодавчих актів, що стосуються діяльності контролюючих органів і виконання ними контрольних функцій;

- запровадження прозорості системи державного управління, яка відповідно включає і управління бюджетними коштами.

Отже, для того щоб аудит ефективності зайняв належне місце в системі державного фінансового контролю в Україні, сприяв би модернізації бюджетного процесу і підвищенню якості державного управління, необхідне дотримання принципових умов для його подальшого розвитку, вирішення існуючих проблем та наближення до найкращої міжнародної практики.

Література:

1. Аудит ефективності: зарубіжний досвід та українські реалії/ І.Чумакова// Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – №1. – С. 56 – 62.

2. Аудит ефективності – нова форма контролю/ І. Удачина// Cправочник Экономиста. – 2004. - №9. – С. 20-24.

3. Аудит ефективності діяльності: етап виконання/ А.В.Мамишев// Фінансовий контроль. – 2006. - №6. – С. 43-45.