“Педагогические науки”/1.Дистанционное образование.
Путь І.О. Науковий
керівник Хоменко Т.В.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Технології
та методи дистанційної освіти в процесі навчання іноземної мови
На сьогодні є актуальним
питання доцільного використання інформаційних технологій при вивченні
іноземних мов. Людська цивілізація вступила в нову епоху свого розвитку-епоху інформаційного
суспільства, що характеризується розгортанням новітньої
інформаційно-телекомунікаційної революції, швидким поширенням інформаційних
технологій, глобалізацією суспільних процесів, міжнародною конвергенцією й
багатопрофільною кооперацією. Формується нове глобальне
інформаційно-комунікаційне середовище життя, освіти, спілкування й виробництва.
Дистанційні технології одержання освіти можна сприймати
як природний етап еволюції системи освіти від класичного університету до
віртуального, що приблизно дорівнює переходу від дошки з крейдою до
комп’ютерних навчальних програм, або від книжної бібліотеки до електронної, від
аудиторії звичайної до віртуальної аудиторії будь-якого масштабу. Ці процеси не
носять антагоністичного характеру. Вони дозволяють співіснувати в рамках навіть
однієї системи освіти різним освітнім технологіям. Тому доцільно буде
розглянути сучасні можливості використання інформаційних технологій під час
навчання іноземної мови, довести ефективність і актуальність їх використання у
навчальному процесі.
Історично дистанційна освіта пройшла через такі етапи:
− Використання однієї технології й відсутність безпосередньої
взаємодії між викладачем і студентом. Типовим прикладом є заочне
навчання-навчання за листуванням.
− Інтегрування різних технологій, наголос на однобічний потік
інформації й на самонавчання; використання т’ютора для взаємодії зі студентами.
Типовий приклад-відкриті університети.
− Широке використання двохсторонніх комунікаційних технологій для
взаємодії викладача зі студентами й студентів між собою. Приклад-розподілені
системи дистанційної освіти, що використовують Інтернет.
Стратегічна мета дистанційної освіти – забезпечити
громадянам право отримання освіти будь-якого рівня за місцем свого проживання
або професійної діяльності [1, c.8].
Трансформується
роль викладача у навчальному процесі: поступово втрачає актуальність функція
викладача як основного джерела інформації, він перетворюється на організатора, консультанта,
керівника та експерта самостійної роботи студентів. Усе це потребує пошуку
більш ефективних засобів навчання, які б виконували у навчальному процесі такі
функції: інформуючу, формуючу, систематизуючу, контролюючу та мотивуючу. Таким
вимогам можуть відповідати новітні комп’ютерні засоби навчання, до яких
належать електронні посібники, мультимедійні курси та ін.
Сучасні
технології дистанційного навчання можна умовно розділити на три великі
категорії:
― неінтерактивні (друковані
матеріали, аудіо-, відеоносії), характеристики: низька комунікаційна
інтерактивність, добре відомі методики розробки навчальних матеріалів, низька
вартість;
― засоби комп'ютерного
навчання (електронні підручники, комп'ютерне тестування і контроль знань,
новітні засоби мультимедіа), характеристики: середній ступінь інтерактивності,
відносно низька вартість, досить розвинута інфраструктура в Україні;
― відеоконференції -
розвинуті засоби телекомунікацій на аудіоканалах,
відеоканалах і комп'ютерних
мережах, характеристики: високий ступінь інтерактивності, хороша якість передачі
зображення, висока вартість [3].
Педагогічні методи і прийоми, які
використовуються при дистанційному навчанні, можна класифікувати так:
− методи
навчання за допомогою взаємодії слухача з освітніми ресурсами при мінімальній
участі викладача і студентів (самонавчання). Для розвитку цих методів
характерний мультимедійний підхід, коли за допомогою різноманітних засобів
створюються освітні ресурси: друковані, аудіо-, відеоматеріали та навчальні
матеріали, що надходять з комп'ютерних мереж;
− методи
індивідуалізованого викладання і навчання, для яких характерні взаємини одного
студента з одним викладачем чи одного студента з іншим студентом (навчання
"один до одного"). Ці методи реалізуються в дистанційній освіті в
основному за допомогою таких технологій, як телефон, звичайна та електронна
пошти;
− методи,
в основі яких лежить надання студентам навчального матеріалу викладачем чи
експертом, при якому студенти не відіграють активної ролі у комунікації
(навчання "один до багатьох"). Ці методи, властиві традиційній
освітній системі, одержують новий розвиток на базі сучасних інформаційних
технологій; методи, для яких характерна активна взаємодія між всіма учасниками навчального
процесу (навчання "багато до багатьох"). Розвиток цих методів
пов’язаний з проведенням навчальних колективних конференцій [3].
Сьогодні в
Україні споживачам пропонуються численні й різноманітні електронні посібники та
комп’ютерні програми для вивчення іноземних мов. Створення електронних
посібників з іноземних мов повинне починатися з глибокого аналізу цілей
навчання, дидактичних можливостей нових технологій передачі навчальної
інформації, коректування критеріїв контролю та оцінки рівня засвоєння знань.
Література: