Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки фахівців

Мартинюк О.В.

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна

Практична підготовка магістрів перекладу технічної літератури: досвід США

Практична підготовка – важливий компонент освітньо-професійних програм, що ставить за мету набуття студентами практичних вмінь та навичок шляхом безпосереднього їх залучення до процесу професійної діяльності. Проходження практики є одним з необхідних елементів професійного становлення майбутнього магістра перекладу, незалежно від його профільної орієнтації. На жаль, вітчизняним вищим навчальним закладам, що пропонують перекладацькі спеціальності, не завжди вдається максимально ефективно організувати практичну підготовку студентів. Тому тут доцільно враховувати позитивні аспекти досвіду зарубіжних країн, зокрема США, країни з доволі високим рівнем освіти фахівців перекладацької галузі.

Дослідження змісту програм професійної освіти магістрів технічного перекладу в університетах США показало, що основними формами організації практики студентів є:

1) практична підготовка в реальному професійному середовищі на базі підприємств, установ, організацій, компаній, міжнародних корпорацій, дослідних центрів та лабораторій країни, мова якої вивчається;

2) практична підготовка на постійному місці роботи для студентів, які вже є працівниками підприємств, установ, організацій, компаній, корпорацій, дослідних центрів та лабораторій з міжнародними зв’язками;

3) виконання дослідницько-перекладацьких проектів за тематикою обраної спеціалізації на базі вищого навчального закладу, під керівництвом професійного перекладача, який належить до професорсько-викладацького колективу факультету або співпрацює з навчальним закладом.

Зауважимо, що відповідно до спеціально підписаних угод та договорів практична підготовка перекладачів-магістрів може здійснюватись в будь-якій міжнародній чи європейській організації (ООН, ЄС, МОП, ЮНЕСКО тощо).

Практична підготовка проходить під організаційно-методичним керівництвом викладача університету та фахівця з місця проходження практики. Програма практики та термін її проведення визначаються навчальним планом, за неї студентам зараховується визначена програмою кількість кредитів.

Як приклад організації практичної діяльності майбутніх магістрів перекладу технічного профілю за поширеною у вищих навчальних закладах США першою схемою, можна розглядати програму перекладацької практики Університету Вашингтона. Завдяки встановленню університетом міжнародних зв’язків з Японією студенти отримали можливість проходити практичну підготовку на базі японських науково-дослідних та технічних лабораторних центрів, підприємств та корпорацій таких як Kyushu Electric Power Research Labs, Toray Composite Materials Research Labs, Fujitsu, Hitachi Device Development Center, Isuzu Motors Limited, Mitsubishi Electric, Mitsubishi Heavy Industries, Mitsubishi Corp., Medical Equipment Division, NEC, New Oji Paper Company, Nippon System Development Company, Sony Corp., Nippon Telephone and Telegraph (NTT), Secom, Seiko Epson. Важливу роль у забезпеченні місцями для проходження практики студентів відіграє Організація зовнішньої торгівлі Японії (Japan External Trade Organization), префектура Хіого та адміністрація міста Фукуока. Японські компанії витрачають багато часу та ресурсів на організацію практичної підготовки американських студентів, як правило, на засадах наукової співпраці між університетами та підприємствами обох країн.

Практична підготовка згідно з навчальним планом організовується у літній (літньо-осінній) період після першого року навчання за магістерською програмою і триває відповідно від 3 до 6 (зрідка 7) місяців. Вона спрямована на забезпечення можливостей застосування здобутих в процесі навчання вмінь, навичок мовної комунікації та технічного перекладу в умовах безпосередньої професійної діяльності. Важливим позитивним аспектом практики є отримання змоги досліджувати в реальному масштабі особливості функціонування підприємств та науково-дослідних лабораторій.

Студенти подають заяви для отримання місця стажування відповідно до попередньо обраного ними напрямку технічної освіти та здобутих у процесі навчання фонових знань. Основні якості, які мають бути притаманні студентам для успішного зарахування на практику в Японію: зрілість, професіоналізм, працелюбність, позитивне ставлення, розуміння культури, національних особливостей Японії та її громадян. Умови практики, обсяг професійних завдань, матеріальне заохочення, витрати на проживання та проїзд, фінансова підтримка відрізняються залежно від місця її проходження.

Практична підготовка завершується складанням підсумкового звіту в письмовій формі англійською мовою та підготовки усної презентації технічного проекту японською мовою. За проходження практики студентам зараховується від 3 (за літню) до 7 (за літньо-осінню практику) кредитів [1].

Практична підготовка студентів Університету Вісконсін-Медісон відбувається на місцях безпосередньої професійної діяльності. Оскільки цілевою аудиторією магістерської програми є фахівці з технічною освітою (інженери та науковці), які працюють на підприємствах, у компаніях та організаціях з міжнародними зв’язками, навчальний план передбачає проходження практики шляхом виконання індивідуальних дослідницько-перекладацьких проектів за місцем працевлаштування. Таким чином, при виборі теми дослідження майбутні магістри мають можливість зосереджувати увагу на проблематиці їхньої професійної діяльності чи обирати завдання за власними вподобаннями.

Захист звітів про проходження практичної підготовки найчастіше проводиться у присутності комісії у складі 3 викладачів факультету. Захист відбувається у такій послідовності:

- короткий огляд виконаних завдань, студентів заохочують до використання PowerPoint-презентацій;

- обгрунтування обраної тематики текстів на переклад;

- відповіді на питання членів комісії;

- обговорення результатів практичної підготовки та виступу студента.

При дистанційній формі навчання звіти разом з іншими матеріалами практики надсилаються на розгляд представників професорсько-викладацького складу факультету, які займаються координуванням практичної підготовки студентів [2].

Практична підготовка студентів Університету м. Бейбл зводиться до визначеної нами третьої схеми. Вона полягає у виконанні значної кількості завдань на аналіз та переклад технічної документації, що моделюють реальні професійні обов’язки на базі самого навчального закладу. Для вдосконалення навичок практичного перекладу науково-технічної літератури студенти можуть здійснювати розробку випускного дослідницько-перекладацького проекту. Ефективність практичної підготовки студентів зумовлюється залученням до викладацької діяльності професійних технічних перекладачів, які, окрім досвіду педагогічної діяльності, мають технічну освіту у галузі інженерії. Проведення так званих “майстер-класів” від досвідчених перекладачів-професіоналів стимулює професійний розвиток майбутніх магістрів та сприяє зростанню їх професіоналізму [3].

Таким чином, ми дійшли висновку, що практична підготовка студентів за тією чи іншою схемою є обов’язковою формою організації навчального процесу в університетах США. Найефективнішим, на нашу думку, способом організації проходження практики є стажування за кордоном. Серед основних його переваг слід перелічити: поліпшення навичок усного спілкування з носіями мови, що вивчається; автентичність технічної документації для перекладу; можливість отримати знання про структуру та функціонування зарубіжних підприємств, компаній, дослідних центрів; розширення компетенції у сфері професійної діяльності.

Література:

1. University of Washington [Офіційний сайт] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hcde.washington.edu/nav-prog-advise/tjp.

2. University of Wisconsin-Madison [Офіційний сайт] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://metj.engr.wisc.edu.

3. Babel University Professional School of Translation [Офіційний сайт] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.babel.edu/english.