«Використання інтерактивних засобів для навчання іноземній мові»

вчителя німецької мови

Орловської Катерини Валеріївни

Сучасний навчальний процес неухильно розширює сферу застосування комп’ютерних технологій.

Основними настановчими для використання комп’ютерних технологій у викладанні німецької мови для нас стали ідеї провідного вченого-методиста Є.А.Пасічника, який стверджує, що “наочність у навчанні може забезпечити успіх лише тоді, коли вона диктується логікою навчального процесу, коли наочні образи (образи-картини, що з’являються перед учнями на дисплеї комп’ютера) на уроках розумно поєднуються з словом учителя” [2, 355].

На підставі вищевикладеного у процесі застосування КТ на уроках іноземної мови, було враховано ряд положень і застережень педагогічної науки:

— надмірність у використанні наочності веде до певних диспропорцій у розвитку конкретного і абстрактного мислення учнів;

— робота з комп’ютером не повинна сприйматися як розважальна “вставка” у процес вивчення іноземної мови, а має розглядатися як органічна активізуюча складова частина пізнавального процесу;

— КТ можуть застосовуватись на всіх етапах вивчення мови, під час розгляду всіх тем і розділів шкільної програми.

Пріоритетними у галузі впровадження КТ ми вважаємо також такі положення:

— вчителі залишаються головними особами в організації пізнавальної діяльності учнів; комп’ютери є лише допоміжними інструментами їх педагогічної діяльності;

— застосування комп’ютерів має відбуватися з урахуванням педагогічних і ергономічних вимог навчання;

— найважливішою властивістю КТ є постійний зворотний зв’язок, тобто кожний визначений програмою момент повинен не тільки видавати інформацію про стан навчального об’єкта та його потреби, але і вносити необхідні корективи у навчально-виховний процес;

— КТ застосовуються для раціоналізації та інтенсифікації навчальної діяльності учнів при виконанні дослідницьких і самостійних робіт;

— КТ сприяють інтенсифікації роботи учасників навчально-виховного процесу.

Серед пріоритетних напрямків застосування КТ з іноземної мови ми обираємо такі, де КТ застосуються для:

— пошуку та отримання додаткової інформації;

— розширення та поглиблення знань з використанням системи Інтернет, зокрема для реалізації варіативного компонента навчальних програм, більш повного задоволення особистісно орієнтованих запитів учнів;

— користування базами даних, необхідних для функціонування навчально-виховного процесу і здобуття певного рівня освіти;

— формування та закріплення навичок, прийомів, способів, умінь їх застосування;

— комплексного застосування КТ з іншими видами дидактичних засобів.

З огляду на це застосування КТ для вивчення іноземної мови знайшло свою реалізацію в наступних напрямках:

1) використання Інтернету, компакт-дисків для виконання практичної роботи, проекту, написання реферату, виконання будь-якого творчого завдання;

2) використання на уроці мультимедійних можливостей комп'ютера, що слугує наочним посібником. Це найпоширеніша форма організації навчання із застосуванням комп'ютера на уроці. Ефективність і доступність цього напряму полягає у тому, що для оптимізації процесу навчання достатньо мати предметний кабінет, який обладнано комп’ютером і додатковим демонстраційним монітором.

Організація самостійної роботи з допомогою інформаційних технологій має низку переваг:

—забезпечує оптимальну для кожного конкретного учня послідовність, швидкість сприйняття матеріалу, можливість самостійної організації роботи;

—формує навички аналітичної і дослідницької діяльності;

—забезпечує можливість самоконтролю якості здобутих знань і навичок;

—заощаджує час студента, необхідний для вивчення курсу.

Дослідження показують, що необмежені об’єми інформації, які представлені в мережі Інтернет, цікаві форми роботи з текстом, запропоновані в формі вправ та завдань, сприяють формуванню комунікативної (граматичної, країнознавчої, лінгвістичної) та інтелектуальної компетенції учнів.

Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовуються на уроках іноземної мови, можна стисло визначити так:

— посилення мотивації навчання;

— активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб’єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги та ін.);

— індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;

— урізноманітнення форм подання інформації;

— урізноманітнення типів навчальних завдань;

— створення навчального середовища, яке забезпечує "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні і культурні ситуації;

— постійне застосування ігрових прийомів;

— забезпечення негайного зворотного зв’язку, можливість рефлексії;

— можливість відтворення фрагмента учбової діяльності.

Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Фактичне сприйняття демонстраційних матеріалів є в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який читаємо.

Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках.

У процесі навчання важлива не інформаційна технологія сама собою, а те, наскільки її використання сприяє досягненню освітніх цілей. Тому, на нашу думку, необхідно також розв’язати психолого-педагогічні проблеми комп’ютерного навчання, а саме:

— уроки у комп’ютерному класі викликають емоційне піднесення учнів;

— комп’ютерні уроки вимагають від учнів організованості, швидкості мислення, вміння переключати увагу протягом всього навчального часу.

Ураховуючи, наскільки це важко для сучасної гіперактивної дитини, необхідно ретельно продумувати хід навчального заняття, чітко розподіляти види діяльності учнів на різних етапах, щоб не перетворити урок на скупчення мультимедійних матеріалів, а учнів – на глядачів у кінотеатрі.

Але використання мультимедійного комплексу як демонстраційного з великими можливостями, – це лише перший крок. ІКТ дозволяє робити значно більше, зокрема – активізувати пізнавальну діяльність учнів. З використанням відомих методів проектної роботи можна залучити їх до створення під керуванням учителя різноманітних допоміжних матеріалів, презентацій, тематичних підбірок тощо. В ідеалі можна навіть доручати таким учням створення мультимедійних посібників, залучати їх до консультаційної і навіть викладацької діяльності, що є показником нового якісного рівня навчальних досягнень.

Власний досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення німецької мови дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчально-виховного процесу:

— зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;

— полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;

— запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;

— збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;

— скорочення часу на розкриття проблеми.

У своїй практичній діяльності найчастіше використовуємо презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види:

— презентації для лекційного викладу матеріалу;

— презентації для повторювально-узагальнювальних уроків.

Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорного конспекту. Мультимедійні уроки, зазвичай, будуємо за такою структурою:

1. Мотивація уроку – короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

3. Основна частина уроку – опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів). Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

4. Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

Може виникнути питання – а чи не є використання мультимедійних технологій даниною сучасності, адже такі етапи можна запланувати і для звичайного уроку? Однак уже перший досвід використання мультимедійних технологій свідчить, що їх упровадження підвищує ефективність засвоєння матеріалу, інтенсифікує процес навчання, стимулює інтерес учнів як до знань, так і до процесу їх отримання.

Вважаємо, що систематичне використання комп’ютера на уроці, зокрема систем презентацій, сприяє наступному:

— підвищенню рівня використання наочності на уроці;

— зростанню продуктивності уроку;

— реалізації міжпредметних зв’язків;

— організації проектної діяльності учнів щодо створення навчальних програм та електронних посібників з курсу під керуванням учителів інформатики та іноземної мови;

— логічності викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів;

— зміні на краще взаємин з учнями, особливо з тими, які із захопленням ставляться до ПК;

— зміні ставлення школярів до ПК як до захоплюючої іграшки;

— сприйманню його, як універсального інструмента для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh – анімації, web – редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації, web-сторінки з різноманітними роликами.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гевал П.А. Загальні принципи використання комп’ютера на уроках різних типів // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. - №3.

2. Пасічник Є.А. Методика викладання літератури в середніх навчальних закладах. Навчальний посібник. — К.: Ленвіт, 2000. — 384 с.