Л.М.Михайлова, Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Критерії та показники сформованості в підлітків естетичних ціннісних орієнтацій: сучасні підходи

Визначення критеріїв естетичної вихованості завжди викликає в науковців певні труднощі, що пов’язано зі складністю виокремлення та розумінням сутності структурних компонентів естетичної культури особистості та особливостями їх вимірювання. Це стосується і естетичних ціннісних орієнтацій як системного утворення, до розуміння якого застосовуються різні методологічні підходи.

Для визначення загальних показників становлення естетичних ціннісних орієнтацій велике значення мали праці філософів, педагогів, психологів, які досліджували основні категорії, пов’язані з поняттям «естетичні ціннісні орієнтації», питання психічного й соціального розвитку дитини в процесі сприйняття прекрасного в житті й мистецтва.

Як слушно зазначає О.Запорожець, розумовий розвиток дитини відбувається не спонтанно, «а під певним впливом оточуючих умов, перш за все соціальних, у яких дитина живе й виховується як соціальна істота, як майбутній член суспільства»[1,с. 47]. При цьому слід ураховувати, що естетичний аспект свідомості дітей, підлітків та молоді детермінується всіма явищами дійсності, тому його результат може бути неоднозначний у ціннісному відношенні.

Тож, як вважають учені й педагогіки-практики, створення необхідних умов для естетичного розвитку дозволяє не тільки навчити підростаюче покоління сприймати, цінити прекрасне, створене природою та людьми, брати участь у привнесенні краси в життя, але й коригувати негативні наслідки впливу соціокультурного середовища. У зв’язку з цим значно підвищується роль виховання у формуванні в особистості естетичних ціннісних орієнтацій, моніторинг та оцінювання результатів виховного впливу через їх співвіднесення з певними критеріями.

Визначення критеріїв, за якими оцінюватиметься результат освіти чи виховання, на думку науковців (А.Кир’якова, О.Рудницька, С.Степанова та інші) варто починати з визначення структурних компонентів особистісного утворення, оскільки саме такий підхід слугує підставою для науково обґрунтованого й об’єктивного оцінювання ефективності навчально-виховного впливу.

Аналіз існуючих досліджень із даної проблеми показує, що єдиної думки щодо структури естетичних ціннісних орієнтацій особистості та критеріїв їх оцінювання не існує. Як складне цілісне утворення розглядають ціннісні орієнтації В.Алексєєва, О.Дробницький, Г.Єскіна, А.Здравомислов, М.Казакіна, Н.Липкань, Л.Орбан-Лембрик, Т.Фурсенко, Г.Шевченко та інші і пропонують власне бачення його структури.

На думку Л.Орбан-Лембрик[3], Т.Фурсенко[4], С.Шандрук[5] ціннісні орієнтації становлять взаємозв’язок елементів психологічної спрямованості особистості, її цілей, інтересів, потреб, здібностей, смакових установок, переконань, ідеалів, які є елементом її свідомості І в цьому є певний сенс, адже, будучи складовою свідомості індивіда, естетичні ціннісні орієнтації виступають не тільки як орієнтир поведінки, спрямовуючи особистість на дії з урахуванням потреб, інтересів, ідеалів і смаків, але й витупають засобом, який забезпечує їй самоповагу й самоствердження.

Розробляючи критерії й показники естетичних орієнтацій, як показує аналіз існуючих досліджень, науковці не тільки враховують характерні ознаки психофізіологічного розвитку школярів, але й особливості певного виду мистецтва, який стає домінуючим у процесі виховання, що, звичайно, має сенс.

Досліджуючи проблему формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі сприйняття музики, О.Крюкова виокремлює два компоненти ціннісних орієнтацій: світоглядний і мотиваційний, і на їх підставі визначає емоційно-когнітивний критерій (усвідомлення дітьми цінності музичних творів у процесі їх сприйняття), комунікативно-рефлексивний (цілісність художньо-естетичного сприйняття музичних творів, що відображають дійсність) та організаційно-поведінковий (самоорганізація пізнавальної, комунікативної та ігрової діяльності дітей), що дають змогу оцінити розвиненість ціннісних аспектів свідомості молодших школярів[3].

Учені-педагоги (І.Гончаров, Є.Квятковський, М.Киященко, Л.Коваль, Г.Лабковська, Б.Ліхачов, Ю.Рубіна, Ю.Фохт-Бабушкін та ін..) на підставі результатів психологічних досліджень виділяють як основні наступні критерії та показники сформованості естетичної свідомості, до складу якої відносяться ціннісні орієнтації: пізнавальний (наявність елементарного запасу естетичних і мистецтвознавчих знань, постійна потреба в їх поповненні, вміння їх застосовувати у власних естетичних судженнях і оцінках), почуттєво-емоційний (здатність до емоційного відгуку й естетичних переживань, пов’язаних зі сприйняттям явищ дійсності та мистецьких творів, вміння насолоджуватися прекрасним), діяльнісний (дії, спрямовані на створення краси в різних сферах життя).

Отже, актуальність формування в підростаючого покоління естетичних ціннісних орієнтацій вимагає подальшої розробки критеріїв і показників оцінювання їх сформованості з урахуванням сучасних наукових підходів.

Література

1. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2-х т.- Т.1. Психическое развитие ребенка.- М.: Педагогика, 1986.- 320с.

2. Крюкова О.І. Фомування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі сприйняття музики: дис…к.п.н.: 13.00.07/Луг. Нац.. пед.. ун-т ім.. Т.Шевченка.- Луганськ, 2004.-317арк.

3. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Посібник.- К.:Академвидав, 2003.-448с.

4. Фурсенко Т.Ф. Формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних закладах/Тетяна Федорівна Фурсенко/ Дис…к.п.н.:13.00.07/Кримський держ. гум. ін-т.- Ялта,2005.-257арк.

5. Шандрук С.І. Виховання ціннісних орієнтацій старшокласників засобами масової інформації: Автореф…. Дис.. к.п.н.: 13.00.07/Луг. держ. пед.. ун-т ім. Т.Шевченка.- Луганськ, 2001.- 20с.