Филологические
науки/2.Риторика и стилистика
Терещенко Я.А.
Східноєвропейський
університет економіки і менеджменту, Україна
КОСМОЛОГІЧНІ УЯВЛЕННЯ У
ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЯХ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Становлення
й розвиток фразеології пов’язані з концептуальною системою носіїв мови, з
їхніми стандартними уявленнями про світ, із системою оцінок, які існують і
вербалізуються лише в мові. Тобто в образному змісті фразеологічних
одиниць втілено культурно-національне світобачення.
Розвиток перших картин світу
спостерігався ще в давніх міфологічних системах. Загалом міфологія являє собою
цілий комплекс взаємопов'язаних і взаємодоповнювальних міфів, які за допомогою
численних кодів відображають різні аспекти світу, його народження, динаміку і
структуру. Фундамент міфології складають космогонічні й космологічні міфи.
Питання про влаштування Всесвіту невіддільне від питання про його походження.[3]
Одним із джерел збагачення фразеології є
космогонія. Космогонічні уявлення почали розвиватися в різних галузях науки,
зокрема в надрах міфології. Космогонія « як розповідь про структурування,
формування упорядкованого світу із його хаотичного першочергового стану» є
передусім «міфологічною інформацією». Сфера космологічного для міфопоетичної
свідомості дуже широка, оскільки вона ототожнює природу (макрокосм) і людину
(мікрокосм): людина створена з елементів світовлаштування або, навпаки, –
всесвіт походить із тіла першолюдини.
Як один із засобів відображення
мовної картини світу, фразеологія правильно вважається дзеркалом життя народу,
вона особливо наочно відображає історію матеріальної культури і політичного
життя свого носія, розвиток його світогляду й уявлень.Поява багатьох фразеолог
ічних одиниць (ФО) відбувається за принципом: історія > міф > мова >
ФО. Причому першочерговий зміст таких фразеологічних одиниць втрачається або
інтерпретується.[1]
Космогонічні
архаїчні вірування та уявлення відображені у фразеологічних одиницях (ФО)
німецької мови, в основу яких покладено міфологічно-філософські класифікаційні
схеми першоелементів. У каркасі цих фразеологізмів вичленовуються
образи-символи: вогонь, вода, повітря, погода, які виступають у семантиці ФО
окремими семами. Коли йдеться про ФО, в основі значення яких лежить той чи
інший елемент космогонічної системи, то ми не обмежуємося тільки словами, що
називають ці стихії, але також маємо на увазі ті лексеми, які виражають окремі
їх властивості: нім. das brennt mir auf der Seele – укр. горить мені на душі,
нім. das Blut kochte j-m in den Adern – укр. хто-небудь закипів гнівом, нім.j-m
das Blut in den Adern sieden (або kochen) machen – укр. довести
кого-небудь до білої гарячки.
У давніх германців
був, без сумніву, культ племенних богів – покровителів і святинь. Фразеологізми wie ein Berserker wüten,
kämpfen wie ein Berserker , а також eine Berserkerwut im Bauche haben із значенням шаленіти, скаженіти, розлючуватись,
стосується жорстоких воїнів, що служили божеству смерті Одину. В античній і
германській міфологіях ворон вважався птахом смерті. Такі вірування стали
основою для виникнення фразеологізмів . Daß dich die Raben fressen! – щоб тебе ворони зжерли! Ein Vögelchen davon haben singen hören
зі значенням дізнаватись від когось таємничим чином відомості. Вважалося, що
дитина, яка народилося в четвер, була особливою. У зв’язку з цим повірям і виник фразеологізм ein Donnerstagskind sein із значенням бути щасливою людиною.
Архаїчний
вигляд має віра стародавніх германців у численних духів природи, зокрема у
домовиків, ельфів, у гірських тролів, гномів, які душили людей уві сні,
породила фразеологізми es liegt wie ein Alp auf der Brust; einen Alpraum haben. Пізніше виник зворот mir fiel ein Alp vom Herzen, який слід розуміти у мене камінь із серця спав.
Міфологія стала основою виникнення і інших фразеологізмів
: Mit einer Glückshaube geboren sein – народитися в сорочці , Frau Holle schüttelt das Bett – іде сніг та інші. [2]
Як бачимо, минуле, зникнувши з нашого
буття або трансформувавшись в ньому, залишило в мові свої сліди, перетворилось
у космогонічні фразеологічні загадки сучасності. Оскільки кожен період життя
суспільства залишає свої фразеологічні сліди.
Тому можна зробити висновки, що в сучасній німецькій мові функціонують
фразеологічні одиниці, які відображають не тільки космогонічні ідеї
стародавнього періоду, але й сучасного.
Література:
1. Потебня А. Слово и
миф. – Москва: Правда, 1989. – 622 с.
2. Гаврись В. Сталі
сполучення слів у сучасній німецькій мові
(походження та
вживання). – Київ: Радянська школа,1971. –
247 с.