К.філол.н. Куликова В.Г.

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”

Особливості перекладу термінів у галузі “Оптика”

Оптика як наука розвинулася ще в ХІ сторіччі. Але роботи в даній галузі лишаються актуальними і сьогодні, оскільки оптика не перестає розвиватися, взаємодіючи з багатьма іншими науками. Сучасні оптичні прилади широко використовуються в наукових розробках, приладобудуванні, медицині. Тому переклад текстів цієї галузі і термінів, зокрема, сприяє поширенню наукової думки в цій області знань і має дуже велике значення для розвитку науки і техніки в усьому світі.

Мета нашої роботи полягає у виявленні особливостей перекладу французьких термінів у галузі “Оптика” українською мовою.

У проаналізованому нами корпусі зазначених термінів було виявлено, що серед термінологічних одиниць французької мови, які мають у мові перекладу абсолютні еквіваленти, значне місце займає загальновживана лексика, яка може зустрічатися і поза межами галузі “Оптика”, наприклад:

lumière – світло, émettre – випромінювати, homogène – однорідний, décomposer – розкладатися, ombre – тінь.

Транслітерація і транскрипція при перекладі термінів рідко зустрічаються у чистому вигляді, частіше вони зазнають морфологічних змін, набуваючи нових закінчень, суфіксів, властивих для мови перекладу:

coherence – когерентність, interference – інтерференція, distorsion – дисторсія.

Більшість термінологічних словосполучень перекладено за допомогою калькування:

diode électroluminiscente – електролюмінісцентний діод, couleurs complémentaires – комплементарні кольори, lumière polychromatique – поліхроматичне світло.

Деякі терміни або словосполучення, що не мають відповідників, перекладено за допомогою описового перекладу:

converger – сходитися в одній точці, dioptre – межа розділення двох середовищ.

Значна кількість термінів, тих, які мають абсолютні еквіваленти у мові перекладу, і тих, які, перекладаються за допомогою транскрипції або транслітерації, можуть зустрічатися в текстах інших галузей, наприклад:

récepteur – рецептор, laser – лазер, onde – хвиля, prisme – призма, puissance – потужність.

Інші терміни, зокрема термінологічні сполучення, які позначають оптичні явища і поняття, є притаманними лише даній науковій сфері:

cellule photoélectrique – фотоелемент, luminosité – світність, rectiligne – ортоскопічний, interference constructive – конструктивна інтерференція, mélange racémique – рацемічна суміш.

Під час проведення порівняльного аналізу термінів у французькій та українській мовах нами було виявлено ряд особливостей, зокрема: наявність безеквівалентної лексики, тобто відсутність в українській мові відповідника одиницям французької мови; багатозначність французьких термінів: photorésistance у значенні світлостійкість та фоторезистор; наявність в українській мові декількох відповідників одного французького терміна: spectroscope перекладається як спектроскоп, спектрометр, спектрограф.

Крім того, ми зустрілися з випадком, коли два терміни французької мови близькі, але не тотожні за значенням, мають однакові переклад і тлумачення українською мовою, так oculaire і œilleton перекладаються українською мовою як окуляр і мають одне пояснення: “обернена до ока частина мікроскопу (або іншого приладу), призначена для розглядання з певним збільшенням оптичного зображення, яке отримується завдяки об’єктиву приладу”. Тоді як у французькій мові термін œilleton ще має значення “окуляр лупи” або “щілина діоптра”.

Досліджуючи терміносистему з точки зору її структури, слід сказати, що переважна частина аналізованих термінів – прості за своєю будовою, наприклад: dispersion, filament. Меншою, але також значною частиною лексичних одиниць виявилися терміни-словосполучення, наприклад: distorsion en barillet, pellicule photographique.

Крім того дослідження структурних особливостей перекладу французьких термінів дозволив нам встановити, що у більшості випадків простий термін перекладається також простим терміном:

photopile – фотоелемент, dispersion – дисперсія.

Зустрічаються випадки, коли простий термін перекладається терміном-словосполученням:

célérité – швидкість світла, filament – нитка накалювання, raie – спектральна лінія.

Щодо термінів-словосполучень, то більшість з них у мові перекладу мають таку ж будову:

lumière monochromatique – монохроматичне світло, distorsion en barillet – бочкоподібна дисторсія, lentille divergente – розсіювальна лінза.

Проте деякі терміни-словосполучення у мові перекладу мають прості за будовою відповідники:

cellule photoélectrique – фотоелемент, pellicule photographique – фотоплівка.

Слід також зазначити, що способи перекладу різних за будовою термінів відрізняються. Якщо при перекладі окремих слів-термінів частіше використовуються такі види перекладу, як транскрипція та транслітерація, то переклад термінологічних словосполучень здійснюється більше засобами калькування та експлікації. Наприклад:

irisation – іризація, recépteur – рецептор, interférence destructive – деструктивна інтерференція.

Статистичні підрахунки дозволяють нам встановити, що з усієї використаної в дослідженні французької термінологічної лексики в галузі “Оптика” 53% одиниць мають еквівалент у мові перекладу (у даному випадку в українській мові), 28% одиниць були перекладені за допомогою транслітерації та транскрибування та при перекладі 19% було вжито експлікативний метод і метод калькування.

Таким чином, результати проведеного дослідження особливостей перекладу французьких термінів у галузі “Оптика” українською мовою дозволив нам виявити ряд загальних особливостей і відмінностей в цих мовах, а саме: безеквівалентна лексика та багатозначність деяких термінів французької мови, синонімічне багатство української мови, поширеність української мови у порівнянні зі стислістю французької, часткове неспівпадання значень та тлумачень слів у французькій та українській мовах.

Також було встановлено, що способи перекладу різних за будовою термінів відрізняються. Так, прості терміни частіше мають еквівалент у мові перекладу, або передаються транскрипцією чи транслітерацією, переклад термінів-словосполучень здійснювався за допомогою калькування та описового перекладу.

Література:

1. Коржавин А.В., Полякова И.М. Словарь-справочник французской технической терминологии. – М.: Астрель АСТ, 2003. – 656с.

2. Кучерук І.М., Горбачук І.Т. Загальний курс фізики. У 3 т. /За ред. І.М. Кучерука. – К.: Техніка, 1999. – Т. 3: Оптика. Квантова фізика. – 520 с.

3. Лингвистический энциклопедический словарь. /Гл. ред. В.Н. Ярцева. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – 686 c.

4. Матвеев А.Н. Оптика. – М.: Высшая школа, 1985. – 352с.

5. Українська мова: Енциклопедія /Укл. Русанівський В.М., Тараненко О.О., Зяблюк М. П. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – 752с.

6. Dégurse A.-M., Gozard F. Physique terminale D 2e édit. – Paris: Matier, 1989. – P. 7-134.

7. Dictionnaire Hachette. – Paris: Hachette Livre, 1997. – 2080 p.

8. Durandeau J.-P. Sciences physiques 4e. – Paris: Hachette, 1988. – P. 6-64.