Филологические
науки / 7. Язык, речь, речевая коммуникация
Микитюк М.В.
Концепція суб’єктивності в мові вперше була обґрунтована
Е. Бенвеністом, який стверджував, що мова можлива тільки тому, що кожний
мовець уявляє себе в якості суб’єкта, який вказує на себе як на “я” в своєму
мовленні [1, с. 294] Тобто суб’єктивність полягає в самому процесі користування
мовою і невідривно пов’язана з мовцем – суб'єктом цієї
мови. Пріоритет мовної особистості, проблеми антропоцентризму
та егоцентризму у мові досліджувалися у працях Ю.С. Степанова,
Ю.Н. Караулова, Н.Д. Арутюнової, Е.В. Падучевої,
Т.Г. Винокур та ін. М. Бйорклунд розглядає
суб’єктивність у мові як відображення трьох ролей, з яких
складається “я” мовця: l) ego як мовець, що вимовляє висловлювання (у суб'єкт
мовлення за О.В. Падучевою [5, c. 165]);
2) ego як особа, що спостерігає за деякою ситуацією (спостерігач
чи суб'єкт сприйняття, а також суб'єкт дейксиса [5, c. 165]);
3) ego – інтерпретатор ситуації, що дає її оцінку в різних аспектах
(суб'єкт свідомості [5, c. 165]) [2, с. 82].
Актуальність нашого дослідження зумовлена відсутністю праць, що стосуються вивчення реалізації суб’єктивності політика у дискурсі його промов. Ми розглядаємо категорію суб’єктивності у дискурсі політичних промов як основу актуалізації прагматичних типів суб’єктів, що репрезентують політика. Об’єкт дослідження становить сполучуваність прономінальних маркерів суб’єкта (займенники “I”, “my”), предмет – прагматичні типи суб’єктів у дискурсі політичних промов. Матеріалом дослідження слугували промови британських та американських політичних діячів [4; 5].
В результаті проведеного аналізу ми з’ясували, що в дискурсі політичних промов мовець виконує такі ролі:1) суб’єкт свідомості, який охоплює три підвиди:
1.1. суб’єкта ментального стану, наприклад: And yet, I know that on this night they look down on me with great pride [4]; It is my hope that in the months and years ahead life will return almost to normal [5].
1.2. суб’єкта волітивного стану, наприклад: I also want to speak tonight directly to Muslims throughout the world [4]; I am prepared under my constitutional duty to recommend the measures that a stricken nation in the midst of a stricken world may require [5].
1.3. суб’єкта емоційного стану, наприклад: And it is here, I fear, that my right hon. Friend the Prime Minister increasingly risks leading herself and others astray in matters of substance as well as of style [5]; I find to my astonishment that a quarter of a century has passed since I last spoke from one of the Back Benches [4].
2) суб’єкт дії, наприклад: And I will help build a unified party with a strong platform for the only legacy that has ever mattered to me ... [5]; These measures … I shall seek, within my constitutional authority, to bring to speedy adoption [4].
3) суб’єкт володіння, наприклад: … in which I have had the immense privilege of serving this House as Leader of the House … [5]; And I stand here today, grateful for the diversity of my heritage, aware that my parents’ dreams live on in my two precious daughters [4].
4) суб’єкт мовлення, наприклад: I’m not talking about blind optimism here [4]; … it would also have been their duty, as I indicated in my speech of 4th June [5].
5) суб’єкт оцінки, наприклад: I'm so honored the British prime minister had crossed an ocean to show his unity with America [4]; let me express my deepest gratitude for the privilege of addressing this convention [4].
6) суб’єкт сприйняття, наприклад: And as I listened to him explain why he’d enlisted, the absolute faith he had in our country and its leaders, his devotion to duty and service … [4].
Кількісний аналіз показав, що маркер “І” переважає маркер “my” в актуалізації усіх типів суб’єктів крім суб’єкта володіння, що є цілком закономірним для присвійного займенника, який вказує на приналежність (див. табл. 1).
Таблиця 1
Типи суб’єктів у дискурсі політичних промов
|
Тип суб’єкту |
Маркер “І” |
Маркер “my” |
Разом |
|
Суб’єкт свідомості |
35 % |
4 % |
39 % |
|
Суб’єкт дії |
21 % |
0,5 % |
21,5 % |
|
Суб’єкт володіння |
5 % |
15 % |
20 % |
|
Суб’єкт мовлення |
13 % |
1 % |
14 % |
|
Суб’єкт оцінки |
3,5 % |
0,5 % |
4 % |
|
Суб’єкт сприйняття |
1,5 % |
- |
1,5 % |
|
Разом |
79 % |
21 % |
100 % |
Кількісне переважання суб’єкта свідомості над іншими ролями політичного діяча свідчить про те, що політичні промови ґрунтуються на особливостях відображення дійсності політиком, що зумовлює його цілеспрямовану діяльність (суб’єкт дії, суб’єкт мовлення) та право розпоряджатися тим, що йому належить (суб’єкт володіння). Незначна частотність суб’єктів оцінки та сприйняття доводить, що політики орієнтуються не на власне сприйняття та оцінку себе, а на те, як їх сприймають та оцінюють інші.
Література:
1.
Бенвенист Э. Общая лингвистика / Бенвенист
Э. – М. : Эдиториал УРСС, 2002. – 448с.
2.
Бьёрклунд М. Субъективность и организация нарративного
дискурса / М. Бьёрклунд // Лингвистика на исходе ХХв.: итоги и
перспективы. – Т.1. – М. : Филология, 1995. – С.82-83.
3.
Падучева Е.В. Говорящий: субъект речи и субъект сознания
/ Е.В. Падучева // Логический анализ языка. Культурные концепты. – М.,
1992. – С. 164-169.
4.
American
Rhetoric. Top 100 Speeches : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.americanrhetoric.com/top100speechesall.html
5.
British Political Speech : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.britishpoliticalspeech.org/speech-archive.htm