Секція «Економічні науки»
Підсекція 9
Сакун Л.М.
Кременчуцький державний політехнічний університет
ім. М. Остроградського
Тенденції і закономірності розвитку
машинобудівної галузі України в умовах глобалізації економіки
Світова економіка третього тисячоліття
увійшла у фазу глобалізації у всіх її галузях, тому вона не може стабільно
розвиватись без втілення у життя спільних дій та механізмів для усіх країн
світу. Цей процес охопив країни з ринковою економікою й стосується України, яка
будує та запроваджує ринкові відносини в національному господарстві. Основними
ознаками глобалізації є: рівні можливості руху товарів, ідей, людей, послуг
через національні кордони; потреба єдиних вимог до товарів і послуг для
знищення технічних бар’єрів щодо їхнього руху через кордони (міжнародні
стандарти, метрологія); забезпечення цивілізованої конкуренції на національних
ринках вітчизняних і імпортних товарів і послуг.
В
останні роки зростає значення світогосподарських процесів на економіку
національних держав і взаємозв’язок між різними структурами сучасного світу.
Поряд з національними державами на світовий поділ праці впливають
транснаціональні корпорації (ТНК), міжнародні організації (МВФ, Всесвітній
банк, ЮНЕСКО, СОТ), фонди та інтегральні угрупування. Найбільш розвинутими
економічними угрупуваннями, питома вага яких складає близько 70 % світового
виробництва ВВП, є ЄС (Західна Європа), НАФТА (Південна Америка), АТЕС
(Азіатсько-Тихоокеанський регіон).
Для
структури ВВП України характерна велика залежність від зовнішньоекономічної
діяльності, що підтверджує важливість розвитку зовнішньої торгівлі. І саме
членство в СОТ, на яку припадає 95% світової торгівлі і в яку входить 149
держав, може цьому сприяти. Вступ України до СОТ має стати потужним стимулом для здійснення макроекономічних, структурних та
інституційних реформ у національному господарстві країни. Наслідки вступу
України до СОТ для промисловості, і зокрема машинобудування, мають двоякий
характер.
Переваги
від даного процесу наступні:
-
зростання ефективності даної галузі
внаслідок ринкової конкуренції, підвищення якості і зниження вартості товарів і
послуг;
-
створення прозорого та
передбачуваного ділового середовища (обмеженість запровадження немотивованих
заходів державної підтримки на користь окремих підприємств чи підгалузей;
спрощення процедур ліцензування; удосконалення системи стандартизації, сертифікації);
-
можливість постачати продукцію на
рівних умовах з іншими країнами-членами СОТ на ринки країн-членів СОТ;
-
зменшення імпортних мит щодо
української продукції.
Недоліками
вступу України до СОТ для вітчизняного машинобудування є блокування ряду
інструментів впливу держави на дану галузь: пільги, звільнення від
оподаткування, мита; стимулювання національних виробників засобами державних
закупівель; висунення вимог до іноземних інвесторів щодо використання
національних комплектуючих та частки експорту у виробленій продукції. Виходячи
із цього, буде втрачено можливість непрямого впливу держави на зовнішню
торгівлю України, і зокрема, експорт-імпорт продукції машинобудівної галузі.
Вітчизняні виробники, в окремих випадках, можуть виявитися неготовими до
зростання конкуренції через низьку ефективність підприємств, недосконалу якість
продукції, а також невідповідність українських стандартів і процедур
сертифікації світовим.
У
світовій економіці спостерігається тенденція до розширення масштабів
промислової інтеграції, яка йде в декількох напрямках: збільшення участі в капіталі
підприємств для забезпечення повного контролю; розширення масштабів
інтеграційних процесів у середньому і великому бізнесі; посилення процесів
горизонтальної і вертикальної інтеграції. Феноменом кінця ХХ ст. є експансія
ТНК, які контролюють понад 50% світового промислового виробництва, 67%
міжнародної торгівлі, більш як 80% патентів і ліцензій на нову техніку, майже
90% прямих закордонних інвестицій. Прикладом посилення економічної могутності
ТНК є злиття автомобільних корпорацій «Крайслер» (США), «Даймлер - Бенц»
(Німеччина) і «Міцубісі Моторз» (Японія). Спробою створення ТНК у галузі
машинобудування в Україні є холдинг «АвтоКрАЗ», який контролює 12 підприємств:
безпосередньо холдингову компанію «АвтоКрАЗ», ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма
КрАЗ», ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод», ВАТ
«Каменець-Подільськавтоагрегат», ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод», ВАТ
«Херсонський завод карданних валів», ВАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний
завод», ВАТ «Симферопольський завод автомобільних рулів», ВАТ «Ужгородський
турбогаз», ВАТ «Суднобудівний завод «Залив»», ВАТ «Бердичівський машинобудівний
завод «Прогрес»», ВАТ «Авторадіатор». Акції холдингу розподілені наступним
чином: 4,25% - фізичні особи, 95,75% - юридичні особи, у тому числі спільне
українсько-німецьке підприємство «Мега Моторс» - 86,37%. Ігнорування світових
тенденцій транснаціоналізації виробництва призводить до того, що українська
економіка лишається осторонь від цих процесів, задовольняючись роллю
«допоміжного» господарства стосовно світового виробничого процесу (експортна
структура України має на 80% сировинний і напівфабрикатний перекіс).
Наявні в Україні резерви – розвинуті науково-технічний
потенціал і виробничі потужності, широка диверсифікація машинобудівного
комплексу в цілому – можуть використовуватися більш ефективно лише при
державному регулюванні і підтримці даної галузі, а також розширенні
взаємовигідного співробітництва країни з членами міжнародного співтовариства у
сфері конкурентної політики, зокрема шляхом налагодження зв’язків з
Європейською Комісією, укладення з іншими державами договорів про співпрацю у
сфері захисту конкуренції.
Автор тез : Сакун Леся Миколаївна
Місце роботи: Кременчуцький державний політехнічний університет ім.
Михайла Остроградського
Посада : доцент кафедри “Менеджменту”
Тема доповіді: «Тенденції і закономірності розвитку машинобудівної
галузі України в умовах глобалізації економіки»
Адреса автора: 39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Переяславська
46, кв.4
Службовий телефон : 3-40-37
Домашній телефон : 74-69-32