Экология/2.Экологические и метеорологические проблемы

больших городов и промышленных зон

Хоменко С. В.

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”

Проблеми і перспективи вторинного використання твердих промислових відходів

Україна щорічно продукує від 700 до 1 720 мільйонів тонн твердих відходів і лише 10 – 12 % з них застосовують як вторинні матеріальні ресурси. Решта накопичується у поверхневих сховищах, шламонакопичувачах, териконах, золовідвалах загальною площею понад 160 тис. га [1]. У зв'язку з цим утилізація відходів має важливе значення для вирішення екологічних проблем, а також раціонального ресурсоспоживання. Переробка відходів, що є в багатьох випадках цінною сировиною для виготовлення вторинної товарної продукції, економічно доцільна, якщо вартість отриманих виробів перевищує витрати на утилізацію.

Протягом XX століття відходи були кінцевою ланкою процесу промислового виробництва. За останні двадцять років ця ситуація зазнала значних змін. Проблема відходів знайшла дійсно кардинальне розв’язання, яке має назву “нульові відходи” (Zero Waste). Впровадження цього принципу дасть можливість розпочати розв’язання головних проблем людства – вичерпність мінеральних природних ресурсів та негативний вплив зростання народонаселення на навколишнє природне середовище [1].

У галузі паливно-енергетичного комплексу відходи утворюються на всіх етапах виробництва (видобуток, збагачення та спалювання вугілля). Сьогодні тверді відходи вуглевидобутку використовують як низькосортне паливо, а також для заповнення вироблених шахтних пустот; відходи вуглезбагачення – як енергетичну сировину в результаті спалювання чи газифікації; золошлакові відходи – при виробництві з них пористих наповнювачів для легких бетонів. В даний час золошлакові відходи також широко використовують в дорожньому будівництві як засипку при влаштуванні основи для асфальтобетонних поверхонь доріг.

Головними напрямками утилізації відходів видобутку залізної руди є їх використання для побудови дамб, гребель, насипів, основ доріг, а також для виробництва будівельних матеріалів (як наповнювачі у важких та особливо важких бетонах). Металургійні шлаки, що утворюються при виплавці металів, являють собою продукти високотемпературної взаємодії руди, порожньої породи, флюсів та палива. Основним споживачем шлаків є цементна промисловість, їх також застосовують для виробництва шлакової вати, в якості мікродобавок до ґрунтів та з метою очистки стічних вод.

Відходи хімічної промисловості досить різноманітні; розглянемо детально лише вторинну переробку відходів виробництва пластмас та гуми. Відходи виробництва пластмас використовують для виготовлення, знову ж таки, пластмас чи у виробах менш відповідального призначення. При утилізації без попереднього сортування відходи пластмас подрібнюють, відокремлюють домішки, гранулюють і далі застосовують для виробництва тари, підстилок, сувенірів, іграшок тощо.

До відходів виробництва гуми відносять: автомобільні шини, гумове взуття, відпрацьовані конвеєрні стрічки, приводні ремені, прогумовану тканину. Найбільш цінними компонентами таких відходів є каучук і тканини. Незважаючи на необмежені можливості переробки відходів виробництва гуми, значну їх частину вивозять на смітники і спалюють, тоді як навіть цілком зношені автомобільні шини містять до 75 % каучуку. При піролізі гумових відходів за температури 400 – 450 ºС одержують гумові масла, які використовують як пом’якшувачі при регенерації гумових відходів. Також існує метод низькотемпературного піролізу гумовмісних відходів, внаслідок якого утворюються два види продукції: паливо пічне побутове піролізне та сажа технічна піролізна; при цьому вилучається металокорд, який здається у металобрухт [2].

Відходи синтетичних матеріалів легкої промисловості у вигляді волокон, пряжі, обрізків можуть використовуватися, наприклад, як сорбенти для очищення промислових стічних вод.

Щорічно в світі утворюється близько 2,5 млрд. т будівельних відходів, що становить приблизно 20 % від загального обсягу всіх видів відходів [3]. Характерною їх особливістю є те, що більшість може використовуватись самою будівельною індустрією в якості вторинного щебеню, котрий розділяють на різні фракції (10 – 20 мм, 20 – 40 мм, 40 – 80 мм) та застосовують як наповнювач при виготовленні бетонів. Відсів з меншим розміром часток використовується при плануванні територій, відсипанні доріг тощо. Також, у результаті переробки будівельних відходів видаляється метал, деревина, пластик тощо [3].

На кафедрі інженерної екології НТУУ “КПІ” проводяться дослідження щодо можливості впровадження подрібнювально-сортувального комплексу переробки будівельних відходів на полігоні № 6 м. Києва. Це дозволить значно зменшити обсяги відходів та витрати на деякі будівельні матеріали, які можна отримати при використанні даного комплексу.

Література:

1. Крайнов І. П. Інноваційні механізми зменшення ризику в сфері поводження з відходами виробництва і споживання / Екологічний вісник. – № 2. – 2007, С. 20 – 22.

2. Станкевич В. В., Качура І. В. Метод низькотемпературного піролізу як приклад безвідходної утилізації гумовмісних відходів. – К.: Знання. – 2001, С. 154 – 159.

3. http://www.waste.com.ua/.

Відомості про автора:

Хоменко Світлана Василівна – студентка IV курсу Національного технічного університету України “КПІ”, спеціальність «Екологія та охорона навколишнього середовища».