Мезенцева В.В.

Керівник: Якубовська О.О.

Донецький національний

університет економіки і торгівлі

імені Михайла. Туган – Барановського

Проблеми та перспективи розвитку міжбюджетних відносин в Україні

Міжбюджетні відносини є важливим інструментом удосконалення фінансових відносин між центральними та місцевими органами влади, дієвим чинником економічного та політичного розвитку України.

Щороку в державі розв’язуються суперечки між центром та регіонами щодо розподілу фінансових ресурсів. Тому проблема реформування та зміни діючої системи міжбюджетних відносин стає актуальною на сьогоднішній день.

Міжбюджетні відносини – це відносини між державою, АР Крим та органами місцевого самоврядування щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій.

Міжбюджетні відносини виконують дві функції – розподіл між бюджетними ланками доходних повноважень та розподіл між бюджетними ланками витратних повноважень, прав та відповідальності.

Регулювання міжбюджетних відносин державного бюджету з місцевими бюджетами здійснюється шляхом надання з державного бюджету дотацій, субвенцій, субсидій, відрахувань від регулюючих податків, а також за рахунок закріпленних за місцевими бюджетами загальнодержавних податків, зборів, бюджетних позик для покриття тимчасових касових розривів.

Головною метою міжбюджетного регулювання є вибір найбільш ефективної моделі, яка надасть кінцевим споживачам рівний доступ до бюджетних послуг.

Але перш ніж впроваджувати ту чи іншу модель міжбюджетних відносин, проводити реформи існуючої системи, необхідно розв’язати проблеми пов’язані зі значними територіальними відмінностями у рівнях економічного та соціального розвитку населення, з економічним відродженням тих чи інших територій.

На сьогоднішній день політика фінансового вирівнювання регіонів спрямована на вилучення коштів з бюджетів більш розвинених територій для підтримки депресивних регіонів. Але така політика не є ефективною, оскільки ані регіони-донори, ані регіони-реципієнти за сучасних умов фінансового вирівнювання не мають достатніх фінансових ресурсів для забезпечення економічного зростання.

Існуючий в Україні механізм регулювання міжбюджетних відносин робить неможливим здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням трансфертів. Контроль можливий лише на стадії розподілу трансфертів відносно питань повноти їх перерахування регіональним бюджетам, а деякі елементи міжбюджетних відносин такі як позики, пролонгація боргів, взаємні розрахунки з державним бюджетом є непрозорими

Проблеми відсутністі чіткого законодавчо закріпленного розподілу функціональних повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування, незацікавленності місцевої влади у нарощуванні дохідної бази свої регіонів, складності механізму міжбюджетних відносин унеможливлюють процес створення ефективної моделі міжбюджетних відносин.

Зазначені недоліки механізму регулювання міжбюджетних відносин носять системний характер і не можуть бути усунені шляхом внесення часткових змін. Необхідно впроваджувати концептуально нові підходи до вдосконалення системи міжбюджетних відносин, серед яких головними є:

- розмежування витратних повноважень та відповідальності між органами влади;

- перегляд політики надання централізованої державної підтримки регіонам;

- запровадження механізму стимулювання депресивних територій;

- визначення стабільних базових нормативів відрахувань від загальнодержавних доходів в бюджети АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

- створення фонду фінансової підтримки місцевих бюджетів;

- створення можливостей для здійснення реформ місцевих бюджетів та покращення фінансової дісципліни;

- використання механізму трансфертів у фінансуванні інноваційного розвитку регіонів з метою зменшення диспропорційності у розвитку територій.

Таким чином, система міжбюджетних відносин, яка діє сьогодні в Україні, породжує значні проблеми в проведенні регіональної політики. І тому існує необхідність в реформуванні системи міжбюджетних відносин та побудові сучасної моделі, яка дала б змогу максимально використовувати конкурентні переваги кожного регіону, спрямовувала міжбюджетні трансферти на фінансування іноваційного розвитку регіонів та сприяла гармонізації інтересів тих екномічних суб’єктів, які користуються суспільними благами з тими, хто приймає рішення про їх надання.

Література

1. Владимиров К.М., Чуйко Н.І., Рогальський О.Ф. Місцеві фінанси: Навчальний посібник.- Херсон: Олді- плюс; 2006.-352 с.

2. Опарін В.М., Малько В.І. Бюджетна система.- К., 2001.- 208 с.

3. Павлюк К.В. Місцеві бюджети і міжбюджетні відносини // Фінанси України.- 2006. №6. - с.24-37