Інструментарій  діагностики фінансових результатів  діяльності підприємства

Ускладнення характеру діяльності підприємств в сучасних умовах висуває нові вимоги до  управління, до методів дослідження й оцінки результатів діяльності підприємств. Розробка нових рішень теоретичного та прикладного характеру потрібна для забезпечення високої ефективності аналітичної й управлінської діяльності підприємств в ринкових умовах. Саме тому в даний час склалися об'єктивні передумови для застосування в системі управління діяльністю підприємств такого інструмента як фінансова діагностика, який дозволяє проводити детальне дослідження діяльності  підприємства та  служить базою для обгрунтування ефективних управлінських рішень.

Фінансова діагностика  передбачає визначення поточного стану підприємства та динаміки його змін, можливих шляхів вирішення виявлених проблем за допомогою розрахунків, оцінки та інтерпретації комплексу фінансових показників.

Джерелами інформації для діагностики фінансового стану під­приємства є фінансова звітність підприємства (ба­ланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки річної фінансової звітності), а також статистична та оперативна звітність; нормативна інформація, інформація про технічну під­готовку виробництва, висновки експертів, результати різних опиту­вань і т. д.

Проведення фінансової діагностики спрямовано на вирішення наступних задач:

визначення стану підприємства на момент дослідження ;

виявлення тенденцій і закономірностей у розвитку підпри­ємства за досліджуваний період;

визначення «вузьких місць», що негативно впливають на фінансовий стан підприємства;

виявлення резервів, які підприємство може використовувати для поліпшення фінансового стану;

розробка організаційно-технічних заходів щодо поліпшення досліджуваних показників.

Незалежно від методу фінансового аналізу необхідно завжди досліджувати один або декілька аспектів фінансового стану під­приємства і результатів його діяльності, таких, як фінансова стійкість, короткострокова ліквідність; грошові потоки; структура капіталу та довгострокова платоспроможність; рентабельність інвестованого капіталу; опера­ційна діяльність; використання активів.

Залежно від поставленої задачі формується ступінь деталі­зації, глибина досліджень за окремими напрямками аналізу та вибір необхідного методу.

В першу чергу потрібно використовувати горизонтальний аналіз, сутність якого полягає в порівнянні показників звітності попереднього і звітного років. При цьому здійснюється співставлення звітного та попереднього періодів, визначається абсолютне та відносне відхилення. Цей метод притаманний аналізу будь-яких показників фінансового стану та фінансових результатів.

На відміну від горизонтального аналізу, який відтворює динаміку фінансових показників за ряд років, вертикальний аналіз дозволяє вивчати  внутрішню структуру звітності якщо узагальнюючим показником приймається, наприклад, обсяг реалізованої продукції, то за допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку в групі чи підгрупі реалізованої продукції займає та чи інша товарна позиція. Це дає змогу визначити вплив кожної складової узагальнюючого показника на результат діяльності підприємства.

Специфіка предмету дослідження обумовлює необхідність використання фінансових коефіцієнтів. Такий аналіз означає вивчення співвідношення між окремими позиціями певного звіту (коефіцієнти розподілу) або показниками з різних форм фінансової звітності (коефіцієнти координації) та  визначення тісноти й характеру зв'язків між ними. Цей аналіз необхідно широко  використовувати  в економічній діагностиці для оцінки ліквідності, фінансової стабільності, ділової активності, рентабельності діяльності та ін.

Схема аналізу за коефіцієнтами припускає розрахунок фінансових коефіцієнтів у рамках аналізованого періоду діяльності підприємства. Далі розраховані значення порівнюються  і дається оцінка тенденції їхньої зміни. Потім проводиться оцінка розрахованих  коефіцієнтів у порівнянні з нормативними (рекомендованими) їхніми значеннями.

Діагностування стану та результатів діяльності підприємства доцільно  проводити в наступних  форматах:

експрес-діагностика, яка передбачає побудову та аналіз системи взаємопов'я­заних показників, що характеризують загальний фінансовий стан під­приємства з точки зору  його  відповідності оперативним (тактичним) цілям бізнесу;

фінансова оцінка діяльності підприємства, яка націлена на  побудову та аналіз системи взаємопов'язаних показників, які характеризують ефектив­ність фінансової діяльності з точки зору її відповідності стратегіч­ним цілям бізнесу.

моніторинг фінансових показників являє собою поточну аналітичну діяль­ність та контроль обмеженої кількості показників, які характеризу­ють результати діяльності з метою оперативного виявлення недоліків,  визначення негативних тенденцій  та  імовірність погіршення операційної ефек­тивності підприємства.

Процес проведення фінансового аналізу як доволі складний  повинен мати свою технологію, а саме: послідовність кроків, спрямованих на виявлення причин погіршення стану під­приємства і важелів його оптимізації.

Процес фінансової діагностики підпри­ємства складається  з трьох основних етапів.

По-перше, проводиться оцінка поточного стану підприємства та його змін у порівнянні з попереднім періодом. На цьому етапі необхідно охарактеризувати стан підприємства на поточний момент часу та динаміку його змін, визначити, які па­раметри роботи підприємства є прийнятними в умовах, що склали­ся, тому  їх необхідно зберігати на сформованому рівні, а які є неза­довільними і вимагають оперативного втручання та коригування.

Однією із задач цього етапу є визначення припустимого рівня зниження коефіцієнтів. Проблеми в фінансовому стані підприємства виникають у разі, якщо значення коефіцієнтів стають нижчими за прийнятний рівень. Зниження ко­ефіцієнтів у межах прийнятних значень потребує з'ясування причин зниження показників, а не причин виникнення проблем.

Крім підтвердження наявності чи відсутності проблем у фінан­совому стані підприємства, необхідно дати оцінку ступеню критич­ності найважливіших проблем.

До основних проблем у фінансовому стані підприємства від­носиться:

низька платоспроможність. Це означає, що у підприємства найближчим часом може не вистачити або вже не виста­чає коштів  для того, щоб вчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями, а також простроковими заборгованостя­ми перед бюджетом, персоналом, кредиторами. Про можливі проблеми з погашенням зобов'язань свідчить зниження коефіцієнтів ліквідності, а також недостатнє задоволення інтересів власника, тобто власник одержує доходи, неадекватні своїм вкладенням.
Наслідком такої ситуації може бути і невдоволення менеджментом підприємства та поява бажання вийти з нього. Про
можливі проблеми з віддачею на вкладений у підприємство капітал свідчить зниження показників рентабельності; зниження  фінансової незалежності  або низька  фінансова стійкість. Це загрожує можливими проблемами в погашенні зобов'язань у майбутньому. Про можливі проблеми зі зроста­ючою залежністю підприємства від кредиторів свідчить зниження коефіцієнта автономії.

На другому етапі здійснюється визначення причин, які призвели до зміни фінансового стану підприємства. На цьому етапі з'ясовуються причин змін показників та визнача­ються важелі їх оптимізації. Необхідно встановити не тільки причи­ни проблем, але і причини успіхів. При цьому важливо визначити, в якій площині лежать ці причини - результати діяльності або вико­ристання результатів; які дії самого підприємства або зміни зовніш­нього середовища призвели до них.

Виходячи з цього , можна  сформулювати декілька основних причин проблем, які вини­кають у фінансовому стані підприємства:  відсутність потенційних можливостей зберігати прийнятний рівень фінансового стану; низькі обсяги одержуваного прибутку; нераціональне управління результатами діяльності (або фі­нансами), або всі разом.

З'ясування того, яка із зазначених вище причин призвела до погіршення фінансового стану підприємства, має принципове зна­чення. Залежно від цього здійснюється вибір управлінських рішень, спрямованих на оптимізацію фінансового стану організації. Однак визначити, в якій з перерахованих площин лежить причи­на зниження фінансових показників, не означає провести повноцін­ний фінансовий аналіз. Необхідні подальші уточнення причин - до рівня конкретних дій підприємства або зовнішнього середовища. Також необхідні управлінські рекомендації з поліпшення стану під­приємства.

По-третє, розробка програми дій на майбутнє. На цьому етапі формується підсумковий набір управлінських рекомендацій, рішень, реалізація яких дозволить покращити, зміц­нити фінансовий стан підприємства. Комбінації рішень можуть бути досить різноманітними та змінюватися за періодами.

За висновками вказаних трьох етапів складається  аналітична записка, у якій  за результатами діагности­ки бажано дотримуватись порядку, що містить  розгляд кожного напрямку аналізу супроводжуваний  формальною (описовою) та резюмуючою частиною. Формальна частина має на увазі опис методології розрахунку та економічного змісту показників і коефіцієнтів. Для показників, які можна розрахувати декількома способами, приводиться обраний аналітиком варіант розрахунку. Це необхідно для адекватної оцінки абсолютної величини показників. Резюмуюча частина передбачає інтерпретацію отриманих значень відносно підприємства, яке роз­глядається: порівняння з нормативними (припустимими) значення­ми, виявлення причин погіршення фінансового стану підприємства та резервів його оптимізації

Таким чином, діагностика фінансових результатів дозволяє на основі системного підходу проводити детальну діагностику фінансових результатів від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності підприємства, одержувати для цього достовірну і повну інформацію, яка служить базою для розробки та прийняття ефективних управлінський рішень.

 

Література:

1.  Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2000. - 152 с.

2.            Костенко Т. Д., Підгора Є. О., Рижиков В. С. та ін. Економічний аналіз і діагностика стану  сучасного  підприємства:  Навч.   посіб.  - К.:  Центр  навч. літератури, 2005. - 400 с.

3.            Ширягіна О. Б. Методика аналізу фінансових результатів підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - №5. - с. 60-65.