Гордієнко М.І., Шевченко О.І.

Сумський національний аграрний університет

Суть грошових потоків

Визначення грошей значною мірою визначило формування економічної теорії як науки. Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної і остаточної відповіді на питання, що ж таке гроші. Уявлення які не викликають сумнівів в одних суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися. Все це можна пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для пізнання природи грошей необхідно з’ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовили виникнення та існування грошей в економічному житті суспільства.

Виникнення та розвиток грошей – тривалий еволюційний процес, що зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно найбільш науково-достовірне і створює сприятливу базу для вияснення сутності грошей.

З нього випливає ряд важливих висновків:

- по перше, гроші за походженням - це товар , але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного – грошового;

- по друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування;

- по третє, гроші не можуть бути скасованими чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існуватимуть адекватні грошам суспільні відносини, так само як і не можуть бути “введені” там, де таких відносин не існує.

Рух грошей, що обслуговує відтворювальний процес підприємства, має спрямований і функціональний характер. Роль грошей в функціонуванні підприємства наступна:

1. Гроші завершують процес відтворення.

2. Вони пов'язують підприємство з іншими суб'єктами господарювання.

3. Виробничо-господарська діяльність підприємства, незалежно від форм власності, починається саме з грошей.

4. Гроші мають найвищий рівень ліквідності.

Існують різні підходи до визначення поняття “грошовий потік”. Найпростіше визначення запропоновано Е. Джонсом: “...у бізнесі рух грошей є ключовим чинником його прогресу й успіху. Ми називаємо це потоком коштів” [3].

Б. Коласс дає більш точне та ширше визначення поняття “грошовий потік”: “Під загальним грошовим потоком варто розуміти надлишок коштів, що утвориться на підприємстві в результаті всіх операцій, пов'язаних і не пов'язаних з господарською діяльністю. Таким чином, він складається з господарського залишку коштів (грошовий потік від господарської діяльності) і грошового потоку, непов'язаного з господарською діяльністю” [4].

У буквальному значенні cash-flow перекладається як грошовий потік, потік касової готівки, потік коштів. Грошовий потік однієї операції (однієї угоди) чи цілого підприємства становить собою гроші, що залишаються на підприємстві. Іншими словами, це різниця між прибутком (надходженням у касу) і витратами (виплатою з каси) у результаті однієї чи всіх операцій [2].

Оксфордський тлумачний словник [6] визначає cash-flow таким чином: “cash-flow (рух готівки) – суми готівки, отримані чи виплачені підприємством, що часто аналізуються по різних статтях. План руху готівки (чи наявний бюджет) установлює всі очікувані в даному періоді платежі і надходження”.

У публікаціях вітчизняних авторів визначення поняття “грошовий потік” має різне значення. Коли мова заходить про кошти, їх надходження та витрати, надлишок чи нестачу, то говорять про формування та використання грошових фондів. Грошовий фонд розглядається більшістю авторів як відокремлена частина коштів, що одержала цільове призначення та відносну самостійність функціонування.

Таким чином, “грошовий потік” визначається як “сума надлишку (нестачі) коштів чи як “різниця між надходженнями і виплатами”. На нашу думку, це швидше визначення чистого грошового потоку, а не грошового потоку підприємства в цілому. Так, грошовий потік від інвестиційної діяльності у конкретний відрізок часу не завжди можливо визначити, оскільки існує певний період часу між вкладенням засобів та отриманням чистого доходу від них. При цьому інвестиції слід розглядати як більш вузьке поняття, ніж грошовий потік. Так, Г.О. Андрусенко, В.П. Мартьянов,
В.Д. Савченко, М.А. Садиков приходять до висновку, що “…інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу з метою одержання прибутку” [5].

І. Бланк відмічає: “Грошовий потік підприємства становить собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, що генеруються його господарською діяльністю” [1].

Грошовий потік, на нашу думку, це не що інше, як рух коштів підприємства.

Виходячи з того, що сільськогосподарські підприємства мають свої специфічні особливості, то система управління грошовими потоками повинна будуватися на принципах: вірогідності, ліквідності, ефективності, збалансованості.

Формування системи інформативних показників для конкретного підприємства пов’язане з його галузевими особливостями, організаційно-правовою формою, ступенем диверсифікованості господарської діяльності й інших умов.

Весь обсяг інформації, необхідний для прийняття рішень в області управління грошовими потоками, можна поділити на кілька груп:

1. Інформація, що характеризує загальноекономічний розвиток держави.

2. Інформація, що характеризує галузеву приналежність підприємства.

3. Інформація, що характеризує кон'юнктуру фінансового ринку.

4. Нормативна та інструктивна інформація.

5. Внутрішня інформація підприємства.

Стаття 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 – XIV від 16 липня 1999 року передбачає ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, з метою надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації. Інформація, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку підприємства – основа інформаційної бази для управлінського персоналу. Її джерелом є фінансова звітність підприємства (сукупність форм звітності, складених на основі документально обґрунтованих показників бухгалтерського обліку). Ця інформація унікальна, виходячи з того, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історична (фактична) собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність. На її основі здійснюється аналіз, прогнозування та прийняття управлінських рішень у сфері управління грошовими потоками. Фінансова звітність і практика ведення обліку в Україні відрізняється від загальноприйнятих міжнародних правил та стандартів. Для застосування західних методик у сфері управління грошовими потоками та євро інтеграційними процесами держави необхідно трансформувати фінансову звітність України відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

Список використаних джерел:

1. Бланк И. Основы управления финансами. – К.: Ника-Центр, 1999.

– 483 с.

2. Брейли Р. Майерс С. Принципы корпоративных финансов. – М.: Олимп-Бизнес, 1997. – 389 с.

3. Джонс Э. Деловые финансы: Пер. с англ. – М.: «Олимп-Бизнес», 1998. – 231 с.

4. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблемы, концепции и методы: Учебное пособие: Пер. с фр.; Под ред. проф. Я.В. Соколова. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. – 436 с.

5. Організація агробізнесу та підприємництва: Навч. посібник / Г.О. Андрусенко, В.П. Мартьянов, В.Д.Савченко, М.А.Садиков; За ред. В.П. Мартьянова / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. – Харків, 1998. – 181с.

6. Финансы: Оксфордский толковый словарь: Англо-русский. – М.: Издательство «Весь Мир», 1997. – 127 с.