Чикалова Ю.А., Усова А.В.

ДВНЗ «Автомобільно-дорожній інститут

Донецький національний технічний університет»

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ У СИСТЕМІ РИНКОВОЇ ЄКОНОМІКИ

Становлення ринкової економіки в Україні об'єктивно обумовлює виникнення й розвиток механізмів, що регулюють процеси виробництва, збуту й споживання товарів і послуг. Від характеру й структури ринкових потреб, здатності й можливості їхнього прогнозування й ступеня відповідної реакції залежить доля підприємств, напрямків і секторів економіки.

У період ринкових реформ більша частина українських підприємств опинилася у важкому економічному становищі. Це пов'язано не тільки із загальною ситуацією в країні, але й зі слабкістю фінансового керування на підприємствах. Відсутність навичок адекватної оцінки власного фінансового стану, аналізу фінансових наслідків прийнятих рішень поставили багато з них на грань банкрутства. Таким чином, знання методів фінансового аналізу, уміння розробити план оздоровлення підприємства стали необхідною передумовою ефективного керування організацією.

Ринок жадає від підприємця гнучкості й адаптивності. Слабкість механізму адаптації підприємства до динамічних умов внутрішнього й зовнішнього середовища лежить в основі можливості банкрутства. Ринкова економіка й банкрутство тісне пов'язані між собою. Без процедури банкрутства економіка стає нееластичною, тому що важіль фінансових, трудових і матеріальних ресурсів від неефективно до успішно працюючих підприємств стає неможливий. Від міри економічної відповідальності суб'єктів господарювання залежить ефективність будь-якої економіки. Механізм реалізації економічної неспроможності й банкрутства є однією з форм здійснення процесу передачі права власності й всієї повноти економічної відповідальності від одного суб'єкта господарювання до іншого.

Банкрутство характеризує реалізацію катастрофічних ризиків підприємства в процесі його фінансової діяльності, внаслідок якої воно нездатне задовольнити у встановлений термін пред'явлені з боку кредиторів вимоги й виконати зобов'язання перед бюджетом. Хоча банкрутство підприємства є юридичним фактом (тільки арбітражний суд може визнати факт банкрутства), в його основі лежать переважно фінансові причини.

Банкрутство значної частини фірм, особливо нових, зафіксовано у всіх країнах, де ведеться подібна статистика. Англійські дослідники відзначають, що близько 70-80% нових фірм припиняють свою діяльність до кінця другого року існування.

У класичній ринковій економіці, як відзначають західні фахівці, зовнішні фактори спричиняються 1/3, а внутрішні - 2/3 всіх банкрутств. Не без підстави можна припускати, що для сучасної України характерної є зворотна пропорція впливу цих факторів. Політична й економічна нестабільність, порушення регулювання фінансового механізму й інфляційні процеси варто віднести до найбільш значних факторів, що збільшують кризову ситуацію на українських державних та комерційних підприємствах.

Прогнозування банкрутства підприємства має на меті ідентифікацію потенційної загрози банкрутства для своєчасного формування системи заходів з нейтралізації негативних тенденцій розвитку фінансової ситуації на підприємстві. Провідне місце в визначенні ймовірності банкрутства підприємства належить фінансовому аналізу. Аналіз банкрутства підприємства може здійснюватись на основі як неформалізованих, так і формалізованих моделей.

Серед різних видів фінансового аналізу особливе місце займає випереджувальна експрес-оцінка фінансового стану підприємства, призначена в основному для своєчасного виявлення ознак близького банкрутства підприємства.

Першим застосовування аналізу співвідношень фінансових коефіцієнтів як методу передбачення банкрутства започаткував У. Бівер. У сучасній практиці фінансово-господарської діяльності зарубіжних фірм для оцінки можливості банкрутства найбільш широке застосування одержали моделі, розроблені Альтманом, Конаном і Гольдером, Спрінгейтом, Лисом та Таффлером.

Практика показує, що успішна фінансово-господарська діяльність підприємства залежить приблизно на 70% від стратегічної спрямованості, на 20% - від ефективності оперативного управління й на 10% - від якості виконання поточних завдань. Отже, загальний успіх забезпечують: якість стратегічного аналізу; реальність стратегічного планування; рівень реалізації стратегічних завдань.

Оздоровлення фінансового становища підприємства як складова частина керування кризовими станами й банкрутством припускає цільовий вибір найбільш ефективних коштів стратегії й тактики, необхідних для конкретного випадку й конкретного підприємства. Вивчення досвіду подолання кризових ситуацій багатьох підприємств дозволяє сформулювати деякі загальні, обов'язкові для кожного підприємства процедури, на підставі яких можна виділити два найпоширеніші види тактики: захисна тактика й наступальна тактика.

Застосування аналітичних методик (по складанню програм фінансового, виробничо-технічного оздоровлення, керування, складанню планів інвестицій, зовнішнього керування, конкурсного виробництва, санації) дозволить провести ретельний аналіз фінансового стану, системи керування підприємством, його виробничої й маркетингової діяльності.

Таким чином, ефективна реалізація цілей і завдань, що стоять перед системою банкрутства, передбачає розробку цілого ряду методик, що стандартизують основні процеси, що в Україні вже почались.