Економічні науки / 6.
Маркетинг і менеджмент
К.т.н. Ветров
В.М., Панжиєв А.Ш.
Донецький
національний університет економіки і торгівлі
імені
Михайла Туган-Барановського
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО
АВТОМАТИЗОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧИМИ ПРОЦЕСАМИ В ПІДПРИЄМСТВАХ
ХАРЧУВАННЯ
Досвідчені ресторатори
стверджують, що одним із факторів великого відсотку банкрутства закладів
ресторанного господарства є неефективне управління. Тому, сучасний ресторатор
повинен дбайливо слідкувати за мінливими тенденціями, капризами ресторанної
моди, вчасно реагувати та активно впроваджувати інноваційні методи управління.
Одним із найсучасніших інноваційних методів управління є застосування автоматизованої
системи управління торгово-виробничими процесами в підприємствах
харчування.
Основні завдання автоматизованої системи управління закладу ресторанного
господарства є підвищення швидкості і якості обслуговування, системність обліку, припинення зловживання
персоналу підприємства харчування. Це досягається завдяки швидкій реєстрації
усіх господарсько-фінансових операцій. Типовий алгоритм автоматизації торгово-виробничих процесів закладу
ресторанного:
– завідувач
виробництвом або шеф-кухар уводить у систему меню закладу, технологічні й
калькуляційні карти;
–
закупник при закупівлі продуктів уводить
накладні, у такий спосіб на склади й у виробництві прибуткуються продукти;
–
офіціант або бармен, прийнявши
замовлення від споживачів, додає його до єдиної бази даних за допомогою
терміналу, що розташовується в залі обслуговування або на лінії роздачі;
–
на спеціальних сервіс-принтерах, які
встановлюються у виробничих цехах (холодний, гарячий цех, буфет, бар тощо),
роздруковуються завдання на виробництво. Тобто офіціанту нетреба розносити
завдання по цехах, і він більше часу проводить у залі;
–
офіціант,
розраховуючи споживачів, швидко роздруковує чек (рахунок), у якому зазначений
весь склад замовлення, і передає його споживачу;
–
після внесення грошей до каси, офіціант,
або касир закриває замовлення. У цей момент відбувається списання продуктів зі
складу, відповідно до калькуляційних карт. Таким чином, складська інформація
про наявність продуктів актуальна у будь-який момент часу;
–
ресторатор, менеджер та директор можуть
побудувати будь-які звіти (відповідні до рівня доступу), переглядаючи й
аналізуючи результати роботи закладу.
Одним з найпоширеніших засобів автоматизації роботи закладу ресторанного
господарства є впровадження програмного продукту фірми UCS системи R-Keeper.
R-Keeper – це потужній інструмент для всеосяжного контролю інформації з
продажу продукції із зали, складського обліку та обліку робочого часу, є відмінним
помічником для фінансового менеджменту у ресторанному бізнесі.
З найпершого дня роботи системи R-Keeper у закладі ресторанного
господарства зростає швидкість виконання усіх необхідних операцій без
погіршення якості їх обробки. R-Keeper TM є високонадійною системою, що
дозволяє захищати інформацію від несанкціонованого втручання.
Можливості
автоматизованої програми R-Keeper V6 охоплюють здійснення повного контролю за роботою всіх
підрозділів підприємства. Дана система призначена для організації високотехнологічного
касового обслуговування у закладах ресторанного господарства з будь-якою формою
оплати.
Найвагоміші результати при впровадженні автоматизованого
комплексу R-Keeper досягаються по наступних
напрямках:
– максимальна швидкість і простота роботи
персоналу при обслуговуванні споживачів, що призводить до мінімізації витрат
часу на оформлення замовлення й організацією сервіс-печатки в барах та
виробництві;
– виключаються помилки розрахунків, підтримується
документальність операцій на всіх рівнях;
– наявна система захисту від несанкціонованого
доступу, що використовує сучасні засоби ідентифікації й розподіл повноважень на
програмному рівні;
– здійснюються статистичні розрахунків по продажу;
– створюється база даних, які можна використовувати при обліку руху
продуктів на виробництві, розрахунку зарплати персоналу тощо.
Основні поняття системи R-Keeper:
1. Структура «Меню» закладу ресторанного господарства являє собою
ієрархічну деревоподібну структуру, дуже зручну для роботи.
2. Модифікатори у системі передбачають можливість ураховувати побажання споживачів
при приготуванні страви й повідомляти їх при складанні замовлення на виробництво
або у бар.
3. «Гарячі клавіші» – клавіші на клавіатурі робочої станції, за допомогою
яких здійснюється швидке внесення страви в рахунок або виклик на екран групи страв.
4. «Сервіс-печатка» – система здійснює автоматичне повідомлення замовлення
у відповідний виробничий цех.
5. Категорії страв – страви розбиваються на
категорії, об’єднані за якою-небудь ознакою. Це надає додаткову можливість
проведення аналізу роботи підприємства харчування з використанням звітів по
реалізації страв по категоріях.
6. Типи валют – у системі може задаватися будь-яка кількість валют (до
валют ставляться також кредитні карти й безготівкові розрахунки).
7. Види чеків: попередній чек (предчек) та фіскальний чек.
8. Технології, підтримувані системою: технологія роботи з магнітних карт
(Card Pay System); технологія твердої копії (Hard Copy).
9. Авторизація доступу до системи здійснюється «Ключем
доступу персоналу» в систему за індивідуальним кодом, що зберігається на
магнітній карті.
Таким чином, слід зазначити,
що сьогодні саме рівень автоматизації торгово-виробничих
процесів формує
рівень конкурентноздатності закладу ресторанного господарства.