Экономические науки /2.Внешнеэкономическая деятельность
Чужикова Т.С., Молчанова А.Ю.
Донецький національний університет економіки й торгівлі
імені Михайла Туган-Барановского
Сучасні проблеми міграції в США й шляхи їх вирішення
США, як найбільше економічно
розвинена країна сучасного світу, є основним напрямком міграції, причому сюди
мігрує як низько кваліфікована, так і висококваліфікована робоча сила. У
своїй значній мірі трудові ресурси США
склалися за рахунок іммігрантів. Іноземці й зараз становлять близько 5% робочої
сили країни. Саме міграція стала однією
з найважливіших передумов економічного зростання США. У той же час проблема вільної
міграції є гострою для урядів як у політичному, так і в соціальному аспекті.
Етнічні, релігійні забобони і пряма економічна погроза інтересам окремих груп,
що побоюються конкуренції з боку іммігрантів, роблять цю проблему ще більш
глобальною та актуальною.
Цілю даної статті є визначення
проблем які виникають внаслідок міграції в США та основних напрямків їх
вирішення.
Треба відзначити, що однією з найбільших проблем сучасної
міграції в США, так само як і в інших розвинених країнах, є нелегальна
міграція. Сутність цієї проблеми та важливість її рішення полягає у тому, що у порівнянні з потоками легальної імміграції, які тією чи іншою мірою піддаються плануванню й
регулюванню, незаконний в'їзд і незаконне перебування іноземців, а також їхня
незаконна зайнятість на території країни з трудом піддаються контролю,
попередженню й припиненню. Нелегальна
імміграція, є результатом міграційного контролю, а, отже, у міру його посилення
має тенденцію до зростання. Це, у свою
чергу, підштовхує уряд США до нових мір покликаних зробити границі непроникаємими.
Саме тому, сучасна політика відносно
незаконних іммігрантів ведеться одночасно по трьох напрямках: проти не
дозволених законом в'їзду, перебування й зайнятості. Основний упор зроблений на превентивно-загороджувальні міри, що вважаються
більш економічними, ефективними й гуманними в порівнянні з заходами затримки й
депортації мігрантів, що нелегально проникнули.
Наряду з цим, у попереджувальних цілях США активно проводять у країнах витоку й транзиту
нелегальних іммігрантів інформаційні кампанії,
які роз'ясняють умови легального в'їзду на свою територію.
Також, широко розповсюдженою практикою
тут стала жорсткість вимог до віз. В умовах, коли виготовлення й доставка фальшивих
паспортів, віз, посвідчень особи й інших документів стали цілою підпільною
індустрією, уряд США посилює прикордонний контроль документів і встановлює комп'ютеризовані
системи перевірки ідентифікаційних посвідчень.
У боротьбу з незаконною імміграцією в
США також входять арешти контрабандистів, їхніх транспортних засобів і
перевалочних баз, конфіскаційні міри, що підривають економічну базу
контрабанди. Хоча в порівнянні з контрабандою наркотиків контрабанда людей тут
не вважається тяжким злочином.
Боротьба з нелегальною імміграцією включає також систему заходів,
спрямованих проти нелегалів, що вже перебувають на території країни, які
порушують установлені правила перебування й зайнятості іноземців.
Бар'єром на шляху нелегальної
зайнятості служить система дозволів на роботу, відповідно до якої іноземний
працівник і його роботодавець повинні мати необхідні дозволи: працівник - на
роботу, а роботодавець - на наймання іноземного працівника.
Як крайній засіб відносно
нелегальних іммігрантів застосовується узяття під варту й депортація. Особливо тверді санкції передбачені проти іноземних
злочинців. Якщо ж після депортації іммігранти
здійснюють повторний нелегальний в'їзд у США, вони можуть бути засуджені на
15-20 років лише за сам факт знаходження на американській території. Після відбування строку вони підлягають негайній
депортації. Але процедура депортації, що піддається
критиці як негуманна, відрізняється до того ж і великою дорожнечею - кілька
тисяч доларів. Тому американці зацікавлені в тім,
щоб країни, через територію яких до них проникають нелегальні іммігранти, брали
на себе відповідальність за їхнє повернення.
Прямою протилежністю зазначеним
мірам є періодично проведені в країні амністії, націлені на легалізацію
іноземців, які вже досить тривалий час незаконно проживають там і які здатні
самі забезпечити себе матеріально як найманих працівників або самостійно
зайнятих.
Превентивний вплив на нелегальну імміграцію
могли б спростити законний в'їзд тимчасових працівників для заповнення наявних
вакансій, забезпечення чіткої регламентації умов їхньої праці й, що особливо
важливо, створення найбільш ефективних стимулів для повернення на батьківщину
по завершенні роботи. Серед цих стимулів могли б бути депонування частини
заробітків іноземних робітників у країни їхнього походження. Іншими
словами, рішення проблеми лежить не тільки в адміністративній площині, але й на
шляху подальшого розширення й раціоналізації легальної трудової міграції.
Таким чином можна зробити висновок про активну діяльність
США в напрямку антиміграційної політики держави. Але не зважаючи на те, що докладені чималі зусилля по стримуванню нелегальної
імміграції, саме ця ланка міграційної політики є найбільш слабкою і найменш
ефективною.
Література
1.
Передрій О.С. Міжнародні економічні
відносини. – К. Центр навчальної літератури, 2006. – 274с.