УДК 657.221:504.03 Замула І.В., к.е.н., доц., докторант

кафедри бухгалтерського обліку і контролю,

Житомирський державний технологічний університет

ТРАКТУВАННЯ ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ:

КРИТИЧНИЙ ПІДХІД

Наростання екологічної кризи у світі є міжнаціональною, загальнолюдською проблемою, вирішити яку силами однієї країни, нації неможливо. Дослідники цієї проблеми все частіше акцентують увагу на міжнародній співпраці у сфері охорони та відновлення навколишнього природного середовища. Але на заваді такої співпраці стає неузгодженість термінологічного апарату у сфері екології та економіки, в тому числі бухгалтерського обліку, як одного з інструментів захисту навколишнього природного середовища.

З введенням в дію П(С)БО 30 “Біологічні активи” у сфері бухгалтерського обліку з’явився новий термін – “біологічний актив”, який перенесено з МСФЗ 41 “Сільське господарство”. У зв’язку з тим, що аналогічного терміна в Україні не було, виникло нерозуміння та відторгнення його. За результатами дослідження запропоновано під біологічними активами розуміти біологічні складники екосистем, які мають фізичну або потенційну корисність для підприємства.

У законодавстві та в біологічній літературі використовуються поняття “державний облік відходів”. Під цими поняттями розуміють наступне: державний облік відходів – єдина державна система збирання, узагальнення, всебічного аналізу та зберігання відомостей про відходи під час їх утворення та здійснення операцій поводження з ними. Вважаємо ці терміни не достатньо точними у зв’язку з тим, що: по перше, поняття “облік” в широкому розумінні трактується як процес збору, реєстрації та узагальнення інформації про певні об’єкти з метою надання інформації про них[1]; по друге, передбачений визначенням “аналіз відомостей” не є функцією обліку, тому не може включатися у визначення обліку; по третє, обліку повинен надавати інформацію про об’єкти обліку певним користувачам, інакше він не виконує своїх функцій. У зв’язку з вищевикладеним, пропонуємо трактувати наведені поняття наступним чином: державний облік відходів – процес збору, реєстрації та узагальнення інформації про відходи з метою надання інформації про них.

З прийняттям Закону України “Про екологічний аудит” у вжиток ввійшов термін “екологічний аудит”. Автори трактують його як: 1) підприємницька діяльність екологічних аудиторів або екологічних аудиторських організацій зі здійснення незалежних позавідомчих перевірок господарської діяльності, яка впливає на навколишнє середовище, і вироблення рекомендацій зі зниження негативної дії на навколишнє середовище і здоров’я населення[2]; 2) екологічне обстеження підприємства, визначення екологічної ефективності управління ними з метою збереження навколишнього природного середовища[3]. Виходячи з розуміння аудиту як підприємницької діяльності, що полягає у виконанні комплексу заходів, необхідних для формування та висловлення думки аудитора про достовірність фінансової звітності суб’єкта господарювання[4], визначення потребують удосконалення.

Такий вид аудиту як “екологічний” передбачає, що аудитор здійснюватиме перевірку фінансової звітності саме в аспекті відображення в ній наслідків екологічної діяльності суб’єкта господарювання. Отже, екологічний аудит пропонуємо трактувати як підприємницьку діяльність, що полягає у виконанні комплексу заходів, необхідних для формування та висловлення думки аудитора про достовірність фінансової звітності в частині відображення в ній наслідків екологічної діяльності суб’єкта господарювання.

Ще одним поняттям у сфері контролю, яке пов’язане з перевіркою природних ресурсів, є “екологічний контроль”. З огляду на те, що контроль – це систематичне спостереження і перевірка процесу фінансування відповідного об’єкту з метою виявлення його відхилень від заданих параметрів[5], під екологічним контролем пропонуємо розуміти спостереження за станом навколишнього природного середовища і його зміною під впливом господарської та іншої діяльності, перевірка виконання планів і заходів щодо охорони природи, раціонального використання природних ресурсів, оздоровлення навколишнього природного середовища, дотримання вимог природоохоронного законодавства і нормативів якості навколишнього природного середовища.

У законодавчих актах використовується поняття “первинний облік відходів” у розумінні реєстрації у формах первинних облікових документів відомостей про відходи під час їх утворення на підприємстві та здійснення операцій поводження з ними. Зазначене поняття є некоректним з огляду на відсутність терміну “первинний облік” як облікової термінології. Виходячи із наведеного визначення пропонуємо поняття “первинний облік відходів” замінити на “відображення наявності та руху відходів у первинних облікових документах”.

Щодо поняття “екологічний збиток”, то необхідно розглянути визначення поняття “збиток”. Згідно Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно П(С)БО 3 збиток – це перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати[6].

Тому пропонуємо під екологічним збитком розуміти упущені вигоди і додаткові витрати на ліквідацію несприятливих наслідків для життєдіяльності живих організмів, викликаних порушенням нормативів якості навколишнього природного середовища, в результаті негативного антропогенного впливу, а також техногенних аварій і катастроф.

Запропоновані визначення наведених термінів розроблені на основі усталених облікових термінів з метою застосування у національній і міжнародній практиці у сфері охорони навколишнього природного середовища та відображення природно-ресурсного потенціалу як елементу національного багатства країни. Це дозволить уникнути непорозумінь у сфері науки і практичної діяльності в частині різного розуміння одних і тих самих явищ і процесів.

Авторська довідка

Прізвище Замула

Ім’я Ірина

По батькові Валеріївна

Домашня адреса (поштовий індекс) 10014, м. Житомир, пл. Перемоги 5, кв. 14

Домашній телефон 8 (0412) 47-08-65

Місце роботи (установа, кафедра) кафедра аналізу і статистики Житомирського державного технологічного університету

Робочий телефон 8 (0412) 24-09-95

Посада докторант кафедри бухгалтерського обліку і контролю

Науковий ступінь – кандидат економічних наук

---

[1] Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” вищих навчальбних закладів. / 3-тє вид. доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2003. – 444 с., С. 36

[2] Байдаков С.Л., Серов Г.П. Экологический аудит. Постатейный комментарий к Федеральному закону “Об аудиторской деятельности”. – М.: ось-89, 2002. – 224 с.

[3] Мусієнко М.М. та ін. Екологія: Тлумачний словник. – К.: Либідь, 2004. – 376 с.

[4] Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності “Обліу і аудит” вищих навчальних закладів. – 3-тє вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2006. – 512 с., С. 16

[5] Бутинець Ф.Ф., Бондар В.П., Виговська Н.Г., Петренко Н.І. Контроль і ревізія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності “Облік і аудит” / За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. – 4-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2006. – 560 с.

[6] П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”